Касетні боєприпаси від США: що це таке і навіщо вони потрібні ЗСУ 

Еспресо розповість чим особливі касетні боєприпаси, чому передача їх Україні не порушила міжнародних угод і як це озброєння може допомогти ЗСУ на фронті.

Як Україна добивалася касетних боєприпасів

У грудні 2022 року Україна попросила США надати їй касетні боєприпаси для реактивних систем залпового вогню та артилерійських снарядів. Тоді адміністрація американського президента Джо Байдена була не готова виконати це побажання і думала над проханням.

У лютому 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав західних союзників надати нашій країні касетні боєприпаси.

Згодом Україна розширила свій запит до США щодо касетних боєприпасів. Київ закликав Вашингтон передати йому авіаційні касетні бомби MK-20, щоб переобладнати їх для безпілотників. Тоді стало відомо, що у Конгресі США існує певна підтримка прохання України, але адміністрація Байдена виступає категорично проти, оскільки касетні боєприпаси заборонені міжнародним договором 2008 року.

7 липня США про новий пакет військової допомоги Україні на $800 млн, який включатиме касетні боєприпаси DPICM. Білий дім отримав від України письмові гарантії, що вона з обережністю застосовуватиме касетні боєприпаси, щоб уникнути ризиків для цивільних.

13 липня Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" генерал Олександр Тарнавський підтвердив отримання Україною касетних боєприпасів від США. 

"Ми щойно їх (касетні боєприпаси, - ред.) отримали, ще не використовували, але вони можуть радикально змінити ситуацію на полі бою. Вище керівництво визначатиметься з ділянками території, де це може бути використано", – сказав генерал, зазначивши, що "це дуже потужна зброя". 

Що таке касетні боєприпаси і як вони діють

Касетні боєприпаси – це різновид контейнера, що містить від двох до кількох сотень однотипних касетних бойових елементів (КБЕ, суббоєприпасів), які розкидаються на заданій висоті над поверхнею землі. Розкидані над певною територією бойові елементи забезпечують ураження більшої площі в порівнянні з моно-боєприпасом. Касетні конструкції здобули поширення у всіх видах засобів ураження – авіабомби, артилерійські снаряди, реактивні снаряди РСЗВ та головні блоки тактичних ракет.

Американці передадуть Україні касетні боєприпаси DPICM. Це артилерійські снаряди з касетною бойовою частиною. Якщо говорити про 155-мм боєприпас, то він містить 88 окремих субелементів, які гарантовано накривають зону з діаметром 300 метрів. Завдяки цьому один такий снаряд виконує роботу десятків звичайних осколково-фугасних, пояснюють у матеріалі Defense Express. Тобто їх використання дозволить зменшити потребу у боєприпасах та кількість пострілів, необхідних для виконання вогневого завдання.

DPICM M864 та субелемент M42 Фото: defence-ua

Касетні бойові елементи мають властивості кумулятивних (для боротьби з бронетехнікою) та уламкової дії (для боротьби з живою силою). Звідси походить назва "подвійного призначення". Деякі бойові елементи можуть мати підривач уповільненого спрацювання для обмеження рухливості противника. Саме вони призначені для знищення піхоти та легкої бронетехніки на відкритій місцевості. DPICM розпадається на десятки дрібніших зарядів, які можуть залишатися на полі бою роками, якщо не вибухнуть одразу. 

"Саме такими снарядами в НАТО планували протидіяти навалі радянської армії, розуміючи її кратну перевагу у живій силі. Але США у 2008 році почали відмовляти від них по цілком логічній причині - існує певна і доволі незначна доля суббоєприпасів, які не детонують", – пояснюють у матеріалі.

Чому касетні боєприпаси називають неконвенційною зброєю

Пакт 2008 року про заборону виробництва, використання і накопичення касетних боєприпасів був ухвалений 123 країнами, у тому числі більшістю з 28 членів НАТО. Конвенція про касетні боєприпаси зобов'язує країн-підписантів негайно припинити застосування, виробництво та передачу касетних озброєнь. Протягом восьми років з моменту отримання статусу учасника Конвенції, країни повинні знищити всі наявні запаси, а протягом десяти років провести розчистку всіх касетних боєприпасів на території.

Втім ані США, ані Україна до конвенції не приєдналися. Тому передача касетних боєприпасів не є порушенням міжнародного права ані американцями, ані Україною. До слова, Росія також не підписала конвенцію, як і, скажімо, Китай, Індія, Польща, Туреччина та інші країни. 

Попри це, багато хто вважає касетні боєприпаси негуманною зброєю, а тому засуджує її передачу Україні. Так прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що "не заохочує" використання касетних боєприпасів, які США погодилися відправити в Україну. Такої ж думки нібито дотримуються в міноборони Іспанії та уряді Канади. Проти надання Штатами касетних боєприпасів Україні виступила очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок. Однак, скажімо, федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр, який від імені Німеччини підписував Конвенцію про касетні боєприпаси, підтримав рішення США. Проти поставок касетних боєприпасів Україні виступив також Офіс ООН з прав людини.

"Такі боєприпаси вбивають і калічать людей через довгий час після закінчення конфлікту. Тому використання має бути негайно припинено", – заявила речниця Офісу.

Російські касетні боєприпаси

Те, що касетні боєприпаси можуть нести загрозу цивільним, визнав радник президента США Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван. Водночас він наголосив, що набагато більшою шкоди цивільні можуть зазнати, якщо російські війська та танки захоплять більше української території.

Крім того, на території України вже є чимало суббоєприпасів від касетних снарядів.

"Росія постійно використовує касетні боєприпаси на нашій території, коли вбиває наших невинних громадян, коли використовує кластерні снаряди на регулярній основі", – зазначив на саміті НАТО Володимир Зеленський. Президент України наголосив, що касетні боєприпаси українські військові будуть використовувати виключно проти військових угруповань противника на окупованій території.

Натомість російські війська часто використовують касетні боєприпаси проти цивільного населення. Ще у 2015 році росіяни застосовували ці снаряди в Сирії. Тоді міжнародна правозахисна організація Amnesty International звинуватила російських військових у загибелі сотень мирних громадян в Сирії при використанні касетних боєприпасів і некерованих ракет в житлових кварталах. Росія спочатку заперечувала використання касетних бомб у Сирії, але згодом навіть хвалилася ними на спеціалізованій виставці 

В Україні застосовувати касетні снаряди рашисти розпочали ще задовго до широкомасштабного вторгнення. Так 10 лютого 2015 року касетними снарядами від БМ-30 "Смерч" окупанти обстріляли краматорське летовище. Частина касети була розкидана над житловими кварталами міста, внаслідок обстрілу загинули 17 людей, з яких 9 – військові ЗСУ, було поранено 64 особи, серед яких 5 дітей.

Після повномасштабного вторгнення в Україну рашисти застосовували касетні боєснаряди з першого дня. 24 лютого 2022 року російськими військовими була випущена балістична ракета для комплексу "Точка-У", в якій містилось 50 осколково-фугасних бойових елементів, по місту Вугледар. Розкидані поблизу місцевої лікарні бойові елементи вбили чотири та поранили десять цивільних осіб. 25 лютого російські військові застосували касетні боєприпаси БМ-27 "Ураган" при атаці на місто Охтирка. Касетні бойові елементи впали на місцевий дитячий садок, серед вбитих була дитина.

Фото: reuters

У березні 2022-го росіяни із реактивних систем обстріляли касетними боєприпасами житлові квартали Покровська. Також окупанти того місяця використовували касетні боєприпаси на Харківщині, Донеччині, Дніпропетровщині, Одещині та Херсонщині. Вже 11 березня факт використання рашистами касетних бомб підтвердили в ООН. Багато разів касетними снарядами обстрілювали Миколаїв, наприклад у квітні 2022 року внаслідок такого обстрілу 10 людей загинуло, 46 зазнало поранень. Також касетні боєприпаси використовували при ударі по вокзалу Краматорська 8 квітня 2022 року, внаслідок якого загинула 61 людина (в тому числі 7 дітей) і була поранена 121 особа (16 дітей).

Крім безпосереднього враження під час обстрілу небезпеку несуть боєприпаси, які не вибухають відразу. Так у квітні 2022-го в Кривому Розі загинули батько і син, які принесли снаряд додому (2.04.22). Іншого разу на Дніпропетровщині 12-річний хлопчик загинув від детонації боєприпаса від касетного снаряду, а чоловік підірвався, взявши касетний снаряд до рук. 

Однак слід пам'ятати, що в цьому плані російські касетні боєприпаси є набагато небезпечніші від американських. Як повідомив CNN, касетні боєприпаси США мають дуже низький рівень нерозірваних снарядів – 2,35%. Тоді як щонайменше кожен четвертий російський касетний бойовий елемент вибухає не відразу, а іноді рівень несправності російського озброєння може сягати 40%. Тобто касетні боєприпаси РФ нестимуть щонайменше вдесятеро більшу загрозу для цивільного населення після завершення бойових дій.

Як касетні боєприпаси змінять ситуацію на фронті

Касетні боєприпаси можуть компенсувати снарядний дефіцит військових ЗСУ. На цьому наголошують як військові експерти, так і представники Банкової. Наприклад голови Офісу президента Михайло Подоляк писав у Twitter: "Касетні боєприпаси є вкрай важливими для України. Вони дещо компенсують наш снарядний дефіцит та частково відновлюють паритет на полі бою. За великим рахунком, з Росією потрібно розмовляти тільки зрозумілою їй мовою - пропорційною силою…".

Один касетний артилерійський боєприпас може замінити 10-15 звичайних. Запасів снарядів США та ЄС може вистачити на 3-4 місяці активних боїв, розповів директор Defense Express Сергій Згурець в етері Еспресо. Експерт зазначив, що головний інтерес України складають 155-мм боєприпаси, запас яких у США та Європі становить близько 3 млн снарядів. Згурець назвав цю кількість колосальною, адже за весь період бойових дій американці надали нам приблизно 2 млн боєприпасів.

Поява на полі бою касетних боєприпасів дуже швидко змінить шальки терезів на користь ЗСУ, не залишаючи росіянами шансів надовго закріпитися в Україні, вважає військовий експерт Валерій Рябих. 

"Він вдесятеро ефективніший за звичайний боєприпас. У радіусі дії 300 метрів він не залишає шансів для виживання, а тим більше продовження якогось спротиву для окупантів. Застосування цих боєприпасів зняло б проблему швидкого зносу стволів через надмірне застосування артснарядів", - наголосив Рябих.

Касетними боєприпасами допоможуть нівелювати перевагу окупантів в особовому складі, вважає військовий експерт Сергій Грабський. Він зазначив, що касетні боєприпаси дадуть можливість ЗСУ зекономити сили та зберегти життя наших військовослужбовців, які зараз фактично проводять не військові, а поліцейські операції по зачистці бойових позицій, буквально виколупуючи ворога з кожного окопу. Крім того, касетні боєприпаси стануть фактором, який деморалізуватиме ворога, впевнені в ЗСУ. 

"Що таке касетний боєприпас? Ми його можемо пускати з відстані у 25 км, з позицій, які ворог не побачить. Це дуже деморалізуючий фактор. З одного боєприпасу ми зможемо нанести ураження, яке в 5 разів сильніше за один постріл САУ. У нас з'явилась можливість кошмарити їхні тили, розбирати тили", – наголосив в етері Еспресо боєць ЗСУ Євген Ієвлєв.