Відбудова України: як відбувається відновлення деокупованої Сумщини

Про це йдеться у спецвипуску "Програми відбудови й розвитку міст" на Еспресо.

Так, на початку повномасштабного вторгнення РФ ворожий танк масовано обстріляв Тростянецьку міську лікарню. Як розповів журналістам гендиректор медзакладу Анатолій Плахтиря, тоді внаслідок атаки окупантів було пошкоджено інфекційне відділення, кисневу станцію, будівлі господарського корпусу. Також були влучання у пологове відділення, вигоріла операційна, зазнала руйнувань поліклініка. Окупанти знищили дороге обладнання медзакладу. Загалом близько 30% лікарні було зруйновано.

Тростянецька лікарня приймає не лише місцевих жителів, а й мешканців прилеглих населених пунктів – до пів тисячі людей щодня. Навіть під час тимчасової окупації медзаклад продовжував приймати пацієнтів.

"Ми приймали 8 пологів у підвалі. У нас народилося 9 дітей. Потім цих породіль із дітьми наші співробітники на інвалідних візках розвозили по Тростянцю через блокпости", – розповів Еспресо Анатолій Плахтиря.

Відновлення установи стало чи не першочерговим завданням для міста. Вартість ремонту оцінили в понад 90 млн грн. Привести до ладу лікарню взялася Служба відновлення Сумської області. Пообіцяли й корисні нововведення. 

Так, за словами начальника Служби відновлення області Івана Смаги, у процесі відбудови передбачили встановлення пандусів-підйомників для маломобільних груп населення, а також заходи з енергоощадження, а саме утеплення горищ, підвалів і фасадів.

Станом на зараз ремонтні роботи виконано приблизно на 90-95%, розповів журналістам підрядник Андрій Біцак. Наразі фахівці облаштовують ґанки. Основну роботу з утеплення вже завершено.

Однак лікарня – не єдиний об'єкт у місті, за який узялася Служба відновлення області. 

"Це відновлення залізничного вокзалу, відновлення двох житлових п'ятиповерхівок, міської лікарні й дороги загального користування державного значення сполученням Суми – Полтава", – уточнив Іван Смага.

Зокрема вокзал у Тростянці зазнав близько 50-60% руйнувань. Загарбники використовували його як вогневу позицію та ховали там боєкомплекти, тому на ньому був сконцентрований вогонь наших захисників.

Також буде відновлено автовокзал і прилеглу територію, аптеки, місця громадського харчування.

У міськраді Тростянця зазначають: руйнування відкинули місто у розвитку на 10 років, однак відновлення знищених об'єктів триває. Лікарню і деякі житлові будинки обіцяють здати вже до кінця року.

Більше про перебіг ремонтних робіт на Сумщині в ефірі Еспресо розповів начальник Служби відновлення області Іван Смага.

Так, наразі Служба відбудовує об’єкти, які були пошкоджені під час тимчасової окупації. Перелік і кількість об’єктів визначає Кабмін.

Труднощі у відновленні Сумщини

"На території області дуже часті тривоги. Ворог постійно завдає ракетних і дронових ударів. Ми зіткнулися з нестачею спеціалістів. Однак українці – незламна нація, тому ми стараємося виконувати роботи вчасно", – зазначив Івана Смага.

Ситуація з дорогами та мостами в області

Ремонт та експлуатаційне утримання доріг, за словами начальника Служби відновлення області, відбувається в умовах жорсткої економії. Відомство виконує ремонтні роботи максимально якісно відповідно до того фінансування, яке має.

Труднощі, з якими стикаються власники пошкодженого житла

"Потрібно розуміти, що в нас дуже специфічний регіон. Багато прикордонних населених пунктів постійно обстрілює ворог. Тому значна частина населення перемістилася в середину області", - розповів Іван Смага.

За його словами, основною проблемою переселенців є пошук тимчасового прихистку на час ремонтних робіт у їхніх оселях.

Загалом про ситуацію з відбудовою України в ефірі Еспресо розповіла нардепка, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Вона зазначила, що Світовий банк і Мінвідновлення вже тричі робили оцінку збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Востаннє таку оцінку робили в лютому за підсумками 2023 року. Тоді потреби України у відбудові оцінили в щонайменше 486 млн доларів. При цьому прямі збитки становлять понад 150 млрд доларів. В основному це пошкодження житлового сектору, транспортної та енергетичної інфраструктури. Однак ці цифри не враховують руйнувань, яких Росія завдала внаслідок масованих атак у 2024 році, наголосила нардепка.

"Якщо говорити про те, як відбувається відбудова, в нас є три рівні: місцевий, регіональний і центральний. Є такі пошкоджені об’єкти, з якими може працювати місцева влада й використовувати на їхнє відновлення кошти з місцевого бюджету. Є об’єкти, де громада не може впоратися з такими викликами, і тут на допомогу приходить обласна військова адміністрація", – розповіла Олена Шуляк.

"Є об’єкти, до відбудови яких підключається Мінвідновлення. Останній такий приклад – руйнування Каховської ГЕС, коли потрібно було дуже швидко розпочати будівництво нового водогону, тому що понад 1 млн людей могли залишитися без питної води", - додала вона.

За її словами, Мінвідновлення залучає для відновлення кредити від великих банків, таких як Європейський інвестиційний банк, а також грантові кошти. На місцевому рівні також налагоджено контакти з містами-побратимами, урядами інших країн і благодійниками.

"Наприклад, через платформу UNITED24… у 2023 році було зібрано більш ніж 12 млрд грн. Один із вдалих проєктів – 18 будинків у Київській області. Коштом благодійників уже майже збудовано нові домівки. Уся процедура відновлення таких будинків здійснюється під наглядом міжнародних інституцій", – розповіла нардепка.

Також вона нагадала, що для відбудови житлового фонду Мінвідновлення запустило масштабну державну програму єВідновлення.

"Станом на сьогодні понад 65 тис. українських родин скористалися цією програмою… Максимальна сума за пошкодження у квартирі складає 350 тис. грн, а за пошкодження у приватному будинку – не більше ніж 500 тис. грн", – зазначила Олена Шуляк.

За її словами, понад 8 тис. українських родин за цією програмою вже змогли оформити житлові сертифікати, а більш ніж 3 тис. сімей реалізували ці сертифікати й отримали нові домівки.

Олена Шуляк нагадала, що для реалізації програми єВідновлення було створено Фонд ліквідації наслідків збройної агресії РФ, кошти в який надійшли від заарештованих російських активів в Україні. Зокрема від "Сбербанку" надійшли перші 17 млрд грн.

Політикиня зазначила, що програму єВідновлення планують розширити на мешканців тимчасово окупованих територій, які живуть в Україні у статусі ВПО або стали біженцями за кордоном.

Коментуючи ситуацію, що склалася з працівниками у сфері відбудови, нардепка зауважила, що мобілізація певною мірою викликала дефіцит кваліфікованих кадрів.

"Звичайно, мобілізація торкнулася й будівельної галузі. Багато працівників цієї сфери зараз захищають Україну на передовій. Є проблеми, але ми розуміємо, що оборона нашої держави сьогодні є пріоритетом", – сказала Олена Шуляк.

За її словами, для будівельної галузі, як і для інших, дуже важливо отримати від уряду чіткі інструкції щодо правил бронювання співробітників. На її думку, надзвичайно важливо нині бронювати працівників енергетичної сфери, бо наявність кваліфікованих кадрів впливає на швидкість відновлення енергооб’єктів після атак РФ.

"Поруч із мобілізацією має бути справедливе бронювання", – наголосила політикиня.

Вона також зазначила, що понад 90% будівельних матеріалів, які Україна використовує для відбудови, – вітчизняного виробництва. Водночас відкриття нових підприємств у даній галузі забезпечить сотні тисяч українців робочими місцями й сприятиме розвитку економіки, додала нардепка.

Як приклад вона навела виробництво скла. За її словами, навіть до повномасштабного вторгнення в Україні не було жодного заводу з виробництва скла, яке використовують для будівництва будівель.

"Тому Україна має створити всі умови для того, щоб приходили інвестори й будували заводи з виробництва скла. Тому що купувати скло завжди дорожче, ніж виробляти його тут, в Україні", - сказала Олена Шуляк.