Подальша агресія Росії: розвідка Міноборони визначила чотири ймовірні сценарії

Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода Донбас.Реалії.

Перший: повномасштабна війна проти України

Сценарії агресії, з якими може зіткнутися українська армія, визначали у Головному управлінні розвідки Міноборони України. Найбільш небезпечним назвали варіант повномасштабного застосування військової сили з боку Російської Федерації.

На думку фахівців, у разі ухвалення такого рішення керівництвом Росії, реалізовуватися цей сценарій буде у вкрай стислі терміни, щоб мінімізувати опір. Для знищення важливих військових і економічних цілей, кажуть аналітики, можуть бути використані авіаційні удари.

Уже зараз, за даними військових розвідників, кількість літаків тактичної авіації у прикордонних з Україною районах досягла п’ятисот одиниць, військових вертольотів – понад триста.

"Я переконаний на сто відсотків, що перший етап – це проведення повномасштабної повітряної операції. Там бере участь не лише авіація. Там беруть участь і ракетні війська та артилерія, засоби радіоелектронної боротьби. Вони від цього не відмовились. Ми маємо до цього готуватися і говорити про це абсолютно відкрито", – зазначає помічник керівника Офісу президента України Іван Апаршин.

Наступним етапом повномасштабного вторгнення, вважають експерти, може стати сухопутна операція, щоб взяти під контроль конкретні території. За інформацією військових, ще торік Росія зосередила на україно-російському кордоні, а також на окупованих територіях більше вісімдесяти тисяч військовослужбовців. Починаючи з 2016-го в Південному військовому окрузі Російської Федерації створили три нові мотострілкові дивізії.

"Вони сьогодні відмовляються від бригадної системи управління і переходять на дивізійну систему. Вони відмовилися від оперативних командувань і перейшли на військові округи знову. У них створено два оперативно-стратегічних напрямки. Все це каже про те, що це угрупування військ готується до війни", – каже Апаршин.

Ще торік Росія зосередила на україно-російському кордоні, а також на окупованих територіях більше вісімдесяти тисяч військовослужбовців

Припускають військові і використання збройними силами Російської Федерації нестратегічних, тобто менш потужних, ядерних боєзарядів. За даними Міноборони, тільки в анексованому Криму наразі розміщено п’ять кораблів, шість підводних човнів і 12 бомбардувальників, які здатні нести ракети з ядерним боєзарядом.

Російської Федерації може здійснити три тисячі пусків високоточних ракет. Зрівнятися за кількісними показниками з російською армією українська не може, стверджують аналітики, тому необхідні нестандартні рішення. У тому числі і на території Росії.

Ефективною зброєю в цьому випадку можуть стати приватні військові компанії. Фахівці наводять як приклад саму Росію, яка вже активно використовує парамілітарні групи для виконання завдань в Сирії та низці африканських країн.

"Такі компанії виконують будь-які замовлення, а головне – це те, що вони діють начебто самостійно. Тобто там їх можуть розглядати як угрупування злочинців. Але вони діють самостійно, автономно і немає відповідальності держави", – зазначає директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєнняВалентин Бадрак.

Козирем Збройних сил України, вважають досвідчені спеціалісти, може стати власне ракетне озброєння. Зокрема крилаті ракети "Нептун", які зараз проходять випробування і здатні вражати цілі на відстані до 280 кілометрів.

Технічні характеристики берегового комплексу "Нептун"

А також нова українська система залпового вогню з керованим боєприпасом «Вільха». Дальність роботи РСЗВ – 130 кілометрів.

Проект "Вільха"

Другий: конфлікт всередині країни

Ще один сценарій агресії, який військові вважають найбільш імовірним – це конфлікт всередині країни. Операція спрямована на дестабілізацію ситуації в Україні. Цей сценарій можуть реалізувати сили спеціальних операцій Російської Федерації, а також незаконні збройні формування.

Із чимось подібним ЗСУ вже стикалася у 2014-му в Криму і на Донбасі.

"Коли час "Ч», так би мовити, наступає, тоді починають працювати ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи – ред), які можуть знищувати арсенали, створювати різноманітні ситуації, коли буде якась техногенна катастрофа. І люди будуть просто боятися. Будуть почувати себе незахищеними. Відчувати до влади недовіру. Росія найбільше акцентуватиме на розхитуванні суспільства і на зміну військово-політичного керівництва на більш лояльне або абсолютно лояльне до Росії", – наголошує Валентин Бадрак.

Третій: прикордонний конфлікт

Наступний варіант – це можливий прикордонний конфлікт. Тут потенційно небезпечними вважають російсько-українські ділянки, окуповані території, кордон із невизнаним Придністров’ям. А також Білорусь, де розміщені об’єкти збройних сил Російської Федерації і проводяться спільні військові маневри.

"Це може бути абсолютне інсценування, театралізована постановка, яка буде використана для того, щоб усьому світу показати якусь картинку. Ось, українські військові або якісь парамілітарні групи працюють і щось там знищують. І під це безумовно є можливість втягнути у величезну війну", – зазначає Валентин Бадрак.

Втім, на думку експертів, в цьому контексті варто розглядати не тільки Росію, але й пов’язані з нею країни і території.

"Румунія – є якісь варіанти конфліктні? Є! Острів Зміїний показав це. Угорщина – є певні розбіжності? Є розбіжності! Це не означає, що буде пряме вторгнення. Це може бути, знову ж таки, якась інспірована ситуація, коли місцеве населення починає отримувати різко паспорта і говорити – давайте, ми тут автономію будемо робити", – член Правління Українського інституту досліджень безпеки Олексій Грідін.

Четвертий: війна Росії з сусідніми країнами за участі України

Четвертий і останній сценарій оцінений як малоймовірний, але небезпечний – це конфлікт Росії із сусідніми країнами, в який може бути втягнута Україна.

Тут, в першу чергу, мова про країни Балтії, які також знаходяться під загрозою агресії з боку Російської Федерації.

Як пояснюють аналітики озвучені сценарії , в майбутньому повинні безпосередньо впливати на напрямки переформатування та розвитку Збройних сил України.