Смілянський: 30 років Україною керували “дешеві менеджери”, у них все в шоколаді, країна в дупі

Навчався в Одеському державному економічному університеті на факультеті міжнародного маркетингу, після третього курсу перевівся у США, де отримав дипломи бухгалтера, юриста та бізнес-освіту у кількох університетах: Pace University, Georgetown University та The George Washington University Law School.

В ефірі програми “Еспресо: капітал” Ігор Смілянськийрозповів, чим займається “Укрпошта”, чому хоче надавати банківські послуги і чим відрізняється від “Нової пошти”, а також про плани на цей рік і свою зарплату. Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Скажіть з самого початку, навіщо нам “Укрпошта” у ХХІ столітті? Вже є електронна пошта, всі можуть писати листи на комп’ютер.

Але ж посилку ви не можете через е-mail отримати.

Поки що ні. Хіба що через 3D-принтер.

Через 3D-принтер — можливо. Але пошта — це те, що зараз зв’язує багато людей. Особливо під час карантину. Особливо в Україні. У нас велика країна з низькою щільністю населення. В Україні багато людей, 13 млн, мешкає в селах, а 10 млн з них — у селах з населенням менше, ніж 2 тис. Тобто, наприклад, в Україні 7 тис. сел мають населення менше, ніж 100 людей. Розумієте, що з цивілізації там ми і, в кращому випадку, церква.

Тобто там немає навіть Інтернету.

На жаль, так.

Нам з Києва здається, що всюди вже є.

Там, до речі, на жаль, немає мобільного зв’язку. Я щойно відкривав нове відділення в селі в Київській області, недалеко, десь їхав 2,5 години. У мене мобільний працював хвилин 40 протягом цього часу.

Але ж ми повинні забезпечувати ці послуги. І “Укрпошта” — це такий притулок цивілізації. Ми вже доставляємо ліки, доставляємо їжу, посилки. Тобто без нас буде важко. Більш того, одна цифра, щоб було зрозуміло: банки присутні у 5% населених пунктів країни. 5%! В 95% їх немає. Але ж люди повинні сплачувати і комунальні платежі, повинні сплачувати податки, отримувати свої гроші. І це те, що робить “Укрпошта”. Наприклад, приносить додому 3,6 млн пенсій кожного місяця.

Нарікають, що якраз мережа “Укрпошти” зменшується, бо закриваються стаціонарні відділення у невеличких населених пунктах — це так чи не так?

Це не так. Більш того, “Укрпошта” за законом повинна бути у кожному населеному пункті. Ми говоримо про те, що треба цивілізовуватися. Як ми щойно з вами говорили — нема зв’язку. Але ж послуги повинні бути! Більш того, Національний банк України наклав на нас зобов’язання подавати звітність кожного дня протягом року. Ніхто ж не питав, чи є там зв’язок.

Тому що відбувається? Ми переходимо у невеликих селах на пересувні відділення. Це те ж саме відділення. Це бригада з трьох людей. Вони приїжджають у села, начальник відділення приходить або в сільраду, або у наше відділення і працює так само, як це було. А листоноша і водій у цей час розвозять пенсії і посилки.

Що це дає? У першу чергу дає можливість збільшити ефективність. Ви ж розумієте, що листоноша мікрохвильовку не понесе, а автівка привезе і мікрохвильовку, і продукти, і ліки — бо ліки ж зіпсуються, а так холодильник є в автівці і ми їх привозимо.

І головне — всі нарікають на заробітні плати листонош. Але коли 300 людей, листоноша працює на 0,3% ставки — там немає що робити — і отримує копійки. Коли ми впроваджуємо пересувні відділення, заробітна плата збільшується, тому що це повна ставка, це іноземні комфортні автівки. І це заробітні плати на 70% більші, ніж вони були. Це 9-10 тис. грн і більше, які отримують люди у найменшому селі.

Давайте ще раз пояснимо, як це працює. Тобто автівка приїжджає на цілий день?

Залежно від того, скільки людей. Якщо 100 людей, то там нема що робити.

Цілий день, але вона працює за графіком — точно так, як працювало відділення. Приїхала. Людина вийшла з автівки. Там три людини: начальник відділення вийшов і обслуговує людей (сподіваюсь, скоро із комп’ютером) в сільраді або там, де зручно людям.

А водій і листоноша об’їжджають. Бо, наприклад, що відбувалося: у Чернігівській області відстань між селами значна. І листоноша йде 15 км. Ми розуміємо, що ані вона не заробляє, поки йде, ані ми не заробляємо.

А машиною швидше.

А машиною вона може обслуговувати більше клієнтів.

Ще й зараз такі погодні умови, що тільки машиною й можна.

У нас потужні автівки — є й чотири на чотири, є й резервні автівки. Тому саме це дасть можливість навіть там, де немає інтернету і мобільного зв’язку забезпечити сучасні послуги. Чому? Бо автівка спочатку дня завантажує дані, працює в режимі офлайн чи онлайн і ввечері завантажує знову.

Може прийняти і платіж карткою?

Все, і платіж карткою, все це буде вперше, коли ми завершимо цей проєкт, десь до кінця цього року або початку наступного. Це буде вперше в історії Україні, коли цифрові послуги будуть доступні на 100% території країни. Це вперше буде.

Зараз ви сказали, скільки отримують пенсію через “Укрпошту”?

3,6 млн пенсіонерів.

Це кеш?

Кеш.

Навіщо у ХХІ сторіччі кеш, коли є банківські картки?

Ну ви знаєте, що картки не працюють, коли немає Інтернету чи POS-терміналу. Мені всі ставлять ці питання. А як ви собі уявляєте бабусю, яка йде купувати бурячок? Там Apple Pay там, на жаль, поки що не працює. Банки присутні у 5% населених пунктах України. Банкомати — у 30%. Тобто ви розумієте, що якщо ви в селі і вам зараз треба — якщо чесно, це дуже прикра ситуація.

Уявіть, що ви — бабуся, ви отримали пенсію на картку і у вас закрився банк. Дві тисячі відділень банків закрилися тільки за останні 2 роки. В селах, де 2 тис. (мешканців, — ред.) їх взагалі нема. Тепер ви з карткою. Локдаун. Найближчий банкомат десь в райцентрі. Розумієте, да? Що ви повинні витратити десь 100 грн на маршрутку, якщо вона їздить.

І якщо є здоров’я на це.

І якщо є здоров’я. Тобто ми ставимо людей у незручне становище.

Тобто готівка зараз — це необхідність?

Це необхідність. Але ж ми вже 3 роки намагаємося отримати дозвіл від НБУ, щоб “Укрпошта” стала банком, як це відбувається у 87 країнах світу.

Україна по цьому показнику знаєте, де? На рівні Танзанії. У нас 40% українців не мають банківського рахунку. 40%. За допомогою “Укрпошти” ми б змогли це питання вирішити.

В Україні вже був досвід поштового банку, знаєте, “Аваль”.

Тільки він не працював в невеликих селах, він працював із пенсійними коштами. Я працював навіть в “Авалі”. Він працював у більш-менш великих населених пунктах.

Критика з боку інших комерційних банків полягає у тому, що наче “Укрпошта” хоче собі якісь особливі умови ведення банківського бізнесу — не такі, як у всіх банків.

Так. Єдина умова — в селі, де 300 людей, не ставити касу за 30 тис. доларів, бо це трохи дорого, розумієте, — і не укріплювати броньовані автівки в селі, бо вони просто не проїдуть нашими дорогами. Не тому, що не хочу, а тому, що не проїде. Розумієте? Це єдині вимоги, щодо яких “Укрпошта” просить виключень. Мені здається, що це має зміст, правильно? Але ми будемо страхувати, все як має бути.

Тому банки більш бояться, — вибачаюсь, — але ж їх там нема!

Вони самі там не хочуть працювати, і вам не дають?

Вони самі там не хочуть. Дуже просте питання, я знаю, у вашій програмі воно піднімається — закон про землю прийнятий? Прийнятий. У законі прописано: всі розрахунки по землі виключно у безготівковій формі.

Моє питання: там, де є земля, нема банків. Як ми сподіваємося, фермери будуть набирати кредитну історію? Як вони будуть купувати, якщо у них нема рахунків, вони поза межами банківської системи.

Пане Ігорю, перед тим, як поговорити на інші теми, давайте послухаємо людей. Ми опитали їх на вулицях, запитали дуже просте питання — “що варто змінити в роботі “Укрпошти”. Ось така реакція людей. Нарікають, кажуть, бабусь багато — а що ж, у нашій країні є різного віку люди.

Нас порівнюють з конкурентами. У них тільки хіпстери, а у нас і бабусі, і хіпстери. Тому ми повинні зробити так, щоб було зручно всім — і ми, до речі, це зробили. Що ми зробили, до речі, щоб черги стали менші? Ми запровадили таку послугу, називається “щасливі години”. “Щасливі години” — це коли комісія за комунальні платежі вдвічі менші до обіду, ніж після. Тому бабусі у нас зараз приходять до 13:00, сплачують комуналку, заощаджують кошти. А люди з посилками приходять після. Тому, за рахунок цього, ми зменшили черги. По комунікаціям потрібна робота. До речі, у нас і у Viber є повідомлення, і мобільний додаток. Єдине, що в нас у порівнянні з приватними конкурентами, не всі посилки відслідковуються, бо вони дешеві. Тобто є посилки без відслідковування, ми просто не можемо надіслати.

Можна обрати: хочеш — відслідковуй, а хочеш — не відслідковуй?

Відслідковуєш, але трохи більше платиш. Будемо покращувати. У нас значні плани на цей рік, на 100% змінити IT-інфраструктуру. Я хочу, щоб все було зручно. Не можна працювати на IT-інфраструктурі 1999 року. І я впевнений, що людям це сподобається.

Вас порівнюють із “Новою поштою”, звісно, там є різниця в тарифах, є різниця в якості обслуговування. Ви взагалі схожі компанії, чи тільки назва “пошта” там перетинається?

Дві основні різниці: у “Нової пошти” три продукти, у нас — 52. Навіть якщо ви оператор, ви повинні знати 52 продукти: газети, лист простий, рекомендований, міжнародний, посилки швидкі, не швидкі.

Досі газети виписують?

Газет 600 млн грн — це газет існує близько 2800, а одиничний тираж десь 6 млн 700 тис. 70% передплат робляться в селах. Ми зробили, щоб було зручно, онлайн. Тобто сьогодні можна вже підписатись онлайн, нікуди не виходити. Навіть бабусі можна виписати в село газету онлайн. До речі, багато людей це роблять.

І тому ми різні компанії.

Більш того, ми повинні працювати по всій, 100%, території Україні.

Це закон зобов’язує.

Ми представляємо Україну в ООН, у Всесвітньому поштовому союзі. Це зобов’язання всесвітнє — бути в кожному населеному пункті.

Навіть, якщо збиткове відділення, ви маєте його тримати.

У нас багато збиткових відділень. І да, ми маємо надавати послуги. Навіть якщо з Австралії прийде лист у найменше село — ми повинні по регульованим тарифам доставляти ці пошти. У нас 50% послуг — це державою регульовані послуги.

Ви і тарифи самі не можете виставляти?

Ми не можемо, на жаль. До речі, можу сказати, на сьогодні всі державні послуги збиткові.

Наприклад, доставка пенсій виходить з мінімалки 4200 грн, доставка газет — мінімалка 5000 грн, і доставка листів — 4700 грн. Тобто всі державні послуги на сьогоднішній день “Укрпошта” доставляє у збиток і повинна профінансувати з інших джерел.

Дуже дивна ситуація. А загальний фінансовий результат — ви збиткові, чи ви дотаційні, чи ви прибуткові?

Ми в попередньому році сплатили лише дивідендів державі 202 млн грн. Тобто у нас було 404 млн грн чистого прибутку, з якого, згідно законодавства, ми 50% сплатили.

Попередній — це ви кажете про?

Про 2019 рік.

Бо 2020 ще не закритий.

2020 рік ще не закритий, тому я не маю права коментувати. Але він буде прибутковий.

Теж прибутковий. Бо якби ми були збиткові, нам би величезні міжнародні інституції не надали б кредитних коштів. За попередній рік ЄБРР, Європейський інвестиційний банк затвердили 100 млн євро кредитних коштів “Укрпошті” на пересувні відділення і на будівництво першого за 42 роки сортувального центру “Укрпошти”. Вони будуть сучасні, як в Амазоні, не ручні, а з роботами.

Автоматизовані.

Автоматизовані, будуть побудовані вперше за 42 роки нові сортувальні центри в “Укрпошті”. Розбудова, я дуже сподіваюся, розпочнеться десь за декілька місяців.

Добре. Тобто ви заробляєте гроші, перераховуєте половину свого чистого прибутку державі…

У попередньому році половину, у цьому — 90%.

90% перераховуєте?

Тому, коли говорять: “Де реформи?”, я кажу: “Ви знаєте, а ви спробуйте. Перераховуючи 90% прибутку”.

Як то кажуть, гуляєте на свої, так?

Так. “Укрпошта” не отримує. 90% пошт світу отримують субсидії, бо вони працюють у збиткових умовах. “Укрпошта” ще субсидує державу.

Але буде таке неприємне питання про вашу зарплату. Всі критикують, кажуть, що у вас величезна зарплата. Ви, по-перше, скажіть, яка. І яка у вас середня зарплата на підприємстві, і як зробити її більшою?

Коли я прийшов, середня зарплата на підприємстві у виробничого персоналу була 2800 грн, на сьогоднішній день — 6800 грн. За чотири роки заробітна плата на підприємстві — от, у мене є графік, я можу це показати. Збоку — це як зріс дохід “Укрпошти”, а оце — як зросла оплата праці наших працівників, ви бачите, “Фонд оплати праці”.

А про вашу зарплату?

Моя заробітна плата прив’язана до листоноші. Тобто моя заробітна плата може зростати лише за умови, якщо вона зростає у листоноші. Цього року я відмовився від підвищення заробітної плати, хоча маю на це право.

Взагалі, моя думка дуже проста: я розумію, що це не популярно. Але, ви знаєте, 30 років Україною керували умовно “дешеві менеджери”. В них все в шоколаді, країна в дупі. Я чисто заради експерименту пропоную змінити цю пропозицію. Не можуть керувати країною дешеві менеджери. Президент України отримує менше, ніж слюсар. От ми зараз шукали слюсаря…

І все ж таки про цифру. Я чув, що…

836 тис. грн.

Тобто не 2 млн.

Я всім говорю, що 2 млн — я хотів би. Моя дружина читає і говорить: “Де гроші?”. Але ні, 836 тис. грн.

Це також серйозні гроші для України. Але я теж погоджуюся, що якщо ви показуєте ефективність і прибутки і перераховуєте 200 млн грн в бюджет.

Ні, в бюджет ми перераховуємо 2 млрд грн.

2 млрд?

2 млрд. Тому що з кожної цієї зарплати ми платимо, до речі, в порівнянні з нашими приватними конкурентами, заробляючи менше доходу, ми платиму більше податків. Бо згідно законодавства, наприклад, навіть якщо листоноша працює на 0,3% ставки, податок платиться з повної зарплати.