Ембарго на експорт українського зерна до ЄС не можна продовжувати. Немає ні правових підстав, ні жодних аргументів

Першого обвинувачено, що він продав польській компанії 111 тонн зерна, приховавши, що в Україні збіжжя придбали як "технічне зерно". Вартість зловживання - 150 тисяч злотих (1 мільйон 300 тисяч гривень). 

Другій особі висунуто протилежну підозру: в Україні вона закупила споживче зерно, але для зниження суми податків в митних документах воно оформлене як "технічне". Вартість зловживання - 91 тисяча злотих. 

Третя особа імпортувала ріпак і кукурудзу, вказуючи в митній декларації, що вони "технічні", хоч насправді були споживчими та так використовувалися. Вартість завезеного до Польщі зерна - 6,3 мільйона злотих, вартості збитків для держави не вказано. 

Поляки не їли "технічного зерна"

Жешувська прокуратура об’єднала справи про "українське зерно" з усієї країни, провівши 283 обшуки. І хоч в комюніке правоохоронців зазначено, що будуть ще й інші обвинувачення, але після чотирьох місяців роботи прокурорів можна констатувати: результати масштабного слідства не вражають, великих зловживань не виявлено.

Це добре, що польські органи правопорядку виявляють незаконні оборудки, взявши імпорт українського зерна під особливо прискіпливий контроль. Бо сама справа імпорту мала і надалі має значний суспільний резонанс, впливаючи на експорт української агропродукції до ЄС та інших регіонів світу. 

Нагадаю, що "технічне зерно" призначається для виготовляння біогазу і воно не може споживатися ні людьми, ні тваринами (зернові - основа комбікорму). У квітні ц. р., в розпал протестів проти "напливу" мільйонів тонн українського зерна на польський ринок, місцеві медіа заполонили сенсаційні матеріали про використання "технічного зерна" для випічки хліба. А отже, отруювання (!) поляків. 

"Агроунія", нова політична сила, яку очолює Міхал Колодзейчак, організувала блокади прикордонних переходів з Україною з гаслами "зупинити наплив українського зерна", "припинити руйнацію" польського сільського господарства тощо. 

Тодішню температуру пристрастей можна відчути зі слів однієї з депутаток опозиційної "Громадянської платформи", яка в парламенті драматично запитувала міністра сільського господарства: "Вимагаємо інформації, що сталося з технічним зерном? Чи його контролювали, чи його досліджували на кордоні й, головне: чи поляки їдять продукти з технічного зерна?" 

Міністр Роберт Телус спростовував неправду щодо "напливу" українського зерна і використання "технічного" для випікання хліба. Проте його уряд в односторонньому порядку запровадив ембарго на імпорт всієї агропродукції з України, яке за підсумками переговорів з Європейською комісією та Україною обмежено до чотирьох видів зерна. 

Що робити з брехнею?

Масовим завозом українського зерна "з великим вмістом пестицидів" Польща аргументувала в перемовинах з Україною і Єврокомісією необхідність запровадження ембарго, бо таке рішення належить до компетенції Брюсселя. Сьогодні стало відомо, що пестицидів не виявлено, за винятком, імовірно, однієї партії в 100 тонн, хоч жешувська прокуратура мовчить про хімікати. 

Висновок простий: аргументація щодо запровадження ембарго на українське зерно заснована на брехні. І що нам робити з цією брехнею, наші польські друзі? 

Вдавати, що нічого не трапилося і промовчати під час переговорів про продовження ембарго після 15 вересня? Чи все-таки визнати, що використання таких методів порушує всі норми міжнародного права, не кажучи про дотримання норм у відносинах між добрими сусідами? І ембарго не продовжувати. 

У липні прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що заборону буде продовжено навіть в односторонньому порядку, бо Польща має дбати, перш за все, про власні інтереси. Дипломатичний скандал, який спричинила ця заява, завершився формуванням польським МЗС "7 пунктів" щодо відносин із Україною. Насправді документ - це форма ультиматуму з погрозою блокувати інтеграцію України з Євросоюзом, коли наша держава ставитиметься в залежність від обмеження експорту своєї продукції до ЄС. 

Запитання про нового союзника Туска   

У Польщі почалася кампанія парламентських виборів 15 жовтня. На її старт, напередодні Дня Польських збройних сил (15 серпня), президент Анджей Дуда, по суті, повторив заяву свого дипломатичного відомства: у відносинах з Україною його країна керуватиметься власними інтересами. 

Отже, ембарго має продовжитися попри все. 

Що на це скаже опозиція? В боротьбі за голоси сільських виборців "Громадянська платформа" зробила хід конем і прийняла на списки своїх кандидатів Колодзейчака та інших активістів "Агроунії". Соціологи передбачають, що завдяки цьому "ГП" може отримати додаткових 1-2% голосів. 

Але союз з радикально популістською "Агроунією" не буде легкою прогулянкою. Свідомий цього і Дональд Туск, лідер партії, який уважно вислухав декларації Колодзейчака: "Сьогодні в нас авральна ситуація, а цей проєкт ["Агроунія"] нестандартний. Я зроблю все, щоб цей проєкт став надійним". 

Туск як колишній прем’єрміністр і, особливо, голова Європейської комісії продемонстрував повне розуміння стратегічного значення для Польщі та ЄС незалежності України, нашої перемоги у війні з Росією. Він справжній друг України. І тому хочеться вірити, що він докладе зусиль, щоб його союзник став надійним також для України. 

Щоб не поширював неправди про "наплив" українського зерна і його "катастрофічні наслідки" для польського аграрного сектора. Не організував блокування українського кордону під гаслом зупинки ввезення українського "технічного зерна", яке "труїть поляків" тощо.

Подібна "аргументація" має залишитися в минулому, бо оприлюднені дані про масштаби завозу українського зерна (Єврокомісією і польським урядом) показали, що "дестабілізація" польського сільськогосподарського ринку - це міф. Мільйони тонн зерна залишилися на польських елеваторах, бо фермери та власники агропідприємств думали, що взимку і навесні 2023 року ціна на нього зросте, а вона впала. 

Невже блокуватимуть інтеграцію України з ЄС? 

Із ситуації, що склалася довкола експорту української агропродукції до ЄС, маємо зробити висновки. І насамперед політичні, бо справа стосується винятково політики, зокрема наших відносин із західними сусідами, яких справедливо вважаємо найближчими друзями. Надзвичайна допомога Україні та українцям після 24 лютого 2022 року цьому переконливий доказ. 

І буде політичним злочином, коли цей капітал ми з поляками розтратимо. З розумінням того, що по суті все залежить від Польщі, її влади та опозиції. Як вони сьогодні "застелять" українсько-польське ліжко, так ми разом і "виспимося". 

Істерика польських фермерів, агрохолдингів та їхніх представників у політиці продемонструвала успішність обраної ними стратегії. На сьогодні ключовою темою виборчої кампанії - а отже, і програми майбутнього уряду - буде заспокоєння вимог саме цього середовища. 

Для них війна в Україні, потреби нашого фронту, запити держави і суспільства - не предмет для співчуття і допомоги. Навпаки, вони використають будь-який привід для підняття антиукраїнської хвилі й виторгування для себе додаткових пільг і субсидій. А для реалізації власного інтересу вживатимуть всі засоби: істерію, фейки та відверту брехню. Їм не указ міжнародне законодавство та внутрішнє право ЄС.

Згода на такий підхід дорівнює розумінню того, що Україна не стане членом ЄС, бо нас заблокують сусіди. 

У відносинах з Польщею "медовий місяць", який настав після 24 лютого, закінчився. Для переважної більшості українців - це несподіванка і шок. Я впевнений, що і це випробування Україна пройде, бо в нас немає іншого виходу. 

Переможемо Росію, переможемо бруд і брехню про себе від інших сусідів. 

І насамкінець. Напередодні 15 вересня польська влада та опозиція відповідатимуть на запитання не лише про підтримку нашої інтеграції з ЄС і НАТО, але перш за все про допустимість збігу своєї політики з політикою Російської Федерації. На шкоду Україні, для якої експорт агропродукції є однією з економічних підвалин протистояння з Москвою.  

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.