Карта бойових дій за період 20-27 листопада: окупанти наступають усюди, а в нас рекордні втрати територій 

Прорив до Великої Новосілки

Ситуація біля Великої Новосілки, яка є одним із найбільших наших укріпрайонів на південному фронті, значно загострилась. У той час, як на західному та південному флангах українські воїни стримали окупантів на попередніх позиціях, на східному фронті стався провал. Рухаючись дорогою з Золотої Ниви, рашисти за 5 днів майже безперешкодно зуміли подолати понад 10 км і підійти до околиць Великої Новосілки. І це при тому, що шлях росіян пролягав на височині між річками Кашлагач і Шайтанка й легко прострілювався, але, вочевидь, Сили оборони не мали засобів чи можливості.

Аналогічною була ситуація на дорозі від Шахтарського, де ворог проїхав ті ж понад 10 км і також підійшов до нашого укріпрайону. Тим часом передові загони окупантів уже зробили спроби зайти в селище. Ймовірно, в самій Великій Новосілці буде організована гідна оборона. Однак для того, щоб вона була нетривалою, ворог намагається обійти населений пункт з півночі, де росіяни захопили половину Роздольного й далі рухатимуться напереріз до траси Велика Новосілка – Курахове. Це значно ускладнить логістику до селища, а також підірве його обороноздатність.

Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: Еспресо

По міру просування зі сходу зс РФ також активізувалися з півдня. Тут вони хочуть не тільки якомога швидше захопити територію, яку ЗСУ звільнили під час торішнього контрнаступу, а й створити умови для подальшого наступу на Запорізьку область, зокрема на сусідню ділянку фронту навколо Гуляйполя.

ЗСУ поступово відходять біля Курахового  

Ситуація і на північ, і на південь від Курахового ще від початку жовтня склалася доволі загрозливою для оборони міста. Втім увесь цей час, упродовж двох місяців, Сили оборони титанічно стримували ворога, ведучи оборонні й ар’єргардні бої, та виграли час для своєї країни, часто ціною власних життів.

Наразі на деяких ділянках фронту обставини є настільки складними, що ЗСУ передусім думають про безпечний відхід, а не про оборону. Зокрема, на південному фланзі ворог здійснив прорив на 5 км до Романівки, відсікши наших військових, які обороняли Антонівку, Іллінку та Єлизаветівку. Втім навряд чи Силам оборони вдасться стабілізувати тут фронт, адже з іншого боку окупанти штурмують Трудове й Успенівку, щоб обвалити його ще на 35-40 км кв. Наразі військовим вдається зупиняти рашистів, щоб дати можливість відносно безпечного відступу тим силам, які опинилися в напівоточенні. Успенівка та Константинопольське найближчим часом будуть тими опорними пунктами, які стримуватимуть ворога, поки нову лінію оборони будують десь на захід від Курахового.

Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: Еспресо

Тим часом у самому місті росіяни зайняли всю його східну частину. Їхні штурмові групи переходять балку й намагаються прорватися до центральної частини Курахового, щоб закріпитися там у багатоповерхівках. Сили оборони поки що знищують усіх, хто проривається до центру, однак незабаром їхня кількість буде надмірною і ЗСУ доведеться відходити. Згідно з заявами головнокомандувача Сирського, саме на цій ділянці фронту ворог переважає нас кількісно 1:5. З цих самих причин не вдається зупинити рашистів біля Дачного, просування біля якого загрожує одночасно як південним околицям Курахового, так і оборонцям у районі Успенівки.

На північному фланзі ворог повністю окупував Берестки та здійснив кількакілометровий прорив на південь із Вознесенки. У Сонцівці наші герої стримували росіян упродовж кількох тижнів і навіть робили спроби контрнаступу. Зараз лінія оборони пролягає по річці Солона, а з Берестків ЗСУ відходитимуть у напрямку Старих Тернів, де спробують надовго загальмувати окупантів у межиріччі Солоної та Вовчої. Від того, наскільки затяжними тут будуть оборонні бої, залежить, як довго триватиме оборона Курахового. Так чи інакше, росіянам не вдалося швидко захопити місто, як вони це планували, а його оборона продовжиться в грудні.

На Покровському фронті росіяни формують південну клешню

Покровський фронт ще більше активізувався і знову вирвався вперед за кількістю боїв: упродовж останніх 7 днів – понад 300 атак. Поки на північному фланзі фіксується помірна активність і немає жодних територіальних змін, окупанти докладають основних зусиль для створення обходу міста з півдня та формують так звану ударну клешню. Ключовими їхніми цілями тут є село Новотроїцьке і селище Шевченко. Це дасть змогу почати обходити місто з півдня. Однак ця перспектива – не найближчого часу. Поки що ворог пробився на два кілометри вздовж річки Солона, в напрямку села Жовте, за яке зараз тривають бої. Також він розширив зону свого контролю навколо вже окупованої Юр’ївки, де доволі широким фронтом у 10 км окупанти поступово рухаються на захід. Втім темпи їхнього просування є незначними. ЗСУ намагаються стабілізувати фронт і нав’язують бої за кожен опорний пункт.  

Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: Еспресо

Торецькі гойдалки

Найактивніші бої тривають у південному районі міста під назвою Забалка. Кілька тижнів тому ЗСУ тут контратакували та звільнили весь мікрорайон. Проте вже цього тижня росіяни знову пішли на його штурм і захопили центральну частину, а також перерізали вулицю Центральну, яка була важливою для забезпечення оборонців Неліпівки. Ще одним напрямком їхнього наступу став обхід Забалки з півдня, з боку Залізного, задля сегментування лінії фронту та відрізання південного краю. 

Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: Еспресо

Більша частина оборонців Забалки опинилася під перехресним вогнем, тож якщо не буде швидкого контрнаступу, Силам оборони доведеться відходити на околиці цього мікрорайону. Це водночас відкриває ворогу шлях для наступу на центральну частину Торецька зі ще одного боку. В самому Торецьку ведуться бої за кожен будинок, який часто переходить із рук у руки, тому точної лінії фронту в місті немає. 

Карта бойових дій за 20-27 листопада. Фото: Еспресо

Часів Яр: ні кроку назад

В центральному районі міста тривають бої, особливо активно в районі вогнетривкого комбінату. 24-та бригада, яка тримає оборону міста, запевняє, що, попри закріплення окупантів у низці районів міста, за канал не вдалося перейти ще ні одній одиниці бронетехніки, а штурмові загони в місті поступово знищуються. 

Не маючи значних успіхів у самому місті, росіяни концентрують атаки здебільшого на південний фланг, де вони мали просування минулого тижня. Тут стрімко розширюється сіра зона між Кліщіївкою і Андріївкою, а рашисти штурмують канал з метою його форсування та створення південної клешні для обходу Часового Яру та просування на Костянтинівку, а також створення можливості удару на Торецьк із півночі.    

Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: Еспресо

Східний фронт на Харківщині: Куп’янськ і Борова

Окупанти поступово продовжують звужувати наш плацдарм на схід від Борової. Зокрема, зайняли кілька квадратних кілометрів території між Стельмахівкою і Лозовою, де вони вийшли за межі Луганської області. Тут вони також намагаються обійти Лозову з півдня. Крім того, рашисти дещо просунулися на південь у Кругляківці. Одним із найскладніших полів бою стало Першотравневе, яке ворог захопив кілька тижнів тому й намагався рухатися на південь на Копанки. Втім, Сили оборони відбили тут усі штурми та відкинули окупантів назад.

Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: Еспресо

На північному плацдармі, в районі Куп’янська, не відбулося жодних змін на лінії фронту, а ЗСУ врешті завершили зачистку в самому Куп’янську, куди минулого тижня прорвалися ворожі десантники.

Однак несподіванкою для наших оборонців стало форсування окупантами Осколу на північ від Куп’янська, де лінія фронту була стабільною від 2022 року. В районі між Новомлинськом і Дворічним ворог зумів зайти на наші позиції та зараз намагається там закріпитися та просуватися в напрямку Новомлинського. Тривають бої.  

Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: Еспресо

Курщина під прицілом Storm Shadow

Не зважаючи на те, що найкращі частини зс РФ чинять неймовірний тиск на Курщині, однак вони не мають жодних успіхів і, навпаки, всі їхні атаки розбиваються об нашу оборону. ЗСУ вдалося стабілізувати лінію фронту, хоча раніше таких намірів не було, адже ми воювали завдяки розширенню сірих зон. Однак після того, як росіяни зібрали 50-тисячний кулак і почали наступ, Сили оборони були змушені відступати з сірих зон, а лінія фронту скоротилась до 100 км у протяжності. На цій ділянці концентрація ворога становить 500 військових на 1 км кв. – така ж концентрація фіксується і на Курахівському напрямку, де, за відомостями з Генштабу, ворог переважає нас у 5 разів. Однак, на відміну від Курахівського фронту, на Курщині ЗСУ діють злагоджено та розбивають ворога. Як, наприклад, ЗСУ розбили наступ росіян на Плехово, заманивши їх у вогневу пастку. 

Карта бойових дій за 20-27 листопада, фото: Еспресо

Імовірно, саме бойові дії на Курщині та провали біля Курахового вчергове продемонстрували гостру потребу реформ у ЗСУ та перехід на корпусне формування Сил оборони.

Тим часом 6 наших Storm Shadow врешті націлились у глиб Росії та вразили першу жирну ціль у Мар’їно, де розташовувався командний пункт зс РФ, який керував боями на Курщині. Загинули десятки офіцерів, в тому числі й північнокорейських. Після першого залпу не забарився й другий, який ударив по Курському аеродрому, де ракети знищили місцеву ППО. 

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.