live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
Максим Вікулов 8 грудня, 2019 неділя

Старе місто, замки і музеї: що подивитися у Варшаві

Еспресо.TV розповідає, на що варто в першу чергу звернути увагу в польській столиці, якщо ви потрапили туди на вихідні

З усіх столиць країн Євросоюзу найближчою для українців – причому, найближчою в усіх сенсах – є, безперечно, Варшава.  Ділові зв’язки, навчання, робота зробили польську столицю майже рідною для десятків (якщо не сотень) тисяч наших співвітчизників. Не менш популярне прекрасне місто над Віслою в українських туристів. І це – цілком природно: адже лише півторагодинний переліт відділяє нас від великого мегаполіса, чиє ділове життя не припиняється жодної миті, де район хмарочосів межує з середньовічними вуличками і мурами старого міста, величні собори нависають над розкішними парками, а всюдисущі велодоріжки ведуть до десятків найрізноманітніших музеїв.

Варіантів, як дістатися до Варшави – безліч. Останніми роками індустрія авіаперевезень між Україною та Польщею переживає справжній бум, постійно відкриваються все нові і нові напрямки. Так, польський національний авіаперевізник LOT щоденно здійснює 4 рейси з Києва до варшавського аеропорту ім. Шопена – при чому, літає як з Борисполя, так і з аеропорту "Київ". Тричі на день можна дістатися літаками  LOT до польської столиці зі Львова, двічі – з Харкова. Вартість квитка у економ-класі складе, залежно від дат, орієнтовно 2-3 тисячі гривень.

Бюджетні перевізники теж вподобали даний напрям. Wizzair здійснює рейси з Жулян, а Rayanair - з Борисполя, а також зі Львова та Харкова.  Середня вартість квитка, якщо купувати його заздалегідь, у Wizzair’а складе біля тисячі гривень, але є варіанти за 600-700, інколи – навіть за 500. Квитки ірландського перевізника обійдуться ще дешевше (за умови раннього придбання) - біля 15 євро. Регулярні рейси до Варшави здійснюють і "Міжнародні авіалінії України".

З Києва до польської столиці також можна дістатися прямим нічним поїздом. Час у дорозі – 16 годин, ціна – 1200-1300 грн.

Останнім часом з України до Польщі з’явилося також багато автобусних маршрутів. Орієнтований час з Києва до Варшави – біля 16 годин, але можна досить довго простояти на кордоні. Ціна з Києва – 700-800 грн, зі Львова – 400-550.

Буквально 15-20 хвилин автобусом відділяють величезний аеропорт Шопена – головні повітряні ворота Польщі – від центру Варшави. У польської столиці виділяють 2 центри: адміністративно діловий і історичний. Знайомство з містом зазвичай починають з першого.

Домінантою ділового центру є Палац культури і науки – найвища будівля країни, побудована у 1955 році за проектом радянського архітектора Льва Руднєва. 42-поверховий хмарочос заввишки 187,68 м. (зі шпилем - 237 м) виконано у стилі сталінського неоампіру і є одним з головних символів Варшава. Наразі у будівлі розміщено музеї, кінозали, ресторани, книжкові магазини, наукові інститути, планетарій, басейни, виставкові площі, офіси та найбільша у країні конференц-зала на 3000 місць. На висоті 30-го поверху (114 м.) – відкрита тераса з оглядовим майданчиком, звідки можна помилуватися панорамою міста.

Палац культури оточений сучасними висотками, збудованими наприкінці XX – початку XXI століть. Стилістично район нагадує Манхеттен.

Знаменита варшавська сталінка в оточенні сучасних хмарочосів

Любителів шоппінгу точно порадує великий торгівельний центр Centrum, що розташований через дорогу від "сталінського хмарочосу". Відразу за ним пішохідна вулиця Хмільна – атмосферне місце з безліччю барів та літніх кав’ярень. Увечері на Хмільній полюбляють грати музиканти.

Від ділового центру Варшави до історичного веде вулиця з назвою Краківське передмістя – прогулянковий проспект, майже повністю відданий пішоходам. Уздовж вулиці розташовані найгарніші палаци і костьоли міста: Варшавський університет і Академія витончених мистецтв, костьол святої Анни і костьол візітанток, церква кармелітів і президентський палац (також відомий як палац Радзивіллів). Там же знаходяться пам’ятники поету Адаму Міцкевичу і астроному Миколаю Копернику. До Краківського передмістя прилягає площа Юзефа Пілсудського (що раніше називалася Саксонська площа, а під час нацистської окупації йменувалася на честь Адольфа Гітлера). На площі – пам’ятник самому маршалу, могила Невідомого солдата та руїни саксонського палацу, знищеного відступаючими німецькими військами. За площею розкинувся Саксонський сад – романтичний пейзажний парк англійського стилю з безліччю кам’яних скульптур та фонтанів.

Краківське передмістя приводить нас на Замкову площу, на якій власне і знаходиться Королівський замок Варшави – головна резиденція монархів Речі Посполитої з кінця XVI століття.

У центрі площі височіє колона Сігізмунда - пам'ятник королю Сигізмунду III Ваза, який переніс столицю до Варшави з Кракова у 1596 році. По інший бік розташовані залишки міського муру.

Зовсім поруч до Замкової площі знаходиться і Ринкова площа Варшави, середньовічні кам’яниці якої мають на кожному фасаді різний візерунок і колір, проте утворюють єдиний архітектурний ансамбль. Посеред площі розташований пам'ятник Сирені, символа Варшави.

Між Ринкової та Королівської площами обов’язково варто подивитися базиліку Іоанна Хрестителя – головний католицький храм міста, збудований у готичному стилі. У ньому коронувалися та знайшли вічний спочинок численні правителі та визначні діячі Польщі.

Відразу ж за Ринком знаходиться варшавський барбакан – фортифікаційна споруда для захисту брам старого міста. Збудований венеціанськими архітекторами у середині XVI ст., він, безперечно, є однією з архітектурних перлин міста над Віслою.

Милуючись середньовічними кварталами та готичними спорудами Варшави, важко збагнути, що абсолютно усі історичні будівлі насправді – новоділ. Придушуючи варшавське повстання 1944 року, нацисти – з мовчазної згоди радянської армії, яка спостерігала з іншого берега Вісли – майже вщент знищили місто. 84% Варшави лежало в руїнах.

Програма відбудови Варшави була наймастабнішим проектом такого плану в повоєнній Європі, що тривав до середини 80-х років. Під час реконструкції використовувалися уламки історичних будівель, але більшість фрагментів створювалися заново за наявними кресленнями і схемами. Велику роль у відтворенні цих деталей зіграли 22 картини італійського художника Бернардо Беллотто з видами Варшави. Там, де відновлення було неможливим, забудова велася в дусі старого міста. Так відбудували, наприклад, мікрорайон Маріенштат, споруди якого стилізовані під купецькі кам'яниці XVII століття.

Музеї міста

Прогулянку Варшавою неможливо уявити без відвідин її музеїв. Описати навіть не всі, а просто найважливіші та найцікавіші з них в межах цієї статті абсолютно нереально. Тому зупинимося на двох із них.

У 2014 році на території знищеного нацистами колишнього варшавського гетто було відкрито суперсучасний музей історії польських євреїв POLIN. Вартість грандіозного комплексу склала близько 100 млн євро, що робить POLIN найдорожчим музеєм Європи. Зайшовши до будівлі, потрапляємо у зали з безліччю цікавих артефактів та мультимедійних інсталяцій крок за кроком знайомлять нас з історією та життям єврейської громади Польщі – найбільшої в довоєнній Європі.

Надзвичайно вражаючою є реконструкція стелі та біми (підвищене місце в синагогах, на якому розміщується кафедра для читання П’ятикнижжя) дерев’яної Гвіздецької синагоги XVII століття. Сама споруда, що була в Коломийському районі на Івано-Франківщині, згоріла під час Першої світової війни, але її елементи відтворили за оригінальними ескізами та фотографіями XIX століття.

Зал “На єврейській вуличці” є справжньою брукованою вулицею всередині будівлі. Можна зайти в аптеку, на залізничну станцію, посидіти в кінотеатрі, де на екрані показують чорно-білий фільм. Межа між сьогоденням та історією стирається – ти ніби насправді блукаєш реальним єврейським кварталом.

Зала "Голокост" – страшна і гнітюча. Стіни завішані оригінальними наказами часів війни, на яких польською і німецькою євреям обіцяють розстріл за найменшу провину, з динаміків звучить грізне Halt!, вибиратися доводить через сходи, де на кожній сходинці – назва вулиць, які колись входили до Варшавського гетто і мешканці яких були майже повністю знищені.

У гардеробі музею варто взяти аудіогід – плеер з навушниками, що розповість про кожну експозицію, біля якої ви зупинитеся. Серед доступних мов є і українська.

Дістатися можна пішки зі Старого міста, по дорозі оглянувши грандіозний монумент варшавського повстання та величезний комплекс китайської амбасади.

Якщо ви цікавитися єврейським життям, вам також варто відвідати синагогу Ножиків - єдину вцілілу довоєнну синагогу у Варшаві, та спробувати смачні страви єврейської кухні у автентичному закладі Charlotte Menora на площі Грибовській.

Наступний пункт значно веселіший. В минулому році на території колишнього горілчаного заводу Koneser відкрився Музей польської горілки. У цехах неготичної будівлі кінця XIX століття зібрано виробниче обладнання, раритетні печі, машини для дистиляції і кілька сотень інших експонатів. Працівники музею та інтерактивні експозиції знайомлять нас з історією горілки та її окремих різновидів та з еволюцією технології виробництва. Окремий мультимедійний стенд дозволяє скомпонувати різні інгредієнти та виготовити власний напій – правда, лише віртуальний. Наступна зала з працюючими машинами відтворює заводський цех під час роботи. А ще в одній кімнаті інтерактивний восьмигранний стіл "повідає" про традиції та звичаї, пов’язані із вживанням цього напою; а спеціальні окуляри дозволять відчути відразу кілька ступенів сп’яніння. На стендах стоять безліч пляшок горілки, виробленої польськими підприємствами в різні часи, включаючи відомі марки Wyborowa та Luksusowa. В кінці оглядин на відвідувачів чекає дегустація, де можна порівняти смак різних сортів напою та зрозуміти, яка ж горілка є насправді "твоєю".

Невелика частина горілчаної експозиції

Машини для дистиляції

Інтерактивна інсталяція процесу виготовлення оковитої

Відвідування музею можна поєднати з прогулянкою вуличками Праги – єдиного району міста, який не був знищений під час війни.

У наступному матеріалі ми розповімо про надзвичайно цікавий досвід промислового міста Лодзь, яке, подолавши занепад 1990-х, нині переживає нове народження і  демонструє фантастичні успіхи у розвитку економіки, міської інфраструктури, культури і освіти, а ще - стає важливим центром на туристичній мапі східної Європи.

Матеріал було підготовлено у ході Польсько-українського форуму журналістів.

Висловлюємо вдячність за його організацію Закордонному осередку Польської туристичної організації у Києві, Варшавському туристичному офісу та Лодзинській туристичній організації.

Все по темі

Введіть слово, щоб почати