Росія живе у позачассі. Злочини "без терміну давності" їй по барабану

Сьогодні президенти 11 країн Євросоюзу засудили масовані ракетні обстріли Росією українських міст. "Нагадуємо, що воєнні злочини та злочини проти людяності не мають терміну давності та підпадають під юрисдикцію судів у всьому світі. Від імені наших країн вимагаємо, щоби Росія негайно припинила атаки на цивільні об'єкти", - йдеться у спільній заяві лідерів європейських держав.

Такі документи мали б сенс, якби їхньою аудиторією була цивілізована країна, що живе синхронізовано з цивілізацією. Усі спроби діалогу чи урезонення Москви з позиції сучасних уявлень про світ зазнають фіаско і ніколи не будуть почутими через одну-однісіньку обставину: Росія живе у позачассі.

Ні, навіть не за радянськими стандартами чи світоглядом, - ідеологічна аура кульгавої імперії є макабричним коктейлем стереотипів, "скрєп" і забобонів від Орди до епохи інтернету. Причому архаїчні акценти у ній таки домінують.

Адепти "євразійщини" та "ізборскаго клуба" навіть не приховують свого зачарування спотвореною ними ж історією, а відтак і актуальної реальності. Про майбутнє не йдеться, тим паче про такі юридичні визначення – "без строку давності". Ідеолог "Новоросії" Єгор Холмогоров прямим текстом пише, що "поразка Росії в Україні означатиме поразку Росії як такої, поразку національного міфу росіян про вигаданий "русскій мір". І скоріш за все поразку остаточну". І далі: "Поразка в Україні означатиме крах російського національного міфу та самосвідомості. Це означає, що перемога має бути здобута. Якщо треба – ціною існування України. Якщо треба – ціною існування світу. Ми не повинні дати викреслити себе з історії. Якщо що – історія має скінчитися разом із нами".

Утім, ми вже чули та про "ядерний попіл", і про спеціальний "російський рай" від "самого" Путіна. Зрештою, його експансіоністська та імперська маячня цілком вписується у такі ж несосвітенні ідеї його ідейного натхненника, ідеолога російського фашизму Івана Ільїна: "Племінні шви Європи та інших материків геть не збігаються з державними кордонами. Багато "малих племен тільки й тим рятувалися в історії, що примикали до більш крепносильних народів… Відділити ці малі племена означало б – або передати їх новим завойовникам, або загубити їх зовсім".

Якби Росія як імперія не транслювала б довкола себе свої уявлення і свої, з дозволу сказати, стандарти, то давно б перестала існувати

У тому то й річ, що якби Росія як імперія не транслювала б довкола себе свої уявлення і свої, з дозволу сказати, стандарти, то давно б перестала існувати. Навіть з огляду на переконання того ж таки Ільїна, що "фашизм мав рацію, оскільки шукав справедливих соціально-політичних реформ" і що "у час наступу лівого хаосу і лівого тоталітаризму – це (фашизм. – Авт.) було здоровим явищем, потрібним і неуникним".

Трансляція, ба навіть накидання світові середньовіччя і безальтернативності диктатури, — ось головний стрижень цієї війни. Путін хоче не тільки повного "розв'язку українського питання", чим не залишає для українців альтернативи, Путін бажає зруйнувати демократію як устрій, як форму правління, несумісну з його уявленнями про життя спільнот.

Тому розповідати йому та його опричникам про "злочини без терміну давності" та про якісь "умовності" чи "рамки пристойності" – марна справа.

Я вже не раз і не двічі наголошував на тому, що єдиним прийнятним результатом цієї війни, — і для України, і для світу, — стане знищення Російської Федерації, її кардинальний демонтаж, демілітаризація, денацифікація та депутінізація. Бо будь-який інший проміжний фінал завжди буде вагітним відродженням російського фашизму і мракобісся.

Позиція, за якої Росія стала чимось на кшталт "спадкоємця СРСР", і перебрала на себе і ядерні активи з союзних республік, і геть нелегітимну участь у міжнародних організаціях, зокрема ООН, дала підстави Путіну вважати себе "господарем пострадянського простору"

Якщо комусь у високих політичних офісах такий варіант видається "неприйнятним" або ж "недалекоглядним", то смію нагадати, що зовсім недавно людство пережило "катастрофу" (за визначенням того ж таки Путіна) розвалу СРСР. Попри застереження західних політиків насправді апокаліпсису не трапилося. Навпаки, — саме незавершеність процесу спричинила нинішнє загострення "російського еґо". Саме позиція, за якої Росія тоді стала чимось на кшталт "спадкоємця СРСР", і перебрала на себе і ядерні активи з союзних республік, і геть нелегітимну участь у міжнародних організаціях, зокрема ООН, дала підстави Путіну вважати себе "господарем пострадянського простору", і тужитися над відновленням імперії.

Цього разу людство не може дозволити собі черговий "танок на граблях". Воно має поставити остаточну крапку на існуванні РФ. Саме міжнародна спільнота, бо інфантильний та розбещений пропагандою російський плебс знову породить монстра.  

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.