Курячий скандал на Київщині

У ході перевірки зафіксовані зухвалі порушення екологічних норм та повна антисанітарія в роботі підприємства. Через жагу зекономити керівники, за згодою бенефеціарів, замість належної утилізації зухвало закопували відходи простісінько в землю, на околиці села Гаврилівка. 

За кілька років стихійні могильники курячих тушок перетворилися на смертельно небезпечні для місцевих жителів об’єкти. Востаннє "Агромарс" викинув людям на поле понад 160 тонн дохлої птиці та крові. Після викриття шокуючих фактів правоохоронці затримали власників "курячого" бізнесу – екс-нардодного депутата-регіонала Євгена Сігала, його дружину Марину Сігал та керівника структурного підрозділу Івана Зозулю. Їм інкримінують створення злочинної організації та підозрюють одразу за трьома статтями: порушення норм переробки та утилізації відходів від їх господарської діяльності, забруднення та засмічення земельних ділянок, а також використання надр без відповідних дозволів, - розповідають в Нацполіції України.

Вседозволеність Сігалів

За словами начальника Державної екологічної інспекції у Київській області Миколи Криницького підприємці не надто слідкували за справністю обладнання на птахофабриці. Кури гинули, а бізнесмени свідомо забруднювали ґрунтові води, повітря та ліси: "Виявлені були порушення щодо поводження з очисними спорудами, які не працюють. Залишки птиці вивозяться на землі, шляхом рекультивації вони рахують, що так можна поводитись”. З протиправною роботою птахоферми жителі Вишгородського району ведуть наполегливу боротьбу близько 20-ти років. За цей час на місце захоронення  курятини виїжджала не одна комісія, було відкрито близько 3-ох кримінальних проваджень, однак підозру нікому не висували.

Урвався терпець

Для того, аби покласти край екологічній катастрофі в селі Гаврилівка жителі  написали звернення до Кабінету міністрів, Верховної Ради та Адміністрації Президента. За словами місцевих,через вбивчий сморід навіть дихати важко. Про чисту воду в колодязі – годі й мріяти. Допомогти людям та передати лист з вимогами голові парламенту зобов`язалася народний депутат Наталія Веселова. Вона підозрює: стільки років уникати відповідальності екс-регіоналу Євгену Сігалу допомагали хабарі та хороші знайомства. 

Розквіт пташиного бізнесу

Євген Сігал був парламентарієм 14-ть років поспіль. До провладної “Партії регіонів” вступив у 2011-му. Обіймав посаду заступника голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. За цей час розвивався і його сімейний "пташиний" бізнес. ТОВ "Комплекс Агромарс", відоме під торговою маркою "Гаврилівські курчата", є одним з найбільших виробників курячого м`яса не лише в нашій країні, але й в Європі. Компанія, створена 20 років тому, за цей час відкрила близько 15-ти філій та дочірніх підприємств, серед яких: "Гаврилівський птахівничий комплекс", "Кагарлицький елеватор", "Київкомбікорм",  "Голден крос", ТОВ "Курганський бройлер", ТОВ "Агромарс Ексім". Євген Сігал є співвласником агрохолдингу та входить до числа найбагатших і впливовіших бізнесменів України. Його дружина Марина Сігал є президентом компанії.

Старі гріхи

За екологічною катастрофою на Київщині, яку  здійснила родина Сігалів, ми стежимо з минулої осені. Тоді ТОВ "Комплекс Агромарс" вивіз близько 160 тонн відходів із птахофабрики на орендоване поле, тим самим утворивши могильник дохлих курей просто неба. Іншу частину  курятини залишили на території підприємства. Для утилізації відходи засипали токсичними хімікатами. Увесь цей непотріб крізь землю просочується до ґрунтових вод, а звідти потрапляє до колодязів селян. Внаслідок цього в останні роки жителі Гаврилівки почали часто хворіти. Розгнівані й мешканці сусідніх сіл. Анастасія Літун без інгалятора, що попереджує приступи астми, із дому ні ногою. За словами жінки, через нестерпний сморід, яким доводиться дихати, почали страждати не тільки дорослі, але і діти.

Фатальне рішення

Виконавчий директор Олексій Марченко стверджує , що такий крок був вимушений через раптове відключення електроенергії. Самостійно переробити 160 тонн відходів компанія не спроможна: “По форс-мажору цей падіж був покладений на грунт, звичайно без підготовки, тому, що не було коли готовити, на фермі залишати тисячі голів птиці, теж не могли тому, що це могло понести ще більші втрати”. 

Реакція на місцевому рівні

З’ясувати, чому контролюючі органи не реагували на отруєння Гаврилівки ми вирішили у Вишгородському райуправлінні Держпродспоживслужби. Там нам розповіли, що відповідно до закону "Про побічні відходи тваринного походження, не призначені для споживання людиною" "Комплекс Агромарс" ще три роки тому мав сплатити штраф у 74 тисячі гривень. Однак, суд відмовив стягненні штрафу, - констатував начальник служби Юрій Ротаєнко.

Співпраця журналістів з правоохоронцями

Після виходу в ефір нашого першого розслідування про екологічну катастрофу в Гаврилівці до нашої редакції звернулася Нацполіція з проханням надати зібрані докази злочинів. Ми передали слідчим матеріали і самі вирішили перевірити, чи змінилося щось у роботі фірми та в житті місцевих жителів з часу нашого останнього візиту.

Журналістське викриття

Побачене шокувало.  Очисні споруди підприємства вже довгий час не працюють. Рештки курячих тушок та кров тепер зливають прямісінько в болото. Далі відходи потрапляють в криниці селян. Через отруту онуки рідко приїздять в гості, бідкається Михайло Горобець: ”Вода стала непридатна для пиття, як бачите вона стала як лимонад жовта. У ній плавають якісь скалки жирового складу”.

Щоб розуміти повний обсяг екологічної катастрофи ми вирушаємо до сусідніх сіл. Незважаючи на перешкоджання зі сторони охоронців, постійне стеження  за кожним нашим кроком, нам все таки вдалося потрапити на територію птахофабрики в селі Димер. І зафільмувати ексклюзивні кадри. Біля кожного із 10-ти цехів виробництва під пекучим сонцем валяються сотні кілограм мертвої птиці.

Після побаченого, ми звернулися за поясненнями до виконавчого директора птахофабрики. Втім, Олексій Марченко до останнього стояв на своєму: ”Не можуть там рештки м`яса чи курей валяться. Не можуть абсолютно! Нормальна ситуація, працюємо”.

Хай нюхають, сволота

Поки керівники компанії "Агромарс" продовжують наполягати, що працюють в межах закону, правоохоронці розкривають подробиці свого провадження. В одній із телефонних розмов, яку оприлюднила Національна поліція, ми впізнаємо голос того самого виконавчого директора Олексія Марченка. Більше того, він особисто віддає накази працівникам викидати відходи і обзиває обурених людей.

Правоохоронці констатували: ТОВ "Комплекс Агромарс" завдало державі збитків більш ніж на 250 мільйонів гривень. Окрім порушення екологічних норм та правил утилізації, родина Сігалів підозрюється в тому, що забули заплатити за ліцензію на користування підземними водами.

Попри низку вагомих порушень та зафіксованих фактів злочинів президент "Агромарсу" Марина Сігал всі звинувачення відкидає. Під час обрання запобіжного заходу в Печерському районному суді Києва вона  переконувала, що ТОВ "Комплекс Агромарс”  – чи не найекологічніше у всій Європі: “Не могло бути ніякого систематичного порушения, тому що у нас збудований завод. Це найкращий завод в Європі”. 

Покарання для власників “курячого” бізнесу

В результаті всіх трьох підозрюваних власників та керівників птахоферми суд залишив під вартою на 2 місяці. Втім, вони мають право внести заставу. Екс-регіонал Євген Сігал – розміром у 80 мільйонів, Іван Зозуля — 84-ри та Марина Сігал – 90. Остання підозрювана вже вийшла на волю, заплативши встановлену Фемідою суму. Досудове розслідування перебуває під пильним наглядом громадськості. Люди вимагають для порушників справедливого покарання. Адже самі вони уже заплатили власним здоров’ям за багатомільйонні прибутки бізнесменів, котрі потопили село у смертоносних відходах.