Як здійснюється контроль за витратами на відбудову України та яку роль у цьому відіграє громадянське суспільство

Еспресо розповідає, як здійснюється контроль за витратами на відбудову.

Улітку минулого року Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій і ГО "Технології Прогресу" розпочали роботу над проєктом "Контроль витрат на відновлення", що фінансується Європейським Союзом. 

"Ми дивимося, з яких джерел фінансується відбудова, на що спрямовуються кошти, яким чином виділяються гроші. Ми беремо участь у засіданнях робочих груп, які напрацьовують певні рішення з приводу відбудови й відновлення. Я – член правління RISE. Це коаліція, яка складається з понад 50 організацій, і ми об'єдналися для того, аби бути певними, що відбудова буде прозорою й відповідальною тощо", – розповіла журналістам Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень.

Фото: facebook/oleksandra.betliy

Для проєкту розробили окрему онлайн-платформу, котра взаємодіє із цифровою екосистемою відновлення DREAM. Вона дає змогу вести відкриту базу проєктів, моніторити витрати, аналізувати пріоритетність, доцільність і навіть ризики. Кожен охочий може скористатися методикою для аналізу, перевірити будь-який відновлений об'єкт і навіть залишити коментар із зауваженнями та пропозиціями. 

"Його основа - це вебпортал brp.org.ua - big recovery portal - портал великого відновлення, де ми зібрали вже майже 3 тис. проєктів відновлення, з яких близько 600 - це нове будівництво, а решта - ремонти й реконструкції", – зазначив Максим Нефьодов, керівник ГО "Технології прогресу".

Такий громадянський контроль створено, аби втілити в життя гасло: "Відбудувати краще, ніж було до того". Адже проблеми відновлення не лише у ризиках корупції. Важливо створити якісне, комфортне, дружнє та безбар'єрне середовище для всіх українців. 

"Так, у нас є військові витрати, це окрема історія. Але те, чого в Україні найбільше, – це цивільні витрати. Це буде найбільший потік грошей. Якщо ми зможемо хоча б на 5% ефективніше використати ці гроші, на 5% зробити ці об'єкти більш зручними, якісними, доступними, енергоефективними тощо, – це величезний макроекономічний ефект", – наголосив Максим Нефьодов.

Фото: facebook/max.nefyodov

До моніторингу за допомогою субгрантингу залучають і громадські організації з усієї України. Серед таких – "Сміливий Ірпінь". Активні громадяни ірпінської громади вже перевірили 12 об'єктів, серед яких школи, дитсадки й амбулаторії. Серед критеріїв – доступність, безбар'єрність, енергоефективність і залученість містян.

Проєкт контролю витрат на відновлення масштабується, тож нині перевірятимуть не лише виконані роботи, а й контролюватимуть закупівлі. У Європейському Союзі ж переконані, що саме організації громадянського суспільства й надалі будуть рушіями демократії та незворотних реформ, тож обіцяють їм подальшу підтримку на шляху України до ЄС.

"З лютого 2022 року ми інвестували в підтримку ОГС понад 100 млн євро, і фінансування організацій громадянського суспільства може бути й для невеликих організацій, з якими ми працюємо через наших партнерів, і для більших також. І це, безперечно, триватиме. Ми знайдемо способи зробити фінансування доступним для всіх типів організацій і людей, щоб вони також могли продовжувати робити свій внесок у те, щоб зробити Україну кращим місцем і допомогти їй приєднатися до Європейського Союзу", – зазначила представниця ЄС Юлія Якобі.

Такий комплексний моніторинг відбудови триватиме і надалі. До нього може долучитися кожен небайдужий громадянин – аби змінювати країну на краще.