//
live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Андрій Садовий: Ці вибори помножили політичний істеблішмент України на нуль

Мер Львова, лідер партії "Самопоміч" у програмі телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським" про Зеленського, Порошенка й українську політичну кризу

У  нас триває транзит влади від одних політичних середовищ до інших. І не виключений так званий інституційний конфлікт, або ж інституційна кризу в Україні.

Якщо жити за Конституцією, то проблем нема. Тому що один президент відходить, передає повноваження іншому. Новообраний президент буде пропонувати посади - генерального прокурора, керівника СБУ, міністра закордонних справ, міністра оборони. Я думаю, що Верховна Рада мала би ці пропозиції прийняти і проголосувати. І дуже важливо, щоб парламент, якщо він хоче повернути довіру, прийняв два закони. Перший закон – це про зняття депутатської недоторканності, і такий шанс сьогодні є, тому що є закон, який вже пройшов горнило Конституційного Суду. Треба просто внести його в парламент і проголосувати. Другий закон стосовно виборів до парламенту, наступних виборів, щоб ми мали відкриті списки, пропорційну систему, щоб ми забрали вплив олігархів і феодалів на парламент, який, дай Бог, має потім сформувати нормальний уряд, вже восени.

Якщо все буде по закону, тоді все окей, тому що, в принципі, президент за Конституцією  має багато повноважень, але знаєте, головне, що президент має робити – це не заважати людям нормально жити.

Але з іншого боку,  олігархи і феодали є. Це люди з потужними іклами, і вони просто так владу не віддадуть. Ні впливу, ні влади. І ми розуміємо, що вони будуть намагатись усіляко навіть погіршувати ситуацію.

Якщо у президента буде хребет і він не буде вступати з ними в корупційні змови, тоді буде все окей. Якщо почнуться якісь темні схеми, то ми це побачимо і будемо про це говорити людям, не будемо стояти осторонь і спостерігати.

Просто ми навіть до кінця не знаємо, якою ж буде команда нового президента, зараз президента-електа. І ми розуміємо, що навряд чи зараз є певні повноваження, котрі могли би в разі чогось обмежити політ його думки чи політ його команди.

Ви знаєте, він отримав надзвичайно великий вотум довіри. І цей вотум довіри дає йому можливість зробити дуже багато добрих речей. І ви праві,  треба бачити людей, які будуть разом з ним працювати. Я думаю, що ми побачимо їх після інавгурації, тому що нема куди ховатись. Я знаю, що зараз ведуться різні перемовини з багатьма людьми. Я чомусь оптимістично дивлюсь у завтрашній день. Я взагалі оптиміст. Так простіше жити. Ще раз наголошую: будемо жити за Конституцією – тоді буде все окей. Якщо президент захоче узурповувати Конституцію, це неправильно. Я чомусь думаю, що Зеленський на це не має піти, тому що – це великий перформанс взагалі у світі. Таких виборів ніде ще, напевно, не було, коли людина, не маючи політичного досвіду, має тепер тотальне домінування. Це означає, наскільки політикум "вкурвив" людей, дістав …

Червона картка. Народ показав червону картку. Це дуже небезпечно, адже це реакція на політикум як такий.

Знаєте, я говорив в одному із інтерв’ю, що ці вибори помножили політичний істеблішмент України на нуль. Тобто, він став великим гумусом. І якщо тепер наша родюча земля цей гумус прийме, якщо добре зерно посадити – воно дасть добрий врожай. Сьогодні треба зовсім по-іншому дивитись на життя. Сьогодні головна базова площина – це довіра. Якщо ти маєш довіру – ти можеш дуже багато зробити. Якщо не маєш довіри – ти нічого не зробиш.

Просто свого часу ще в радянській пісні було: "Лаврєнтій Палич Бєрія нє оправдал довєрія". Таке теж може бути.

Так, але то було "довєріє" до одної людини, а тут є довіра людей, тому що люди сьогодні чекають чуда. Вони хочуть зменшення тарифів, вони хочуть мінімальних платіжок за послуги, тобто, люди багато чого хочуть. Але ще раз наголошую – все буде видно власне після інавгурації, перші кроки побачимо.

Але є варіант "Б". Наприклад, сподівань  він може і не виправдати. Або можуть з’являтися в нашій країні вічних компроматів ті чи інші речі, які можуть його виводити за дужки суспільної довіри. А чи в нас є якісь механізми? Ось ви говорите про закон про президента і закон про імпічмент, які в разі чогось могли би стриножити ось цей от безкінечний політ.

Бачте, всі президенти, які обирались в Україні, хотіли правити вічно. І тому ніхто з них не пішов на закон про президента. Коли я перебував у виборчій кампанії, я попросив Оксану Сироїд такий закон підготувати. Вона для мене його підготувала. Після першого туру я  цей законопроект скинув Зеленському. І очікую, що його команда, власне, вже в новій редакції такий закон мала би подати до парламенту. І я би дуже хотів, щоб цей закон був би законом компромісу, тому що він має бути акцептований командою новообраного президента, українським політикумом, громадськістю, середовищами правників. І тоді парламент зможе такий закон розглядати. Чи може розглядати сьогоднішній парламент? Може. За двох обставин. Коли парламент знімає недоторканість хоча б із себе – то, що люди цього хочуть і політики подібне обіцяли – і ухвалює новий закон про вибори, відкриті списки, пропорційну систему. Тоді сьогоднішній парламент хоча би трошки підніме свою легітимність, бо сьогодні довіра до нього – нуль. Не довіряють українському парламенту. Є такі реалії. Тому п’ятдесят-на-п’ятдесят – чи новий президент такий закон внесе? Це також буде певний тест на зрілість.

А наразі чинний президент може внести цей закон? Ну, наскільки я розумію, Петрові Порошенкові вже нема що втрачати.

Ні. Порошенко вже ніякі закони вносити не буде. Дай Бог, щоб він підписав нормально закон про мову. Тут окрема велика подяка Ірині Подоляк – наша львів’янка, яка активно працювала, на собі витягнула,  Микола Княжицький – молодець, голова комітету. Це важливий закон для майбутнього України. Я думаю, цей парламент, можливо, увійде в історію тим, що він ухвалив цей закон. Перший крок має зробити новообраний президент. Довіра до нього є дуже велика, і очікування дуже великі. У всіх добрих його діях українці будуть його підтримувати. Якщо ці дії будуть шкідливі – будуть бити в набат. Я би цього не хотів, але коли є зачарування, то поряд зразу йде і розчарування. Це дуже небезпечно, коли така велика кількість поклала на тебе свої надії, тому що від тебе чекають дива.

Враховуючи сьогоднішні умови в нашій країні, надіятись на диво можна, але це має бути титанічна праця, треба просто сконати в труді. Треба спалити себе як ту свічку. Чи буде на це новообраний президент готовий,  побачимо. Молодий, сили має.

Ви сказали, що скинули Зеленському законопроект. А Ви загалом з ним комунікуєте, чи з його політичним середовищем? Чи говорили з ним самим, можливо?

Я з ним спілкувався, коли він був у Львові. Здається, він восени був, знімав фільм, приїжджав. Потім ми з ним бачились перед другим туром в Києві, пили каву. І власне, після першого туру, коли він отримав надзвичайно великий результат, я його привітав і скинув йому цей законопроект, він мені скинув свою електронну скриньку. Після цього я більше на контакт не виходив, адже  розумію, наскільки в нього зараз плавиться в голові, тому що він починає розуміти велику відповідальність за країну, яка лягає на його плечі.

Ви розумієте, що президент має призначити три тисячі людей на посади, своїми указами. Уявляєте? Три тисячі людей! І за кожного з цих людей він потім несе відповідальність. Тому, якщо буде потреба, ми, звичайно, готові допомагати. Але заважати, боронь Боже, не будемо. Навпаки – треба вірити, що йому вдасться, тому що ми всі хочемо нормального життя для нашої країни. І ви, напевно, читали вітання, які український президент отримав від лідерів світу…

Трамп зателефонував, а це – небанальна річ.

Дуже оптимістичні ці вітання, тому дай Бог, щоб Україна показала всьому світові і відповідну динаміку економічного розвитку, поваги до людей.

На Обливаний Понеділок у Львові був Петро Порошенко, чинний президент. Чи ви з ним зустрічалися трошки довше? Чи поговорили? Подивилися одне одному в очі? Адже, коли виникла так звана сміттєва криза, рівень довіри і приязні між вами трішки зменшився.

Це не криза… Не знаю, чи він колись усвідомить, що він зробив. Тому що для громади міста це – великий біль, ми фактично жили у сміттєвій блокаді. Ми до сьогодні, слухайте, платимо кожного дня мільйон гривень за то, щоб вивозити відходи, тому що нам жодної нової ділянки під полігон область так і не виділила. А на території міста це не можна робити. А Грибовичі закриті за рішенням суду.

Звісно, ми бачилися, тому що за протоколом  міський голова зобов’язаний зустріти президента, але в нас не було якихось довших розмов, тому що він був одразу вплетений в протокол. Ми разом покладали квіти на Личаківському кладовищі до могил наших воїнів. Потім поїхав в Шевченківський гай, потім в УКУ в нього була зустріч зі своїми прихильниками. За списком нікого чужого не пускали.

Тобто, чужих не брали?

Ну, це такий безпрецедентний випадок для університетської спільноти.

Ви казали про потребу в трьох тисячах нових чиновників. І це може бути проблемою, тому що так звана лава запасних в нас дуже коротенька. І можуть почати кооптовувати своїх друзів, своїх приятелів, своїх емісарів, представників тих чи інших політичних кіл.

Я говорю про три тисячі людей, включно з обласними, районними державними адміністраціями. Я би їх як клас ліквідував, тому що користі з них немає. Я би давав більше повноважень містам, місцевому самоврядуванню, і серйозно би оптимізував саму структуру уряду. Це завелика структура, громіздка.

Я вже це неодноразово озвучував, я би об’єднав, наприклад, посаду міністра юстиції і міністра Кабінету Міністрів. Зробив би посаду цифризації, наприклад. Дуже багато функцій я б спростив, забрав зайві бар’єри, які є сьогодні. От, дивіться: в нас в багатьох містах в Україні починають відключати гарячу воду. Чому? Тому що НКРЕ не розуміє специфіки органів місцевого самоврядування, дуже часто невчасно коригуються тарифи, і не всі міста мають можливості доплачувати.  Є таке враження, що це різні світи. Ну, вибачте, сварки Коболєва і Гройсмана. Параноя натуральна. Як? Ви працюєте на державу і ви між собою публічно ведете дискусії? Та сядьте разом, домовтесь як працювати в інтересах держави і все окей. Багато проблем штучних. Чому? Тому що, або фаховий рівень слабкий, або нема бажання просто вникати.

Знаєте, люди, які перебувають на посадах, дуже часто живуть сьогоднішнім днем. Вони бояться, що їх звільнять, тому вони не хочуть робити речі, які можуть бути, знаєте, такими дискусійними, просто бояться і нічого взагалі не роблять. Тому має бути чітка стратегія, якою ми бачимо нашу країну за 5, за 10 років. Під цю стратегію вже тоді беруться люди адекватні, які мають драйв, мають силу, і тих три тисячі людей можна скоротити, і їх буде набагато менше. Тому що це, на мою думку, неправильно, коли президент має займатися питаннями ДУСі і визначати скільки горілки ДУСя має купити. Чи президент, згідно із сьогоднішнім законодавством, має впливати на питання мисливства, риболовства і питання меліорації, розумієте? Ну, маячня. І такої дурості є в нас дуже і дуже багато. Тому треба банально наводити порядок у власній хаті. І ще одна річ дуже важлива – не очікуймо чудес. От, якщо кожен з нас буде дбати про себе, про свою родину, про своє місто, ну взагалі, про місце, де ти живеш і  працюєш, тоді буде все гаразд.

З 1 червня Росія нам оголошує так зване дизпаливне ембарго, тобто, насправді, наскільки я розумію, за останні кілька років ми остаточно не вирвались з російського економічного зашморгу.

Ви правильно кажете, тут є цікавий такий момент. Ми, Україна, у 70-их роках добували 68 млрд метрів кубічних газу. А, починаючи з 91-о року, ми впали до 18-19. І ми так йдемо до сьогоднішнього дня. Це при тому, що сьогодні наша економіка потребує орієнтовно 31 млрд метрів кубічних газу. Тобто, ми усі роки незалежності залежні від газу, російського газу, ну, чи газу, який ми сьогодні купляємо практично в Європі, але ми розуміємо, що він має російське коріння. Тому в цій частині надзвичайно багато треба попрацювати, щоб ми були енергетично незалежні, щоб ми були інформаційно незалежні, енергетично незалежні, і щоб ми мали прогнозовану політику, яку будуть підтримувати наші західні партнери, тому що дуже часто нас не розуміють.

Знаєте, бути за  корисними копалинами однією з найбагатших країн світу і бути найбіднішою одночасно, найкорумпованішою – це не є добра річ. Але ми маємо класних людей, мудрих людей…

Але мудрі люди мають заправляти солярою комбайни, щоби збирати чи сіяти, залежно від пори року, український хліб. Отже, а зараз в нас може скластися ситуація, що доведеться десь брати соляру, дизпаливо. Наявні ринки законтрактовані і так далі. Тобто насправді може виникнути безліч рукотворних проблем, створених Росією.

Важливо, щоб ми як держава, зрозуміли необхідність нашої власної незалежності у всіх процесах. Тому що, якщо ти береш будь-яку внутрішню ділянку нашого життя, в нас є дуже багато проблем, які задавнені, вони нерозв’язані. Наприклад, ви говорите про сільське господарство. Та ж сама хімія, яка повинна бути для удобрення. Де ми її беремо!? Ми в Україні її майже не виробляємо. А є сьогодні прекрасні технології, коли можна з вугілля робити всі необхідні компоненти для того, щоб удобрювати нашу землю. Це не настільки дорого вартує, це можна робити в нас тут, на Західній Україні. Тобто, світ сьогодні придумав дуже багато ноу-хау, які Україна повинна впроваджувати в життя, щоб бути повноцінною державою. Тому що розумієте, ми маємо інтелект. І сьогодні важливо повернути довіру людей до держави, до влади.

Ми маємо історичний шанс. Ми маємо можливість і ми це побачимо впродовж наступних трьох місяців. Якщо новообраний президент почне правильно входити в процес, і з’являться на ключових посадах відповідальні люди, фахові,чесні, тоді є шанс.

Ви згадували в одному зі своїх інтерв’ю таку можливість, що Садовий був би, можливо, готовий піти в Кабмін і очолити його. Садовий-прем’єр-міністр – реально-нереально? 

Кожна партія, яка йде на вибори, вона говорить людям: ми готові брати владу і бути правлячою політичною силою. Якщо в наступному парламенті "Самопоміч" буде в коаліції, ми будемо разом мати більшість, тоді Садовий готовий працювати на цій відповідальній посаді. Але це не має бути  бажання однієї людини, це має бути бажання українського суспільства. Нам мають повірити, і ми маємо людям довести, що ми гідні.

Але зараз триває так би мовити спроба каналізувати українські протестні і непротестні, націонал-демократичні сили на користь Петра Порошенка, який, наскільки я розумію, збирається очолити чи стати одним з провідників нової української опозиції. Від влади до опозиції, як з’ясувалося, дуже коротенький,  малий крочок.

Та  ви знаєте, в нас завжди так буває, що той, хто програє вибори, за ним жалкують, але потім, через деякий час забувають. Я думаю, що Петро Олексійович буде мати чим зайнятися.

Тобто не йдеться про, можливо, якесь там злиття "Самопомочі" з Блоком Порошенка?

"Самопоміч" має самодостатню потенцію, і ми завжди відкриті, залучаючи нових, адекватних, класних людей. Можливо, хтось в Блоці Порошенка є класний, можливо, когось будемо запрошувати до співпраці. Подивимось, не будемо забігати наперед. Питання,  що з тим Блоком буде? Тому що, я думаю, що з ним будуть непрості процеси відбуватися.

А що відбувається в "Самопомочі"? Тому що були дзвіночки, що, можливо, наприклад, Єгор Соболєв полишить фракцію.

Дивіться, фракція була, є, я думаю, до кінця виборів і буде. Деякі люди з фракції хочуть бачити своє майбутнє, можливо, в інших політичних партіях, тому що в нас і безпартійні також є, в нас не всі – члени партії. Це нормальний процес, тому що люди, коли йдуть в парламент, вони говорять, що "ми йдемо служити, працювати для людей". А коли вже закінчується каденція, вони говорять: "Боже мій, а як це так? А яка гарантія, що я знову буду мати мандат? А, може, хтось інший дасть мені гарантію? ". Вони бідні так бігають від кута до кута, тому це – нормальний процес. Здорове ядро є, воно тверде, вперед до перемоги!

Ви говорили з тими людьми, які збираються полишати партію? Вони вам дивились в очі?

Ті, що відходять, вони якось втікають і ховають очі, не сильно хочуть говорити. То є життя, я на це дивлюсь філософськи.    

Наостанок, а які червоні лінії ви би прокреслювали, наприклад, для Зеленського? Він зробив кілька дуже важливих меседжів, які ну в принципі мали би всіх переконати в тому, що він – патріотичний український політик. Але є певні речі, щодо яких компромісу бути не може. Які, наприклад, для вас, як для лідера "Самопомочі"?

Це - незалежність нашої держави, це - відстоювання інтересів нашої держави, це є боротьба з корупцією. Це є важливо, тому що олігархи дійсно висмоктують всі соки з нашої держави. Тобто, він має бути лідером, який повинен захищати, дбати, тому що в нас є дуже серйозний ворог.

А що би він не мав права робити?

Брехати і красти.  

 

новини партнерів

‡агрузка...

23 травня, 2019 четвер

23 травня, 2019 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати