Поліція Південної Кореї порушила справу проти президента Юн Сок Йоля за перешкоджання арешту

Про це інформує Reuters.

Згідно з повідомленням, ордер на арешт було видано судом Південної Кореї 31 грудня в рамках розслідування щодо можливого заколоту, пов'язаного з обґрунтованим указом Юна про введення воєнного стану. Однак фактичний арешт відбувся лише 15 січня, після того як Юн проігнорував виклики слідчих, а його охоронці на кілька днів заблокували їх доступ до нього.

Як зазначив речник поліції, правоохоронці розслідують справу Юна з 3 січня. Його підозрюють в особливому перешкоджанні виконанню службових обов'язків, за що відповідно до місцевого законодавства загрожує до п'яти років ув'язнення.

Юн, який оголосив про воєнний стан 3 грудня, наполягає на тому, що своїми діями не вчинив заколоту. Це звинувачення є одним із двох, за якими чинний президент не має імунітету. 

Адвокати Юна також неодноразово стверджували, що його арешт був політично мотивованим і що ордер на арешт був недійсним через недоліки у проведенні розслідування.

Зокрема, у п'ятницю один з його адвокатів звинуватив слідчих у "купівлі ордерів", посилаючись на те, що вони намагалися отримати ордери на обшук і на отримання записів телефонних розмов у кількох судах.

"Після того як Центральний окружний суд Сеула відхилив ордери, Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO) подало ордери до Західного окружного суду Сеула", - заявив адвокат Юн Каб Кюн.

Наразі Юн має імунітет від більшості кримінальних звинувачень, але цей статус може бути анульовано, якщо Конституційний суд відсторонить його від посади. Суд має розглянути остаточні заяви Юна та парламенту з цього питання на наступному засіданні. Аналітики прогнозують, що рішення може бути оголошене в березні.

Що відомо про арешт президента Південної Кореї

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня 2024 року оголосив у країні надзвичайний воєнний стан, звинувативши опозицію в "антидержавній діяльності". Парламент проголосував за резолюцію з вимогою скасувати його, а згодом військові вдерлися до лідерів опозиції з метою арешту. Натомість кабінет міністрів схвалив клопотання про скасування воєнного стану, який тривав близько 6 годин.

Представники опозиції країни закликали президента Юн Сок Йоля негайно піти у відставку. У разі відмови вони пригрозили йому імпічментом.

Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хьон заявив, що це він запропонував президенту оголосити воєнний стан у країні, і попросив пробачення у громадян за "плутанину". Уже згодом його заарештували в рамках розслідування справи про можливу державну зраду.

5 грудня 2024 року поліція Південної Кореї розпочала розслідування за звинуваченнями президента в державній зраді через оголошення ним воєнного стану. Наступного дня проти президента Південної Кореї порушили кримінальну справу. Сам Юн Сок Йоль під час свого звернення до народу перепросив за оголошення воєнного стану в країні. Парламент Південної Кореї згодом не зміг схвалити імпічмент президента.

Пізніше президенту оголосили підозру за звинуваченням у державній зраді. Приводом до цього стали численні скарги. Крім того, Лі Чже Мьон, лідер опозиційної Демократичної партії Південної Кореї, оголосив про намір своєї партії наполягати на повторному голосуванні за імпічмент президента.

Також Юн Сок Йолю заборонили виїзд з країни, а керівна партія Південної Кореї оголосила, що обговорює можливість відставки президента у лютому та проведення дострокових виборів у квітні або травні.

Пізніше парламент Південної Кореї підтримав законопроєкт про імпічмент президента, проте він пообіцяв "боротися за своє політичне майбутнє".

16 грудня 2024 року конституційний суд Південної Кореї розпочав слухання у справі про імпічмент президента. Слідчі заявили, що планують допитати його. Однак Юн проігнорував повістку на допит. Також він не з'явився на допит за викликом і 25 грудня.

3 січня південнокорейські слідчі увійшли до резиденції президента, щоб виконати ордер на його арешт. Утім, після протестів спробу арешту зупинили. Після цього стало відомо, що влада країни готується до повторної спроби арешту Юн Сок Йоля. Політик вчергове проігнорував виклики на допит і забарикадувався у своїй резиденції.

Уже 15 січня слідчі Південної Кореї, вперше в історії, заарештували тимчасово відстороненого президента Юн Сок Йоля. Він відмовився давати свідчення щодо рішення від 3 грудня про запровадження в країні воєнного стану. Натомість вже 18 січня Юн Сок Йоль відвідав слухання в суді Сеула, щоб заперечити рішення щодо свого можливого арешту.

Суд Сеулу в п'ятницю, 24 січня, відхилив запит прокуратури щодо продовження терміну утримання під вартою президента Південної Кореї Юн Сок Йоля.