Топ-5 політичних скандалів тижня. Янукович-лох, матюклива пані Луценко та що таке "згнапити"?

"Жизнь без лоха". Так говорив Янукович 

Раз у рік в росіян та українців є популярна забава. Вони витягують на світ Божий опудало Віктора Януковича. Ми голосно сміємось із того, кому повірили в 2010 році і заплющили очі на дві судимості.

6 лютого екс-президент України Віктор Янукович дав у Москві велику прес-конференцію, щодо "актуальних питань української політики".

Військовий переворот, Парубій з Пашинським з автоматами та "мене кинули, як лоха" – Віктор Янукович.

Загальний післясмак— ще пару таких пресух до виборів, можна пробачити низку політиків нинішньої влади. Тому якби пресухи не було, її варто було придумати і організувати.

"Згнапити" і зганьбитись.

Колишній журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, який вирішив балотуватись у президенти, може показати майстер-клас на те, як найшвидше закінчити політичну кар’єру. 

Усього тиждень тому просунута спільнота радісно писала пости, як перераховує по 500—1000 грн на кандидатський внесок. Мовляв, тільки так є шанс привести до влади чесних і непідкупних  а усунути олігархічний вплив на кандидатів.

Зібрати 2,5 млн грн вдалось, однак у соцмережі вигулькнули неприємні подробиці про кандидата. Виявилось, у 2015 році, він скомуніздив на власний банківський рахунок більше 9000 євро із журналістської премії, яку обіцяв віддати на АТО.

Кейс про те, що брудні репутаційні плями обов`язково проявляться і вдарять по головешці, якщо ви вирішите піти у публічну політику і намагатиметесь стати опозицією тим, кого викривали у своїх журналістських розслідуваннях.

Найбільший осад лишився після того, коли Гнап висновків із критики не зробив і вирішив, що ні в чому не винен. Мораль: вмінням вибачитись, визнати свої помилки і вчинити по совісті українські політики з досвідом не балують українських виборців. Але очевидно, що ці риси чужі і новим обличчям, які хочуть прийти на заміну.
 Не беріть чужих грошей і не ходіть по світу із простягнутою рукою, коли маєте 9000 євро на рахунку. Це нечесно і некрасиво. Для благодійників це привід замислитися, куди краще витратити зайву тисячу гривень, якщо вона у вас є.

"Гуртом і батька легше бити". Про ситуативний союз Тимошенко, Гриценка та Ко.

Кандидати у президенти Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Олександр Шевченко та Віктор Бондар у четвер, 8 лютого, підписали меморандум "За чесні вибори". 

Папір містить низку зобов'язань з боку кандидатів стосовно утримання від фальсифікації результатів виборів. Пізніше їх підтримав Володимир Зеленський.

Ціна меморандумів, які в різні часи підписували українські політики з тих чи інших приводів рівняється нулю, адже ледве висихали чорнила — як гетьмани влаштовували змагання, хто із них кращий. Втім на тлі чуток про "сітки" для збільшення голосів "за", які начебто організовує штаб Порошенка, кандидатам є за що переживати.
Окремо вдарили по амбіціях кандидатів зміни до Конституції за НАТО і ЄС, які уже залізно записав собі в актив діючий президент Петро Порошенко та заяви про монетизацію субсидій якраз під вибори. Останнє наче дрібничка, але президент офіційно став "обличчям" цих ноу-хау.

І тепер все залежить від того, настільки народ зрадіє живим грошам. Хоча тут же є інший бік медалі. Роками прихильники президента розповідали, що у президента немає конституційних повноважень, щоб займатися економікою, тарифами і стрічками на зупинках, але ось раптом президент пішов проводити нараду аж по монетизації субсидій. Щось тут нескладається, або нам брехали. 

Матюк від Луценко і романтична історія від Генпрокурора.

Пленарні засідання ВР багаті на конфузи. 7 лютого представник президента і народний депутат України Ірина Луценко святкувала день народження. І мала доповідати по законопроекту про перейменування Дніпропетровської області, а замість цього почала доповідь за законом про спостереженні за виборчим процесом в Україні, автором якого вона є. Коли ж їй вказали на помилку, вона вимовила гучне "Бля-я-я" 
і пішла за матеріалом на своє робоче місце.

Генеральний прокурор Юрій Луценко опісля, на критику, що негоже статусному держслужбовцю матюкатись, написав, що свідомо обрав жінку з перцем і написав історію залицянь до майбутньої дружини. Виявляється, восени 1986 Ірина Степанівна теж уміла яскраво виразити емоції.
 

Сирні війни. Як Марія Захарова не дала сиру Цимбалюку.

Маленька сирна війна розгорнулась на просторах Інтернету між речницею російського МЗС Марією Захаровою та українським журналістом, кореспондентом УНІАН в Москві Романом Цимбалюком. 

Тиждень тому російська пані образилась на інтерв`ю Цимбалюка, де журналіст висловив думку про те, що в Росії усі агресивні, бо там нема чого попоїсти. А смачних сирів там із вогнем не знайдеш. Захарова запропонувала тамтешнім сироварам показати кузькіну мать кореспонденту.
Проте, коментатори почали скаржитись на якість сиру вітчизняного виробництва або взагалі його відсутність у магазинах.

"Дорогие иностранные коллеги, пишу я это все к тому, что если вы хотите потестить другие российские продукты обращайтесь.

Могу создать предпосылки для дегустации в МИД  РФ алкогольных, мясных и других продуктов. Может, начать с рыбы и креветок?", — потролив Марію Захарову Цимбалюк.