Куди заведе Афіни шантажування Брюсселя

У вівторок для Греції добігає кінця строк можливості отримати новий пакет фінансової допомоги від так званої "трійки" кредиторів: Міжнародного валютного фонду, Європейського центробанку та Європейської комісії. Цього ж дня вибігає інший дедлайн – строк виплати 1,6 млрд євро боргу МВФ.

В те, що греки цей борг повернуть, вже ніхто не вірить. Грецький прем’єр Ципрас дав зрозуміти, що Афіни не повернуть гроші МВФ, адже банки країни задушені. Відтак, це означає, що греки оголосять дефолт.

До речі, мало хто вже вірить і в те, що Греція поверне і 3,5 млрд євро боргу ЄЦБ, які уряд має сплатити до 20 липня.

Втім дефолт ще не означає автоматичного вильоту Греції із зони євро. Власне, і уряд країни теж запевняє, що не ставить собі такої мети. Отже, тим більше мова не йде про вихід із Європейського Cоюзу. А от що дійсно чекає країну – так це жорстка економічна криза.

Ще на початку минулого тижня греки це вловили і побігли в банки забирати свої вклади. Уряд не придумав нічого кращого, як піти шляхом заборон, ще більше впевнивши населення в тому, що нова глибока криза невідворотня.

З понеділка банки Греції працюють в обмеженому режимі. Запроваджено ліміт на зняття у банкоматах готівки - не більше 60 євро на добу. Перекази готівки за кордон заборонені, за винятком життєво важливих та попередньо погоджених транзакцій. Фондова біржа зачинена.

У вівторок грецький Мінфін дозволив відкрити тисячу банківських відділень, щоб виплатити гроші пенсіонерам, які не мають банківських карток.

Обмеження, як запевняє влада, не стосуються карток іноземних банків, якими користуються туристи. Але насправді це не зовсім так: більшість банкоматів порожні, тож зняти гроші не так то й просто. "З п’яти тисяч банкоматів на території Греції на вечір неділі були абсолютно порожні сімсот. Біля тих, що залишились, скупчились черги, як до наших обмінників у серпні 98-го: як буває, плакали та співали", - пише в своєму тексті аналітик Московського Центру Карнегі та головний редактор Carnegie.ru Олександр Баунов.

За новий кредит від Афін вимагають скоротити соціальні витрати бюджету. Власне, трійка кредиторів хоче не покарати грецьких бюджетників, а мати впевненість, що країні буде з чого повертати борги. Проблема в тому, що для уряду лівих популістів на чолі з Алексісом Ципрасом виконання вимог кредиторів означатиме політичну смерть.

Адже вони прийшли до влади наприкінці січня якраз на гаслах про несправедливість вимог кредиторів та відновлення соціалки. Тож переговори з позичальниками з самого початку перетворились на намагання шантажувати Брюссель. Ципрас то натякав, що не підтримає санкції ЄС проти Росії, то погрожував дефолтом і виходом країни з єврозони.

У Євросоюзі, звичайно, виходу Греції не хочуть, як і її дефолту. Адже, як пише Financial Times, для інвесторів це означає сигнал про можливі проблеми в інших країнах, які зачепила свого часу економічна криза. Зокрема, мова йде про Іспанію, Італію, Ірландію, Португалію тощо.

Під час переговорів у Брюсселі сигнали від обох сторін звучали заспокійливі – мовляв, ось-ось домовимось. Але Ципрас відкинув угоду, запропоновану МВФ, а потім й іншу - запропоновану ЄЦБ, назвавши документ неприйнятним ультиматумом. І заявив, що рішення про те, чи погоджуватись на допомогу, тепер вирішить на референдумі грецький народ.

Важливо розуміти, що референдум не означає автоматичного виходу Греції з зони дії європейської валюти. Тим більше, з Європейського Союзу.

Мова йде про звичайнісінький шантаж. І Ципрас запевняє свій народ, що перемога буде за ним. У своєму телезверненні до нації у понеділок ввечері він сказав, що міжнародні кредитори не мають наміру викинути Грецію із зони євро, бо заплатити за це їм доведеться занадто дорого. "Чим більшою буде явка на референдумі і чим більше громадян скажуть "ні", тим більша вірогідність того, що ми зможемо почати переговори на новій основі", - запевнив Ципрас у своєму зверненні.

Але решта Європи вже продемонструвала, що шантаж не проходить. "Європейська бюрократія виявилася менш податливою, ніж власні грецькі уряди, з якими колишні протестувальники, а тепер влада звикли мати справу. У їхніх головах ще жевріє думка: для чого це потрібно. Але психологічний рубіж вже перейдено: угода не підписана, дедлайн нарешті всерйоз пропущено, і  світ не рухнув", - пише Баунов.

Проблема ще й в тому, пише EUobserver, що вже не зрозуміло, чи лишається чинним той документ, за який збираються голосувати на референдумі греки. Навіть якщо вони скажуть "так", країну чекають важкі часи. Уряд Ципраса, якщо вірити його обіцянці, піде у відставку. Країну чекатимуть нові дострокові вибори, нові переговори з кредиторами і все це на тлі гострого безгрошів’я.

Втім, навряд чи Європа збирається остаточно поставити хрест на Греції. "Зрозуміло, що не в інтересах Європи мати дестабілізовану країну на своєму південному фланзі, яка відчуває гіркоту з приводу того, як до неї ставляться інші члени клубу. Так що чекайте великого втручання – включаючи фінансову допомогу – після потенційного Грекзіту. Для всіх найкраще, якщо цього не станеться", - пише Financial Times.