Виживання замість розвитку. Як бюджет може відправити Зеленського до Кривого Рогу назавжди?

Чотири вершники апокаліпсису насуваються все ближче до нас. Перший — це ковід-19, боротьбу з яким так бездарно профукав уряд. Що тепер абсолютно нормальними є пошуки за будь-які гроші у будь-якому кінці світу кисневого концентратора для порятунку близьких. Другий — економічний колапс, який посилиться ще більше після вчорашнього анонсу міністром МВС Арсеном Аваковим місячного локдауну. Третій - це тотальне нерозуміння Денисем Шмигалем, на що він підписувався, коли міняв кіптяву Бурштинської ТЕС на туманне майбутнє прем’єр-міністра. І четвертий — це особисте бажання Зеленського дутим позитивом замаскувати всі свої провали. Будь-то фейкове перемир’я із нашими убитими героями, яке президент так прагне замаскувати повідомленнями про... художню гімнастику.

Будь-то реальна загроза для мільйонів українців пережити знову кризи рівня 1998 та 2008 років. Яку ЗЕ-гарант намагається прикрасити майонезними салатами в “хрущовці” батьків. 

Я маю лише одну надію. Досвід президентства Зеленського нарешті відучить українців від дуже поганого гумору про Україну-проститутку, ебонітові палички і напів п'яного радянського десантника Івана Степановивича Будька. Володимир Олександрович може повторити долю Воно після екранізації роману Стівена Кінга. Коли американські батьки масово відмовлялись від послуг клоунів на дитячих святах. А “клоунофобія” стала більш частим діагнозом у кабінетах психіатрів. Нас чекає те саме — ми тікатимемо від гегів учасників КВН так само як від масних господарників типу Литвина та Олійника, або експресивних популістів на кшталт Олега Ляшка. І шукатимемо тих спеціалістів, які не просто множитимуть два на два, а й відрізнятимуть косинус від тангенса. 

А тепер дещо про тему, про яку навряд чи напише позитивний пост Володимир Зеленський. І навряд чи буде якийсь пост від новоспеченого гуру кулінарії і антикризових комунікацій Юлії Мендель. Про проект бюджету на 2021 рік, який дещо порізали, аби отримати бодай якісь кошти від МВФ.  

Одразу можна сказати, що Зеленський виявився дутим популістом, адже так потужно розрекламоване підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тисячі гривень переноситься із середини 2021 року на грудень наступного року. Про ті виклики, які чекають нас у новому році уже натякнув міністр фінансів Сергій Марченко, який каже, що на незахищені видатки уже не вистачає 3 мільярди доларів до кінця року. Це, певно, тому, що пану міністру треба було ще на початку осені скорочувати дефіцит, а не сидіти по кілька годин у самозванця політичних консультацій Михайла Подоляка, аби видумати, який сорт локшини навішати платникам податків про стан економіки.

Коли дивишся на урядовий проект бюджету-2021, то одразу зрозуміло, що ні про який бюджет розвитку не йдеться. Це бюджет виживання і фінансування тих видатків, від яких треба було відмовитись дуже давно. 

Ось цікава табличка від двох більш-менш притомних депутатів нинішнього скликання, які розбираються в економіці Ярослава Железняка та Володимира Цабаля. Схоже, що дефіцитний бюджет таки проголосують. 

Ось пункт — соціально-економічний розвиток. Це така собі роздача слонів для “мажоритарників” на округи, аби ті мовчки проголосували за бюджет. Різниця між першим і другим читанням — 6 мільярдів гривень. Традиційно не торкнулась криза і жорстка економія для ДУС, ОПУ, Апарата Верховної Ради України. Майже 138 мільйонів гривень на реконструкцію блоку елітного коворкінгу-лікарні “Феофанії”. Майже 87 мільйонів гривень на фінансову підтримку застарілої паперової газети “Урядовий кур’єр”. 

Знову в шоколаді буде автодорожня мафія. Програма “Велике будівництво” (розвиток дорожньої інфраструктури) – отримає 150 мільярдів гривень. Тобто на 20,7 мільярда більше, ніж було у попередній рік. Натомість українська армія отримує 116 мільярдів гривень, із яких лише 23 — піде на розвиток. Все інше на утримання і підтримання бодай того стану, який є. Що особливо небезпечно на тлі заяв Кравчука, Арестовича та інших про “всеосяжне перемир’я” і дивних прес-релізів від розвідки ГУР МО про так званих ворожих агентів, які заважають Зеленському штовхати Україну в хижі пазурі Російської Федерації. 

Коли дивишся на такі цифри, то розумієш, чому нинішні командувачі армії — це люди за п’ятдесят років, які часто-густо закінчили російські військові ВНЗ. Були ідеологічно вмонтовані у спільний простір із державою-агресором.  Активно боялися відкрити вогонь навесні 2014 року по ворожим колонам. І чому зазвичай фігурують — не у ідеальних ідеях про стандарти НАТО в українських бригадах. А є героями антикорупційних розслідувань про приватизацію службових квартир. 

Так само не дивує, чому у нас прямо на тренуваннях падають літаки з курсантам і чому у команді Зеленського вважають, що єдине, що допоможе — це “просто перестать летать”.

А що там із союзниками армії? На програму підтримки малого та середнього бізнесу у бюджеті закладають 12 мільярдів гривень. Тобто — 8000 гривень на руки від президента — це єдина допомога від влади для бізнесу, який ще хтозна як викашляє анонсований різдвяний локдаун. 

Видатки на медицину – 156 мільярдів гривень, що на 27,5 мільярдів більше, ніж попереднього року. Передбачається збільшення зарплат медиків на 30%. На програму медичних гарантій планують витратити 123,4 мільярда гривень. На боротьбу з коронавірусом планують витратити до 19,5 мільярда гривень. З них витрати на вакцинацію закладають на рівні 2,6 мільярда гривень. Однак ці цифри — не гарантія того, що у лікарні буде кисневий концентратор. Або заради піару — частину цих грошей не перекинуть на програму “Велике будівництво”.

Однозначно виграє МВС, у відомства Арсена Авакова - 98 мільярдів. У нього у два рази більше фінансів, аніж на Міністерство освіти на науки, на якому вирішили ще і зекономити 4 мільярди гривень. Тому, очевидно — розповідей у підручниках із хімії для 9 класу про те, що рак можна лікувати содою — буде більше. Просто натрись NaHCO3 і піди попий теплої води — як радить офіційний сайт Офісу президента України. 

Ті, хто вкатує мільярди у дороги — вирішили зекономити на місцевих бюджетах. Мінус два мільярди гривень. Ця дуже небезпечна економія на регіонах ще більше посилить розрив між Києвом і місцевою владою. Бо усі негаразди новообрані мери, а особливо політичні монополісти регіонів — типу Дніпропетровщини чи Вінниччини будуть перекладати на плечі недолугих керманичів Банкової та Грушевського. 

Таким чином, Зеленський і Шмигаль, можливо, у осяжному майбутньому таки отримають транш від МВФ і утримають економіку від біди. Однак їхнє політичне майбутнє вирішуватиметься у найближчі місяці. Думаю, цілком може вийти так, що батьки президента будуть змушені ховати його від невдоволення українців у дитячій кімнаті в Кривому Розі.