30 альбомів України: найкраща наша музика часів незалежності

Рок та хіп-хоп, авангардна та поп-музика з цього рейтингу - практично всуціль україномовна. До того ж це зібрання альбомів, а не пісень - адже такий спосіб оцінки та порівняння музики найчастіше обирають авторитетні музичні ресурси.
 

1991. Брати Гадюкіни - "Ми - хлопці з Бандерштадту"

Незалежність України вже культові Брати Гадюкіни зустріли піснею "Червона фіра", у якій Кузя натякав, що фасад держави змінився, але по суті вона лишилась на той час гнилим совком. Другий альбом гадів майже цілком складається із жорсткої політично-соціальної сатири. Водночас на плиті є дивовижно лірична композиція "Місячне сяйво твого тіла" та вічний хіт, який дав назву не лише цьому альбому, але й цілому музичному фестивалю - "Ми - хлопці з Бандерштадту". В музичному плані цей альбом поєднує рок-шаленство свого попередника "Всьо чотко" з дещо акуратнішим аранжуванням та відчутним акцентом на іоніці.

---

1992. Мертвий Півень - "Ето"

Те, що сучасна українська музика може бути не лише етноцентричною, стьобною чи маргінальною, цілком переконливо довів перший альбом гурту "Мертвий півень". Фішка цього львівського гурту проста й безвідмовна: кожен їхній альбом майже всуціль складають композиції на тексти відомих українських поетів, і "Ето" - не виняток.

Більшість пісень - на слова Ю. Андруховича та В. Неборака, а найвідоміший хіт цього альбому, "Ми помрем не в Парижі" належить кульковій ручці Наталки Білоцерківець. Водночас по музиці "Ето" - це якісний акустичний артрок.
 

Варті уваги треки: Ієронім Бош ХХ, Коли ти смієшся, Вертикаль

Інші знакові альбоми року: Віка - "Львівський стьоб", Воплі Відоплясова - "Або-або"
 

---

1993. Плач Єремії - "Двері, котрі насправді є"

Так у світі повелося, що силове поле української музики на початках незалежності зосередилося на Львові. І якщо гади чи півні були явищем новоутвореним, то якісно записаних рок-альбомів від Тараса Чубая чекали роками. І первісток, названий, як і сам гурт, за словами з поезії Тарасового батька - одного з кращих українських поетів усіх часів, Грицька Чубая, виявився потужним не лише поетично, але й музично.

Чого варта лише композиція "Плач Єремії" - чудовий зразок прогресів-рока, або "Сніг" - пронизлива ода минущості сущого.
 

---

1994. Фоа Хока - "Музика без хазяїна"

На початку дев’яностих зароджується й той тип української музики, який отримує чи не більший відгук за кордоном, аніж у нас. Чернігівська формація Foa Hoka тут одні з перших. Їхній третій альбом "Музика без хазяїна" - це авангардний джаз і нойз у поєднанні з індастріелом та зухвалими верлібрами, який водночас нагадує Coil та Браяна Іно. Цей альбом вийшов на польській студії "Koka records" - як і альбоми інших українських рок-авангардистів Цукор - Біла смерть, Колезький Асессор та Ivanov-Down.

Альбом вийшов новаторським і дозволив Фоа Хока ще тривалий час їздити в тури Європою.
 

---

1995. Ірина Білик - "Нова"

Писати про видатну українську музику середини дев'яностих та проігнорувати феномен "Території А" та тісно з ним пов'язану кар'єру Ірини Білик було б нечесно. Українське музичне телебачення зорі незалежності, якого ми заслужили, дало нам зокрема й першу якісну українську попмузику, яка вже відчутно відрізнялася від російської. Завдяки альбому "Нова" Ірина Білик довела: по-справжньому зворушливі та потужні попхіти бувають українською, а печуть душі ще сильніше.
 

---

1996. Кому Вниз - "In Kastus"

Унікальне явище в українській музиці. Дивовижно глибокий і сильний вокал Андрія Середи, накладений на світової якості рок-матеріал та струнку ідейну основу - все це породило феномен "Кому вниз".

Суворі готи-націоналісти першими до невпізнаваності осучаснили Тараса Шевченка, перетворивши його на рок-трибуна. І при тому, що комувнизівський "Суботів" є однією з кращих композицій дев'яностих, на альбомі й без того не бракує легенд.
 

---

1997. Фантом-2 - "Без контролю"

"Територія А" наситила наш медіапростір тим, чого так нагально бракувало новій незалежній державі - україномовною попмузикою. Такі проєкти, як Аква Віта, Ван Гог, Юрко Юрченко, Марина Одольська та решта мали поліпшити ситуацію. І чи не найпереконливіше це вдалося франківському євро-денс і техно-гурту "Фантом-2", в якому цікава не лише музика, але й образ. Другий і останній альбом проєкту - "Без Контролю" можна слухати не лише як привіт із дев’яностих: ця музика досі чудово підійде для активного відпочинку та дискотек.
 

---

1998. Танок на майдані Конго - "Зроби мені хіп-хоп"

Виникнення ТНМК в нашому телевізорі стало топподією вже для всіх підлітків держави. Україна, що вже була заінтригована читкою треку "Сірко" від ВуЗВ, отримала продовження, на яке так чекала. Перший альбом Танку на Майдані Конго показав нам, якою може бути українська хіп-хапа, та іще й довів у середині дев'яностих, що Харків - це не лише місто чорного металу, але й Рапа сіті. Альбом був підкріплений забойними кліпами, після яких Фоззі, Фагота та Ділю не впізнавали на вулицях хіба короткозорі та літні люди.
 

---

1999. Скрябін - Хробак

Здавалося б, "Хробак" - вже сьомий альбом Скрябіна. Хітом з нього стала хіпа пісня "Клей", моторошна тягуча електронна композиція, ніби Кузьму покусав Дейв Гаан з Depeche Mode. Однак альбом насправді настільки цілісний, професійно зроблений і навіть по-хорошому альтернативний, що він стає першим претендентом на найсильніший диск у всій історії гурту. Такий собі високий еллінізм перед нападом варварів та остаточним перетворенням Кузьми з дуже хорошого музиканта та цікавого поета на попкультурного ідола, який про якість дбає далеко не передовсім.
 

---

2000. Воплі Відоплясова - Хвилі Амура

Альбом "Хвилі Амура" гурту Воплі Відоплясова - іще одне зріле творіння від класиків сучукрмузики. Можливо в ньому вже й немає панківської розхлябаності "Або-або" та "Музіки", немає вічних хітів "Весна" чи "Танці", але він довів, що ВВ продовжують творити дуже цікаву музику навіть тоді, коли молодість далеко позаду. "Хвилі Амура" - це збірка стадіонних хітів рок-гурту, який міцно вкорінився на вершині національного музичного процесу.
 

---

2001. Океан Ельзи - Модель

Те, що не зумів на 100% зробити альбом "Янанебібув" попереднього року, цілком вдалося "Моделі" на всі 200%. Вже під кінець року мало в кого лишалися сумніви, що саме Океан Ельзи, ця молода львівська група, яка іще нещодавно співала наївні пісні про Міккі-Мауса, стала водночас і найпопулярнішим рок-гуртом, і головним попгуртом країни. Адже випустила альбом, кожна пісня - безумовний хіт. Далі в житті Святослава Вакарчука буде ще чимало хітів, сольників та більш чи менш успішних проєктів, буде й політика. Але в часи "Моделі" океани були групою однодумців, посиленою Дмитром Шуровим, і творили справжню магію.
 

---

2002. Lюк - "Tourist Zone"

Над цим альбомом працювали потужні музиканти, одні вокалісти чого варті - Андрій "Сан" Запорожець з 5’Nizza, Місько Барбара з "Мертвого півня" та Ольга Герасимова. До того ж альбом цілком написаний на вірші Сергія Жадана. Вийшов продукт світової якості, дуже якісний мікс модного тоді ейсид-джазу з фанком, електропопом та лаунджевими мотивами. Додайте сюди потужну поезію - і отримаєте диск, який однозначно варто прописати в плей-листі.
 

---

2003. Тартак - "Система Нервів"



 

Фестиваль "Червона рута" зробив для української музики чи не більше, ніж "Територія А". У 1997-му був один із найзразковіших фестів, серед переможців - молоді команди, які диктували моду в подальші роки. І більшість із них як запрошені виконавці відзначилися на потужному альбомі гурту "Тартак" - "Система нервів". Вибухові спільні треки з гуртами Ролікс, Димна Суміш, Фактично Самі, Мотор'ролла, Сбєй Пєпєл’с та іншими дали такий репкор, який сам Положинський досі не перевершив. А спільний із Катею Chilly шедевр "Понад хмарами" став одною з кращих пісень наших двотисячних.
 

---

2004. Фактично Самі - "Kurva Kum Back"



 

Ірена Карпа досі є одною з найпомітніших універсальних зірок української культури: літераторкою, музиканткою, блогеркою. Але вона давно живе в Парижі та лише онлайново долучається до нашої реальності. А от на зламі тисячоліть вона горіла геніальністю, і цей альбом першого дійсно альтернативного гурту країни, драйвової формації "Фактично самі", де вона була солісткою - незайвий тому доказ.

"Kurva Kum Back" - це той токсичний хардкор, якого ми заслужили, це дуже якісно записана музика, яка цілком відповідала західним віянням того часу.
 

---

2005. ТОЛ - "Синдром бажання"



 

А от під перший альбом гурту ТОЛ - "Синдром бажання" - тягне хіба поридати від мізантропічної безнадії, так тонко і безкомпромісно втіленої командою.

Перший наклад цього по-справжньому важкого та агресивного шедевра, кажуть, розійшовся за перші ж дні, а всього альбом витримав 5 перевидань та є найпопулярнішим диском української альтернативи.

Гурт ТОЛ цією плитою, фактично, створив український нью-метал. "Синдром бажання" - еталонний для ТОЛу, і знаковий тим, що є популярнішим від решти переважно російськомовних дисків гурту. Чим не наука?
 

---

2006. Бумбокс - "Family Бiзнес"

Андрій Хливнюк увірвався в український шоу-біз разом з екстартаківцями Андрієм Самойлом та діджеєм Валіком іще альбомом "Меломанія", однак "Family Бiзнес" довів, що хлопці в шоу-бізі - не випадкові люди.

Сто тисяч проданих копій майже цілком україномовного диска з російськомовним привітом мейнстриму "Вахтьорам" закріпили другий альбом Бумбокса в топах української стильної попмузикт. Хлопці, зрештою, й досі там.
 

---

2007. Пропала Грамота - "Цейво"



 

До середини двотисячних в українській музиці сформувалася ціла когорта музикантів, які міксували рок-музику та українську етніку. Вій та Очеретяний кіт, Merva та Гуцул Каліпсо - всі ці гурти навіки в скарбниці рок-етніки. Однак команда Павла Нечитайла "Пропала грамота" видала настільки потужний альбом "Цейво" та настільки вдало відкатала його по різноманітних фестах, що стала чи не найпомітнішою в цьому році.
 

---

2008. The ВЙО - "Ganja"



 

The ВЙО - іще одні ветерани "Території А", першопрохідці українського регі, які гриміли в середині дев’яностих. Однак потім цей гурт десь дівся з музичного Олімпу, та раптом знову відродився для запису старих та нових пісень у вартій уваги якості. На альбомі "Ganja" - растаманська паралельна реальність в Україні набуває дуже незвичних мистецьких обрисів та заворожує пружними синкопами. The ВЙО й зараз активно творять, тож шукайте їх в соціальних мережах.
 

---

2009. Перкалаба - "Чидро!"

Перкалаба - суцільна енергія, особливо цінна на живих виступах. Однак альбом "Чидро!" перевершив усі очікування та довів, що й у студії ця гуцульська команда здатна на прорив. "Перкалаба" - ще одні першопрохідці, цього разу - українського СКА-панку. Потужний етнозаряд попередніх альбомів Федота і компанії цього разу був підкріплений феноменально вдалим записом та важливим наголосом на використанні цимбалів практично в усіх треках.
 

---

2010. ДахаБраха - "Light"


 

У потужності ДахаБраха, вихідців з театру ДАХ, які своєю творчістю яскраво засвітили Україну у світовому етноконтексті, ніхто не сумнівався вже з першого альбому.

Однак Light став наче виходом у новий простір. Тут вже немає колишнього акценту на етнохтонічності, хоча давні акустичні інструменти так само - в основі всієї музики. Однак композиції стали ніби прихильнішими до слухача, не настільки шокувальними. Можливо - в цьому і є особливий шарм альбому в контексті всієї творчості цих музичних геніїв.
 

---

2011. DOK — DVА

Бас-гітара, ударні та саксофон - що іще потрібно для стильної сучасної авангардної музики. Донецький гурт DOK слідом за легендарним Morphine довів - та нічого. Хіба що - якщо додати феноменальний надрив, надзвичайно варіативну композицію, яка тяжіє до прогрессива, та захоплення варту виконавську майстерність - буде теж незле. Їхній інструментальний альбом DVA - черговий приклад не-мейнстрімної української музики, яку варто для себе відкрити.
 

---

2012. Drudkh - Вічний оберт колеса

Drudkh - приклад справжнього українського андерграунду світового значення родом із Харкова. Тут іще з початку дев’яностих кувалася місцева блек-металічна школа, вихідці з якої - славетні Nokturnal Mortum, Hate Forest, Dub Buk та багато інших відомі по цілому світу.

Однак найвідоміший, по праву уславлений та канонізований - це гурт Друдх. І альбом "Вічний оберт колеса" - високо оцінений критиками таких авторитетних ресурсів, як Pitchfork та Allmusic - це приклад зрілого періоду розвитку харківської блек-метал сцени. А заразом і світової.
 

---

2013. Vivienne Mort - Театр Pipino



 

Даніелу Заяшкіну довгий час пов’язували із пронизливим рок-хітом "Лети", аж доки вона не випустила креативно задуманий та чудово записаний диск "Театр Pipino". Він довів, що Vivienne Mort - одна з найталановитіших формацій, які звертаються до артроку.

Виважені аранжування, особливий вокал та розкритий хітовий потенціал ледве не половини треків досі залишає цей альбом серед улюблених у багатьох критиків та слухачів.
 

---

2014. ONUKA - "ONUKA"

Приклад того, як чудово підкуті професійні музиканти ставлять на етномузики та виграють. Проєкт ONUKA вже першим своїм альбомом показав, що світового рівня українська попмузика - це не лише Іван Дорн або Вєрка Сердючка. Що і серйозно закорінені в українських етномотивах композиторські пошуки можуть привести продюсерів попмузики до несподівано потужних відкриттів. Можливо, в ONUKA потім будуть ще сильніші альбоми, але однойменний точно став переламним для індустрії.
 

---

2015. Stoned Jesus - "Harvest"

Здається, ніхто з українських виконавців не побував у скількох країнах світу з концертами, як ці металісти. Суворі київські хлопаки зі Stoned Jesus якісно лабають по-справжньому серйозну рок-музику - стоунер та думметал. А її люблять по всьому світу, що й стало для цієї англомовної банди пропуском на чимало помітних фестів та в легендарні клуби Європи, Азії, Північної та навіть Південної Америки. "Harvest" - третій альбом колективу, що доводить - стоунер та дум - не єдине, що вміють ці рокери. Тут є і гранж, і прогрессиврок, і взагалі - треки до чотирнадцяти хвилин - це вам не іграшки…
 

---

2016. Один в каное - "Один в каное" 

Мільйони переглядів на Ютубі - і це при тому, що "попсовою" цю музику нізащо не назвеш. Вся річ у тому, що гурт Один в каное - це надзвичайно тонко налаштована та збалансована система, в якій немає нічого зайвого.

В її центрі - просто таки чарівний вокал та надзвичайний сонграйтерський талант Ірини Швайдак. Дебютного альбому фанати чекали недарма - він вийшов величезним і дуже талановитим.
 

---

2017. Oh, deer! - "Як перестати хвилюватися та полюбити війну"

 

2017 рік приніс Україні зразу два розривних альбоми на екстрім-металевій сцені. Харківські блекметалісти Nokturnal Mortum видали цілком україномовну, етнічно-насичену плиту Істина та показали, що вони - у розквіті сил. В той час RABM-скрімкоманда з Житомира Oh, deer! опублікували настільки потужний альбом "Як перестати хвилюватися та полюбити війну", що його не проігнорував, здається, жоден серйозний музичний ресурс, які до екстремального металу звертаються нечасто.

Можливо, сила Oh, deer! - в акценті на поезії, яка вивертає назовні жахливі соціальні теми, що десь глибоко постійно турбують кожного з нас. Тому, може, цей альбом і зачепив чимало українських музичних оглядачів.
 

---

2018. DZ’OB - Beings for Throbbing

 

Ще один експериментальний і немейнстрімний альбом, який яскраво промальовує Україну на світовій мапі хоча б не попмузики, так авангарду. Київський DZ’OB робить подиву гідну музику на межі контемпорарі джазу, гостроактуальної академічної музики та сучасної електроніки. Їхні інструментальні композиції є не просто ембієнтним журчанням, а показують супермайстерну роботу фахових музикантів. Ну а концерти - це взагалі фантастика.
 

---

2019. Alyona Alyona - "Пушка"

Як завершити останнє десятиліття дві тисячі десятих і не згадати про нову хвилю українського хіп-хопу? Спершу Курган і Агрегат задають небаченого досі рівню щирості та проникають в такі цільові аудиторію, що подиву гідно. А тоді Alyona Alyona - проста-та-непроста вихователька з Баришівки - видає хіп-хоп такого рівня, що просто очі на лоба лізуть: що, невже й наші так читати уміють? Альбому "Пушка" передували незмінно хітові сингли та кліпи, а вже слідом за Альоною Савраненко, а то й поперед неї, зараз йдуть нові зірки українського хіп-хопу - БРАТ, KALUSH, Паліндром та чимало інших сучасних геніїв читки. І це не може не тішити.
 

---

2020. Мантра Керуака - "Імітація імітації"

Минулий рік був багатим на відкриття. Паліндром, Zavoloka та ДахаБраха випустили дивовижної сили альбоми. Однак для мене з багатьох причин найзнаковішим є творіння ще одного харківського старожила української музики - Олега Каданова та його нового проєкту "Матра Керуака". Співзасновник гуртів "Оркестр Че" та "Лінія Маннергейма", що поєднували якісну поезію з непересічною музикою, Каданов цього разу пішов іще далі. Все в "Імітації імітації" бездоганне - і рівень запису, і композиторська заморочливість, і поетична майстерність. Ось так і вийшло, що заміксувавши прогрессиврок, електроніку та пост-рок, Мантра Керуака дала нам зразок найактуальнішої музики сьогодення, нехай про неї й не кричать з кожної праски.
 
Варті уваги треки: Безодня, Вже Занадто Рано, Ніяково

Інші знакові альбоми року: ДахаБраха — "Alambari", Паліндром — "Стіни мають вуха", Zavoloka — "Ornament".