Розумні гроші. Чому українські ІТ-фахівці не можуть працювати вдома на повну силу

За даними інфляційного звіту Нацбанку, експорт послуг у сфері IT в Україні за 2015 рік склав $2,1 млрд, а це на 25% більше ніж роком раніше. За даними експертів, ця цифра могла б перевищити $3 млрд.

Загалом, у цій сфері 79% експорту складають комп'ютерні послуги. Це переважно розробка програмного забезпечення для іноземних замовників - тобто аутсорсинг.

Еспресо.TV вирішило розібратися, що заважає українським ІТ-фахівцям працювати на повну силу вдома.

Кадровий голод та фінансовий потенціал

Багато із українських Айтішників виїхали за кордон, через те, що там рівні зарплати та можливостей набагато вищі. Іноземні фахівці зацікавлені у наших спеціалістах і намагаються перетягти до себе, заманюючи перспективами та високим заробітком.

Але утримувати людей в Україні вдається завдяки високим для нашої країни зарплатам – в середньому розробник може отримувати від $1500 на місяць.

Айтішник-призовник

Друга проблема – безпека. Мова йде не лише про війну на Донбасі, хоча вона також внесла свої корективи у цю роботу. Адже інвестори зацікавлені і свої коштах, які вони вкладають у проекти, і коли кожна година стоїть на рахунку. Тому, коли фахівця одного дня можуть забрати на фронт – не найкращий сценарій для розвитку бізнесу.

Та інвестори навчилися вже із цим жити, і ті хто боялися цих проблем покинули український ринок ще у 2013-2014 роках.

Наразі, як інвесторів так і самих фахівців більше непокоять часті перевірки силовиків. У 2015 році СБУ та податківці нагрянули з перевірками до офісів більше 30 IT-компаній. Щоразу роботу фірм було паралізовано.

На думку, співзасновника і керуючого партнера першого українського бізнес-акселератора GrowthUP Group Дениса Довгополого, основна мета більшості таких перевірок - особисте збагачення співробітників силових органів.

"А причина - некомпетентність. Навіть якщо обшук або перевірка мають підстави, то така кількість порушень процесуальних норм, які допускаються, дозволяють піти від відповідальності компаніям з порушеннями", - говорить експерт.

Ще одна причина, що не дає розв’язати руки ІТ-компаніям, це байдужість влади, не досконала законодавча база, яка б регулювала роботу ринку іноваційних технологій.

Відштовхнулися від дна

Але навіть незважаючи на ці проблеми, інвестори не припиняють вливати гроші в український сектор інформаційних технологій. Торік вітчизняні IT-компанії залучили $100 млн інвестицій.

За оцінкою Дениса Довгополова, наразі на ринку ІТ задіяно 50-100 ангелів, локальних інвесторів - 35, іноземних інвесторів, які роблять 1 і більше угод за 3 роки -  40 фондів.

Окрім того, за даними експерта, за останній рік ринок українських стартапів виріс на 20-30%. Частка українських інвестицій на цьому ринку склала близько 30%.

"Ми впевнені в тому, що у нас почалося економічне зростання, ми відштовхнулися від дна. Дане зростання обумовлюється тим, що на ринок інвестицій прийшли підприємці, які заробили гроші на хай-тек і розуміють, як там заробляти. Традиційні підприємці почали розуміти, що без хай-теку їхній бізнес з традиційною економікою не має майбутнього вже в перспективі  найближчих 5 років", - говорить Довгополий.

Стартапи і "політичні гроші"

Часто, чи то задля піару, чи для власного збагачення українські політики пропонують проспонсорувати вітчизняні стартапи, але зазвичай підприємці відмовляються від таких інвестицій.

Як пояснює Довгополий, на думку підприємців, такі гроші не завжди зароблені чесним шляхом і у разі змін на політичній арені у таких інвесторів можуть виникнути складнощі, що понесе за собою проблеми у створенні проекту.

Окрім того, як зазначають самі підприємці, політичні інвестори найчастіше не розуміють, як працює цей бізнес і робота з ними може призвести до складнощів всередині проекту.

Як Україну "видно" за кордоном

За словами Довгополого,  якщо до 2010 років Україна впевнено входила в топ-5 європейських екосистем, то зараз, схоже, покинули навіть топ-10.

Адже такі міста, як Берлін, Лісабон, Барселона і інші розвиваються дуже швидко, в тому числі використовуючи державну підтримку.  До того ж, економічна, політична і військова кризи відкинули нас на кілька років назад. Ну, і на додаток - обшуки в IT-компаніях, які не додають позитивних емоцій.

Окрім того експерт наголосив, що в першу чергу, українська IT-галузь за кордоном представлена нашими аутсорсерами, і тут ми впевнено входимо в топ-5 країн. З одного боку, технологічним підприємцям це допомагає, а з іншого - заважає.

"Допомагає тим, що ніхто не сумнівається в нашій технічній експертизі. Заважає в тому, що за аутсорсингом не сильно видно продуктова частина ринку, - розповів Довгополий. - Продуктова частина ринку добре відома у вузьких колах. Однак широкого визнання ми ще не отримали".