Росіяни перепросили, що внесли Лесю Українку до книжки про російськомовних квір-людей

Про це пише "Читомо".

Незалежна білоруська журналістка Настя Захаревич у facebook звернула увагу на те, що організація Quarteera видала брошуру "Русскоязычные квиры в Берлине в XVIII-XXI веках" ("Російськомовні квіри у Берліні у XVIII-XXI століттях") зі статтею про українську письменницю, інтелектуалку Лесю Українку. У статті згадується її листування з Ольгою Кобилянською, яке автори книжки називають "важливою пам’яткою лесбійської чуттєвості".

"Ось так все життя борешся за свою - українську - мову, а потім модні берлінці все одно називатимуть тебе російськомовною. Саме тоді, коли вони знову намагатимуться знищити твою націю і казатимуть, що твоя мова не існує", - написала Настя Захаревич та поділилася знімками брошури.

Фото: facebook Насті Захаревич

Авторами цієї книжки стали історикиня і журналістка Тата Гутмахєр, засновник першого музею квір-історії Росії Пьотр Воскрєсєнскій-Стєканов та співзасновник Quarteera Ваня Кільбєр.

Quarteera - це об’єднання російськомовних ЛГБТК+ мігрантів, зареєстроване в Берліні у квітні 2011 року. Асоціація називає себе "російськомовною групою геїв, лесбіянок, бісексуалів, трансгендерів і їхніх друзів у Німеччині". Мета організації — протидія множинній дискримінації російськомовних квір-людей з міграційним досвідом.

Організація стверджує, що допомагає ЛГБТК+ людям з України, які іммігрували в Німеччину, а також створює спільні зустрічі з українцями, росіянами, білорусами, вірменами, німцями, молдованами й поляками.

Після розголосу організація Quarteera перепросила, назвавши інцидент помилкою та пояснивши її недостатньою обережністю.

"Нам шкода, що одна з наших брошур поранила почуття людей. Ми недостатньо уважно підійшли до деяких формулювань і нам бракувало чутливості. У результаті ми вчинили недостатньо обережно. Ми визнаємо цю помилку і беремо за неї відповідальність. У книжці, присвяченій зв’язкам різних квір-людей з Берліном, було опубліковано главу про Лесю Українку, велику українську діячку. Попри те, що в тексті статті неодноразово згадується, що Леся Українка — українська письменниця, учасниця національно-визвольного руху і символ боротьби за незалежність України, на обкладинці книжки використовувалося словосполучення "російськомовні квіри", — зазначили вони в дописі у facebook.