Як припинити війну в Україні? (про шляхи що ведуть до миру)

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то" волаєте до неба,
Що демократії не ма.

А демократія надійна
Не потребує тих волань,
А вимагає процедури,
Для рішення усіх питань.

І процедура та відома:
Ти обирай та відкликай!
Бо тільки так настане в тебе
Життя - неначе справжній рай! 

Спочатку зрозумиємо, що дійсно відбулося і відбувається в Україні. Усвідомивши, що виконання підписаного ним з представниками опозиції угоди - це для нього прямий шлях на тюремні нари, Янукович тікає з країни. Слідом за ним з країни збігає ще ряд вищих державних керівників. Обезголовлена частина влади відновлює керованість державою шляхом призначення тимчасово виконуючих обов'язки. Це призначення путлеровская пропаганда охрестила державним переворотом, хоча отримане при хрещенні ім'я явно не відповідає змісту подій.

Після втечі Януковича з України ПееРівські і КПУшні бізнесмени-можновладці півдня і сходу України з метою зберегти власні майно та посади від посягань нової більшості у владі затівають в своїх регіонах бузу. Саме бузу, оскільки вимоги (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3347316/) учасників тих подій не просто неадекватні їх діям, а безглузді: захоплення будівель МВС і СБУ починається до відмови задовольнити вимоги бузотерів і продовжується після згоди задовольнити і часткового задоволення їх вимог. Але наявність самої бузи і висунуті бузотерами вимоги дозволяють путлеру скористатися ними для вирішення питання про задоволення власних забаганок, зокрема, встановлення бажаного йому правопорядку в інших (не РФ) країнах, зокрема, і не вступ України до НАТО. Путлером і Ко в Україну спрямовуються із завданням очолити бузу офіцери ГРУ і ФСБ в наслідок чого буза швидко виходить з-під контролю її організаторів і переростає в збройне протистояння, яке путлерівська пропаганда всіляко прагне видати за громадянську війну в Україні. А насправді в нашому загальному домі - Україна бандити воюють проти урядових військ України за брудні корисливі інтереси керівництва РФ зброєю РФ, під керівництвом офіцерів ГРУ і ФСБ РФ, за участю козачків засланих з РФ і при вогневої підтримки військ РФ, а останнім часом і при прямій участі військ РФ.

З моменту початку прямої участі військ РФ у боях проти військ України і визнання світовим співтовариством факту такої участі всі побоювання керівництва України бути звинуваченим у тому, що, ввівши в країні воєнний стан, воно тим самим оголосить війну РФ, втрачають підстави. Тепер воєнний стан в Україні може бути введено у зв'язку з прямою агресією РФ. Більш того, не вводячи військовий стан із зазначеного моменту, керівництво держави Україна послаблює сою позицію всередині країни і в міжнародних відносинах. І тільки та обставина, що вибори депутатів ВРУ до моменту початку прямої агресії РФ були розпочаті, хоч якось виправдовує не введення воєнного стану в країні і нинішню боротьбу за мир керівництва країни. Дійсно, якщо ці вибори дозволять хоча б частково вирішити покладені на них завдання, істотної зміни складу депутатів ВРУ, то керівництво країни отримає на відносно тривалу перспективу можливість не тільки використовувати переваги воєнного стану, але і провести необхідні країні реформи, які з нинішнім складом ВРУ здійснити не можливо.

Однак, вживання на цих виборах змішаної виборчої системи робить малоймовірним (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3382242/) досягнення визначеної раніше мети виборів. Крім того, жодна політична сила України не пропонує виборцям виборчу програму, програму розвитку країни (http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3240448-pro-vyborchu-prohramu), тобто не повідомляє громадянам змісту реформ та шляхи їх проведення. Таким чином, залишається проблематичною сама можливість України найближчим часом пройти шлях від сьогоднішнього стану країни, що воює з РФ, роздирається внутрішніми політичними протистояннями та з успадкованою від СРСР системою бюрократичного правління імені Сталіна, яка є витоком всіх бід країни, до стану, в якому недоторканність Україна надійно захищена, а переважна кількість громадян мають свободу, заможність та впевненість у завтрашньому дні. Сьогоднішньою альтернативою цьому шляху є шлях, в кінці якого Україна перетворитися в національну околицю РФ = Російської Імперії = тюрми народів. По якому шляху піде Україна сьогодні визначають всі і кожен громадянин України. Визначає він це і своєю участю у війні України і РФ, і своєю участю в протистояннях політичних сил країни, і своєю позицією на виборах, і наполегливістю вимог до влади негайно втілити в життя:
- закон про референдум;
- закон про формування ЦВК шляхом обрання облрадами та радою АР Крим по два її члена (один від партій коаліції, а інший від опозиційних партій ВРУ) і формування інших комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних;
- закон про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;
- закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
- закон про обрання кожні п'ять років всіх суддів народом;
- закон про відкликання судді в будь-який час його виборцями;
- закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва міліції, освіти та охорони здоров'я від райвідділу до міністра;
- закони про відкликання у будь-який час обраних керівників міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
- закон про скасування всіх посадових пільг і привілеїв;
- закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування фінансових коштів податковому органу більш наближеного до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х - кількість, визначена законом;
...

В цивілізованому (не російською) світі відомо, що війна - явище "противне людському розуму і всій людської природи". Але як інакше припинити бандитизм в нашому домі. Звичайно, бандитизм швидко припинився би, якщо б путлер зміг відкликати офіцерів ГРУ і ФСБ РФ, припинити постачання зброї, козачків та військ, засланих з РФ, а також вогневу підтримку їм військами РФ з території РФ і пряму агресію РФ. Але тоді забаганки путлера залишаться незадоволеними. Ці забаганки майже повністю можна було б задовольнити уклавши договір між Україною, НАТО і РФ про звільнення Криму і сходу України від військ РФ, збереження позаблокового статусу України та обов’язковий захист її недоторканості учасниками договору (аж до воєнного захисту) в разі будь-якого втручання у справи України. Боротьба за укладання такого договору може й повинна стати предметом головних зусиль президента, ВР, уряду та прогресивної спільноти України і світу. Ось, власне і всі варіанти відповідей на питання: "Як припинити війну в Україні?".