Чому 24-й батальйон ЗСУ "Айдар" штурмує не ворога, а Генштаб?

Що це: диверсія, зрада чи підступи ворога? Відповідь дає розслідування, проведене програмою Еспресо.TV "Репортажі та розслідування" з Артемом Шевченком.

"На позициях у нас и днем и ночью обстрелы, сейчас идет  минометный огонь, с танчиков стреляют, АГСами кроют, подходят даже пешком, приходят гости и со стрелкового оружия, гранатометы идут в ход", - розповідає один з бійців "Айдару" з передової.

І в перших, які воюють на Сході, і в других, які палять шини у Києві, - однакові шеврони на рукавах. "Айдар" названий іменем мальовничої річки на Луганщині та сформований винятково з майданівців як 24-й батальйон територіальної оборони Збройних сил України. Тепер цей підрозділ - спеціальний 24-й штурмовий батальйон. От тільки чомусь деякі його бійці штурмувати вирішили не ворога, а будівлі свого ж Генштабу і Міністерства оборони. 

Причиною цього ганебного дійства стало нібито обурення айдарівців звісткою про нібито розформування їхнього героїчного батальйону. Більш того, колишній командир заявив, буцім-то українським артилеристам наказали стріляти по позиціям "Айдару". Мовляв, свої ж хочуть знищити.   

"Свої в своїх стріляють. Артилерія працює по позиціям батльйону  "Айдар". 92-га бригада залишила свої позиції, а зі старого "Айдару", де дислокуються інші підрозділи Міністерства оборони, був артилерійський вогонь по позиціях батальйону Айдар в місті Щастя", - заявив колишній командир "Айдару" Сергій Мельничук.

Сергій Мельничук

Звісно, бійці “Айдару” постійно знаходяться під обстрілами на передовій. Однак інформацію про умисний дружній артилерійський вогонь айдарівці з передової спростовують.

"Обстріл, дійсно, був учора вночі, обстріл був з боку терористів і сепаратистів, з боку, який контролюється Російською Федерацією", - заявив в.о. начштабу "Айдар" Тімур Баротов.

"Та же 92-я бригада находится в зоне дислокации своей, и, проезжая мимо блокпостов, я видел этих людей, и никаких претензий их к нам и нас к ним не было", - зазначив перший заступник командира батальйону Ігор Ріцько.

Багаття під Міноборони - це вже не перший скандал, пов’язаний з батальйоном. Бійці у камуфляжі із шевронами “Айдару” періодично потрапляли у різні неприємні історії. У фронтовій зоні для них традиційні звинувачення у мародерстві. Але і в тилу встигли відзначитися. Так, зухвало перегородивши Бориспільску трасу, бійці батальйону нападали на інші автомобілі, брали участь у сутичках в центрі столиці, силою допомогали втекти від правосуддя підозрюваному у корупції керівникові "Укрспирту" Лабутіну.  І взагалі, деякі айдарівці "забруднилися" у цілій низці скандалів із силовими захопленнями - як нині кажуть - віджимами підприємств. 

"Керівництво "Айдару" абсолютно створене за фінанси Каськіва, це абсолютно його "дєтіще". Владислав Каськів завжди називав своїм шефом Сергія Володимировича Льовочкіна, він цього не приховує, його оточення не приховує, мені йдуть погрози і далі", – заявив підприємець Олександр Ногачевський.

Але безлади із перекриттям доріг і підпалом шин під міністерством оборони під час наступу противника по всьому фронту стали вже останньою краплею. Фактично організатори цієї ганебної провокації підлили багаття у полум’я війни, зігравши на руку агресору.

Насправді ж батальйон "Айдар" ніхто не розформовував. Провели хіба що формальну зміну номеру військової частини. "Суть заключается в том, что 24-й батальйон так и остается 24-м отдельным штурмовым батальйоном, изменяется только номер названия полевой почты войсковой части, и больше ничего. Все остальное: расположение, техника, люди - все остается на том же уровне. Людям ничего не нужно переоформлять, выходить из одной части в другую, полностью сохраняется денежное довольствие, и штат не меняется", - заявив в.о. командира батальйону "Айдар" Євген Пташник.

Колишній командир батальйону, а нині депутат парламенту, підполковник Мельничук, виявився не готовим поміняти посаду комбата на крісло депутата і робив все, аби зберегти вплив на бойовий підрозділ, проштовхуючи на посаду командира свою людину. Це, власне, і спричинило конфлікт. Та коли це не вдалося -  Мельничук подав рапорт для повернення на військову службу: "Мій рапорт третю добу лежить без підпису. Це доводить ще раз те, що бояться пускати мене на передову, тому що знову будуть плакати міліція, прокурори і судді, які там знаходяться"

Мельничук власне не приховує, що йому більш до вподоби не бойова робота і командування підрозділом на фронті, а конфлікти з міліцією, прокурорами і суддями. Він навіть заявив про готовність відмовитись від депутатства, аби мати всі законні підстави для повернення на військову службу.

"Я написав заяву на міністра оборони і звернувся, щоб мене відновили назад, що я повертаюся в батальйон, прошу повернути мене на попереднє місце служби, що я буду писати заяву про складання депутатських повноважень", - зазначив Мельничук.

Найсумніше те, що бійцям на передовій не принципово, хто стане командиром батальйону: чи то Пташник, чи Мельничук. Їх турбують зовсім не брудні інтриги, а повсякденна бойова робота. Зокрема і те, що значна кількість добровольців досі не оформлені як військовослужбовці Збройних сил.

"У нас есть люди, у которых по два ранения, контузия, они не оформлены. Их вот наши командиры только-только оформили. А они-то приходили, когда Мельничук был. Это что, наша забота?Наша забота - нам дали команду, как было при Мельничуке, как сейчас при другом комбате, дали команду на 29-й пост, все - мы пошли туда. Или еще куда-то послали - куда послали, туда мы и пошли - разницы нет. Но мы не должны заниматься этим", - розповідає командир відділення батальйону "Айдар" Микола Семеняка.

А ось тих своїх колег, які воюють не з терористами, а з Міністерством оборони, бійці "Айдару" чекають на передовій. 

"Не ходите там по Генштабу. Возьмите нормально устав, закон вооруженных сил и прочитайте, кто где должен находиться. Если мы все в "Айдаре", будьте любезны, займите свои места. Мы ж все-таки как-никак вооруженные силы Украины, а не какое-то подразделение, которое бегает, или как нас называют - батальйон "отжим", - розповів боєць "Айдару" з позивним "Малиш".

Наразі ж, за віджим батальйону депутата Мельничука одноголосно виключили з парламентської фракції. Перед цим її лідер Олег Ляшко написав гнівний допис на своїй сторінці у мережі "Фейсбук": "Це горить Міністерство оборони. Підпалили його ті, хто називає себе айдарівцями. Підпалили тому, що колишній командир батальйону Сергій Мельничук, який на моєму горбі став народним депутатом України, вимагає поставити свою людину на посаду комбата. Це диверсія. Під час війни за таке розстріляли б".

А поки в Києві тривають політичні інтриги, справжні захисники-айдарівці гинуть на передовій. Одна з ракет "Граду" у селі Трьохізбенка на Луганщині забрала життя одного з найкращих бійців-айдарівців. 

"Здесь погиб наш побратим Сергей, позывной “Седой”. Прямое попадание. Вот осколки "Града", - розповідають бійці.

“Сєдой” був волонтером, а згодом сам вступив до лав батальйону “Айдар”. Тож хотілося б, аби про героїчний батальйон згадували  за військовими подвигами таких людей, як “Сєдой”, а не за ганебними діями тих, хто у військовий час підпалює власне ж Міністерство оборони.