Кульмінація Обами. Як США відвойовують Кубу

Через процес Савченко, теракти в Брюсселі та інші гарячі новини в Україні майже не помітили ще одну дуже важливу подію: перший за 88 років візит американського президента на Кубу. Ця подія, безперечно, змінить світові геополітичні розклади на багато років.

Українців, напевно, найбільше потішить, що Росія фактично втратила вплив на кубинський уряд. І це незважаючи на списані гігантські борги Гавани – $31,5 млрд.

Читайте також: Як Росія пролетіла з Кубою

Історія потепління

Точна дата, коли в США вирішили кардинально змінити політику щодо Куби, не відома. Проте відома дата першого публічного сигналу про те, що Гавана та Вашингтон вирішили забути про старі образи. Ним став епізод на церемонії прощання з померлим Нельсоном Манделою 10 грудня 2013 року. На камери потрапив момент, коли президент США Барак Обама та лідер Куби Рауль Кастро приязно тиснуть один одному руки та про щось коротко перемовляються.

Потім відбувся обмін ув'язненими. До США повернувся засуджений на 15 років американець Алан Гросс, якого посадили за намагання встановити супутниковий інтернет. Він провів у кубинський тюрмі 5 років. У відповідь США звільнили трьох громадян Куби, звинувачених у шпигунстві. Один з них мав довічний строк.

Потім Куба погодилась звільнити зі своїх тюрем 53 дисидентів, як того просили Штати. Це сталося 12 січня 2015 року. Щоправда, кубинські опозиціонери та міжнародні правозахисні організації наполягають, що звільнили далеко не всіх, але про це далі. Далі, 20 липня того ж року, відновили свою роботу посольства США у Гавані та Куби у Вашингтоні.

Візит Обами став кульмінацією процесу потепління.

Дисиденти, хвилина мовчання і бейcбол

В аеропорту Гавани літак Обами приземлився ввечері 20 березня. Того ж дня він без зайвого ажіотажу зустрівся з кардиналом Хайме Лукасом Ортегою-і-Аламіно. Як пише видання Catholic Culture, консультанти Білого Дому визнали видатну роль, яку зіграв прелат у відновленні дипломатичних стосунків між США і Кубою, що були перервані після приходу до влади Фіделя Кастро.

Кардинал грав роль посередника в переговорах між адміністрацією президента США та кубинським урядом.

У перший день на Кубі Бараку Обамі влаштували екскурсію старим містом під дощем. Фото: Reuters

Власне візит тривав два дні – 21 і 22 березня. У перший день президент Державної Ради Куби Рауль Кастро і президент США Барак Обама провели спільну прес-конференцію.

Молодший брат Фіделя сказав, що обидві країни чекає "довгий та важкий шлях". Він наголосив на необхідності повністю скасувати американську торгову блокаду. І вкотре засудив окупацію Гуантанамо, де досі знаходиться американська військово-морська база.

Обама розповів про "нові дні" у стосунках Куби та США. Він також наголосив, що США продовжуватимуть порушувати теми демократії, свободи, прав людини та свободи висловлювання.

Після прес-конференції між президентами стався дивний епізод – очевидно, Обама намагався поплескати Кастро по плечу, але той перехопив його руку. Ця історія стала поживою для любителів мемів.

На другий день Обама звернувся з промовою до кубинців у прямому ефірі на державному телебаченні. Для її виголошення Обама обрав символічне місце – Великий Театр. 

Саме там виголошував свою промову перед ним президент США Калвін Кулідж у 1928 році. Це був останній американський президент, який побував на Кубі до нинішнього очільника Білого Дому.

У своїй промові Обама поєднав заклик до розвитку нових стосунків з проханням будувати на Кубі демократію. Таким чином він догодив і Раулю Кастро, і кубинським дисидентам.

Рауль Кастро залишився задоволеним промовою Обами до кубинського народу. Фото: Reuters

Потім президенти відвідали бейсбольний матч між кубинською збірною та американською командою з Флориди Tampa Bay Rays. Перед матчем Кастро, Обама та весь стадіон вшанували хвилиною мовчання загиблих у теракті в Брюсселі.

А потім всілися поруч дивитися матч. Його виграли американці з рахунком 4:1. Це й не дивно, зважаючи на те, що більшість талановитих гравців у бейсбол втекли з Куби в Америку.

Обидва президенти щиро вболівали за свої команди. Фото: Reuters

Крім того, Обама мав у посольстві США зустріч з кубинськими дисидентами. Як пише The New York Times, Обама уважно вислухав усю критику, дав зрозуміти, що захист прав людини залишається на порядку денному і США продовжать тиснути на Кубу по цьому напрямку.

Йому передали список політв'язнів, яких, як сподіваються учасники зустрічі, Америка допоможе звільнити.

В день прильоту Обами в Гавані затримували протестувальниць щотижневого мітингу "Леді в білому". Фото: Reuters

Не вороги, але й не друзі

Нова політика американців ґрунтується на висновку, що два десятиріччя економічних санкцій не допомогли покращити стан справ з демократією на Кубі. Торговельна блокада лише погіршила життя простих кубинців, але на політику братів Кастро вона не вплинула.

Тепер стратегія полягає в тому, щоб не тиснути на Кубу, а працювати з Кубою. Обама виходить з припущення, що поліпшення рівня життя в країні, посилення дипломатичних і комерційних зв'язків підсилить політичну активність самих кубинців.

Найбільш чутливим моментом у відношеннях двох країн є проблема порушення прав людини. Згідно з даними Freedom House, Куба має найгірший показник в галузі свободи преси у західній півкулі.

Тамтешні ЗМІ належать державі, а незалежних блогерів регулярно арештовують.

Доступ в інтернет дуже обмежений (як цензурою, так і відсталістю мережі) та суворо контролюється державою.

У доповіді за 2015 рік по свободі інтернету на Кубі Freedom House зазначає, що у 2014 році ситуація стала помітно поліпшуватись – з'явилась в якості експерименту одна вільна зона Wi-Fi, а згодом ще 35 платних.

Доступ коштує $2 за годину, що приблизно дорівнює десятій частині середньої місячної зарплати кубинця. Окрім того, все ще заборонено мати доступ в інтернет вдома – за це можуть посадити.

Організація Amnesty International стверджує, що демонстрантів на Кубі часто арештовують та затримують без суду.

Як пише видання Vox, виходячи з коментарів Обами, можна припустити, що він збирається налагодити з Кубою стосунки схожі на ті, які американці мають з Китаєм. США засуджують країну за порушення прав людини, але не бажають це пов'язувати зі своїми торговими зв'язками з цією країною.

"Головна надія на те, що постійні дипломатичні зусилля та вільна торгівля надихнуть звичайних китайців брати участь в політичній активності, що призведе до створення ними (а не Штатами) необхідного для зміни уряду тиску", - пише видання.

Критики говорять про наївного Обаму

Кубинська діаспора, яка, звісно, не любить режим братів Кастро, до нової політики Обами ставиться скептично.

"Під час візиту читав коментарі кубинців, які живуть у Маямі. Вони обурювались, наприклад, тим, що Обама робив компліменти кубинській медицині. Вони писали, що він наївний, що йому показали одну зразкову лікарню, та не показали інші, де не вистачає ліжок, ліків, а машини "швидкої" стоять на приколі, бо немає бензину", – розповів Еспресо.TV кубинець Фернандо (справжнє ім'я наш співрозмовник просив не вказувати, бо на Кубі досі живуть його родичі).

У США, за даними на 2013 рік живе 1,1 млн кубинців, з яких 77% – у штаті Флорида. Багато з них у 2014 році раділо розмороженню дипломатичних стосунків. Але зараз настрої дещо змінились.

На їхню думку, розповідає Фернандо, Обама помиляється, і в країні ніколи не буде політичних свобод чи демократичних виборів, допоки країною керують Кастро.

Чому Куба пом'якшала

Офіційно кубинська влада вустами Рауля Кастро подає нову політику під соусом налагодження економічних стосунків, які не мають стосунку до політики. Тут також напрошуються аналогії з Китаєм.

Та злі язики стверджують, що головна причина полягає у падінні світових цін на нафту. Каракас в часи покійного Уго Чавеса постачав Кубі нафту майже задарма, пояснював у 2015 році в своєму блозі венесуельский журналіст та політолог Франсиско Торо. Більша її частина йшла на реекспорт і забезпечувала притік валюти у країну.

Після падіння цін довелось шукати інші джерела. Для Куби їх всього лише два: туризм та перекази кубинської діаспори зі США. Тож цілком логічно, що кубинська влада в пошуку нових доходів для казни зробила ставку на збільшення потоку американських туристів.

Бум не за горами

Наразі американцям ще не дозволено їздити на Кубу з туристичною метою. Втім, є 12 категорій, для яких тепер візи видають за спрощеною процедурою, і вони достатньо широкі: це журналістська діяльність, освітні, наукові, дослідницькі проекти, спортивні змагання, релігійна діяльність, гуманітарні місії, акторська діяльність, участь у виставках тощо. Але все йде до того, що й туристам теж скоро дозволять відвідувати теплий сонячний острів.

У лютому 2016 року Куба та США підписали угоду про дозвіл на прямі авіаперельоти. Вона дозволяє здійснювати до 110 перельотів на день у 10 населених пунктів Куби. У березні дозвіл уряду США на такі рейси отримали найбільші американські авіакомпанії.

З поїздками кубинців до США ситуація інакша. Хоча з літа в Гавані запрацювало посольство США, візу видають небагатьом, розповів Еспресо.TV кубинець Фернандо.

Причина – діючий досі закон про негайне надання політичного притулку будь-якому кубинцю, який ступить ногою на американську землю. Його ухвалили у 1966 році, в період кризи американо-кубинських стосунків.

За цим законом, усі кубинці, які прибували до США, вважалися політичними біженцями, та мали право отримати "грін-карту" через рік після проживання в країні.

Відповідно, власник кубинського паспорта отримує фінансову соціальну допомогу, житло тощо. "Це все надається не назавжди, але в будь-якому випадку, в кожного кубинця є непоганий стартовий майданчик в Америці. Це все викликає нарікання в інших народів, які таких привілеїв не мають, зокрема, в мексиканців", - говорить Фернандо.

Закон цей тепер має багато шансів бути скасованим – і через нову політику, і через напружену ситуацію щодо питання мігрантів у самих США.

Тож не дивно, що у 2015 році кількість кубинців, які прибули до Америки, значно збільшилась – порівняно з 2014-м на 78%.

Готелі й трактори

Ну а поки американські туристи чекають, американські підприємці активно налагоджують на острові свій бізнес.

Процес ускладнюється необхідністю отримувати дозвіл уряду, зокрема Мінфіну США – органу, який відповідає за економічні санкції. Вони таки продовжують діяти. Обама не може скасувати їх самотужки – це питання компетенції Конгресу.

Американські парламентарії ж питання швидко не вирішують, до того ж у конгресменів немає одностайності щодо нової кубинської політики Обами. Але американський президент зробив і продовжує робити кроки, які суттєво послаблюють дію санкцій.

Зокрема, США вже зняли деякі обмеження на імпорт товарів та послуг з приватного сектору Куби. У ньому лишається багато обмежень. Зокрема, заборонено імпорт знаменитих кубинських сигар, рому, овочів, текстилю, продукції машинобудування, мінеральних товарів, металів. Втім, дозволено ввозити сигари та ром для власних потреб на суму $100.

Власне, постанова про скасування обмежень стосується можливості розвитку бізнесу на Кубі, наприклад, запровадження інтернет-послуг (такі плани виношує Google), електронних платежів тощо. Процес проникнення американського бізнесу на Кубу вже почався.

Наслідки не забарились. У квітні 2015 року компанія короткострокового онлайн-бронювання житла AirBNB додала кубинські міста до списку своїх послуг і зараз пропонує близько 4000 помешкань на острові.

У лютому бізнес-партнери з Алабами Горацій Клеммонс та Саул Беренталь отримали дозвіл Мінфіну США та кубинської влади на будівництво на Кубі фабрики з виробництва міні-тракторів.

Відома американська компанія Starwood напередодні візиту Обами отримала згоду Мінфіну США й уклала угоди про управління двома люксовими готелями в центрі Гавани. 

Кубинський уряд залишає собі контрольний 51% акцій готелів, а також право добирати персонал. У Starwood чекають, що невдовзі буде схвалена владою обох країн угода про керівництво ще й третім готелем в Гавані.

Після Куби Обама полетів з візитом в Аргентину – ще одну країну, яку Росія намагалась зробити своїм союзником. Він перший за 20 років американський президент, який провів двосторонню зустріч з аргентинським колегою на високому рівні. Гра продовжується.