Інвестиції та зменшення вразливості енергосистеми: підсумки Ukrainian Energy Security Dialogue 2023

Конференцію організував аналітичний центр DiXi Group під патронатом Міністерства енергетики України та за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження" і Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Еспресо був медійним спонсором події.

У вітальному зверненні президентка DiXi Group Олена Павленко зазначила:

"Наш третій діалог з енергетичної безпеки, як торік, відбувається на тлі війни, де енергетика є однією з цілей. На те, щоб зберігати світло і тепло для українців, працюють всі – уряд, компанії, донори, громадські організації. Тому тему нашої цьогорічної конференції обрано дуже природно – як зберегти стійкість і безпеку  енергетичного сектору. Ми всі маємо координуватись, аби пройти другу воєнну зиму успішно. А надалі – спрямувати спільні зусилля так, аби популярний нині вислів build back better був не лише красивим гаслом, але й утілився в життя".

Темі стійкості та відновлення було присвячено три панельні дискусії. Під час дискусії "Імпорт, експорт та зберігання електроенергії – інструменти посилення стійкості енергосистеми" голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький  наголосив, що для вирішення проблеми нестачі електроенергії, потрібно зосередитись не лише на ремонті наявних енергоблоків та зміцненні енергосистеми, але й на залученні інвестицій для побудови нової генерації. 

"Потрібно переходити до усвідомлення того, що безкінечно ремонтувати багато разів пошкоджену і вже давно застарілу генерацію може бути технічно неможливо. Нам потрібно зараз зосередити зусилля в середньостроковій перспективі на те, щоб залучити інвестиції саме в нову генерацію", – розповів керівник "Укренерго".

Дірк Бушле, заступник директора Секретаріату Енергетичного співтовариства, у своїй промові розповів про подальші плани з підтримки енергосистеми України в рамках Ukraine Energy Support Fund. Загальний обсяг зобов’язань донорів щодо внесків у цей фонд станом на кінець року сягає майже 400 млн євро. Обсяг коштів, за яким підписано договори та завершено закупівлі – перевищує 100 млн євро. 

За його словами, зараз донори демонструють рішучість інвестувати у рішення з відновлюваної енергетики. Такі інвестиції можуть вийти за рамки ремонту пошкоджених об'єктів – мова йтиме про нові сонячні електростанції, швидке створення нових проєктів, ймовірно також про системи зберігання електроенергії у промислових масштабах.

Член Наглядової ради DiXi Group, старший науковий співробітник Global Energy Center в Atlantic Council Алан Райлі акцентував, що ситуація в енергосистемі України з точки зору виробництва електроенергії гірша, ніж минулої зими. За його словами, потрібно працювати над збільшенням потужностей імпорту цієї зими.

"У довгостроковій перспективі нам потрібно продумати комплексну стратегію суттєвого збільшення потужностей з виробництва електроенергії, фактично створити паралельну енергосистему, щодо якої росіяни будуть не так добре обізнані. Це передбачає значне збільшення енергетичних активів, зокрема газових турбін, розміщення їх у достатній кількості по всій мережі в місцях, де росіяни їх не очікують. Так, щоб вони могли працювати в розподілений спосіб, і їх можна було ефективно захищати", – наголосив спікер. 

Під час другої дискусії конференції "Декарбонізація як інструмент і виклик стійкості: як збалансувати майбутнє енергосистеми" заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук зазначила, що для модернізації потрібно подбати про важливі напрямки, серед яких децентралізація енергетики і відповідне зниження її вразливості перед атаками, а також посилення гнучкості енергосистеми. 

"Ще одна ціль, яку ми ставимо перед енергетикою України як частиною європейської енергосистеми – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Цього неможливо буде досягти, не розвиваючи чисту низьковуглецеву енергетику. Тож це розвиток зеленої енергетики, розподіленої відновлюваної генерації, а також впровадження нових ядерних технологій, які також підтримуватимуть стабільність системи і заміщуватимуть старі вуглецеві технології", – резюмувала заступниця міністра енергетики.

Заступник міністра економіки Олексій Соболев закцентував увагу, що наразі Міністерство напрацьовує найбільш важливі кроки, які варто зробити для прискорення зростання економіки, і ці кроки тісно пов'язані з роботою енергетичного сектору. 

"Ми маємо чітко демонструвати сигнал, що Україна відкрита для приватних інвестицій. Для цього нам потрібні і нові політики, і нові проєкти. Це може бути розробка нафти та газу, а можуть бути “зелені” ініціативи. Наприклад, енергетичні проєкти, спрямовані на декарбонізацію. Такі інвестпроєкти мають показувати, що Україна – надійний партнер для Європи у досягненні глобальної цілі зі зменшення викидів. Наприклад, наша країна може виробляти "зелену сталь" та експортувати її", – зазначив він.

Співінвестор та директор з інновацій KNESS Group Євген Дідіченко поділився баченням необхідних державних механізмів підтримки для розвитку “чистої” енергетики. Він наголосив, що основний важіль, який впливає на собівартість енергії – це доступ до дешевого капіталу. А завдяки запровадженню державної підтримки у вигляді щорічних збалансованих квот на розбудову ВДЕ, маневрових потужностей та установки зберігання енергії, інвестори отримали б доступ, можливо на конкурсній основі, до дешевого боргового капіталу.

Голова Представництва Світового банку в Україні Геворг Саркісян нагадав, що за оцінкою Світового банку та партнерів, відновлення України коштуватиме близько 411 млрд дол. США (станом на 24 лютого 2023 року). За його словами, ця цифра зростає в усіх секторах, включаючи енергетику.

"Це приголомшлива цифра. Але хороша новина полягає в тому, що нещодавній звіт IFC/Світового банку показує, що за умови проведення належних реформ, більшість потреб енергетики може бути задоволена приватним сектором, на відміну від багатьох інших секторів. Згідно зі звітом, реформи в цих секторах можуть створити умови для інвестицій приватного сектору в розмірі 36 мільярдів доларів для задоволення потреб RDNA2 (ред. Друга Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення), а також створити додаткові інвестиційні можливості на суму 132 мільярди доларів", – наголосив він під час виступу.

Геворг Саркісян також зауважив, що важливим елементом відновлення енергетики має стати налагодження ліквідності сектору, зокрема ціноутворення, способу встановлення тарифів, плати за транзит і приєднання тощо.

У свою чергу, Радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт повідомив, що для якісного відновлення енергосектору має бути вдосконалена робота Регулятора. На його думку, інвестиційні рішення залишаються дуже ризикованими не лише через війну (адже воєнні ризики можна врахувати, як це вже роблять деякі уряди), але й через непередбачуваність регуляторних ризиків. Інший аспект пов'язаний з тим, що Україна повинна стати на шлях узгодження економічно обґрунтованого підходу до вирішення питання вартості вуглецю у зв’язку з повноцінним початком дії механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) з 2026 року.

Окрему частину події було сфокусовано на перспективах енергетичного планування та інших заходів на місцях під час панелі «Локальна генерація для досягнення стійкості – можливості і потреби регіонів».
Керівниця напрямку “Відновлення” Офісу реформ КМУ Марина Денисюк розповіла про роль громад у забезпеченні стійкості та відновлення енергосистеми. 

"Громади, які сформують власну стратегію розвитку та відновлення, визначать пріоритети та перелік конкретних проєктів, зокрема з використанням зелених технологій, – закладуть основу для залучення фінансування з боку партнерів та отримають відповідну підтримку на державному рівні", – розповіла експертка.

Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, наголосив, що основну роль у розбудові децентралізованої генерації, крім приватного бізнесу, мають взяти на себе саме муніципалітети. 

"Для муніципалітетів цей напрям розвитку вирішить одразу чотири ключові завдання: безперервне енергозабезпечення для мешканців та об’єктів соціальної сфери, зниження витрат на тепло та електропостачання, покращення місцевої екології та можливість отримання додаткових доходів. А Ощадбанк готовий фінансово підтримати такі проєкти", – зазначив він.

За словами Янеза Копача, колишнього директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства, члена Наглядової ради DiXi Group, у питаннях посилення енергостійкості громад важлива наявність місцевих стратегій. Також в адміністрації кожної громади має бути окремий енергоменеджер, тобто той, хто дбає про втілення стратегії.

Під час обговорення головна юридична радниця британської компанії Elementum Energy Вікторія Письменна поділилася досвідом інвестування у нові потужності в Україні, зокрема під час війни. Компанія цьогоріч добудувала другу чергу Дністровського вітропарку (першу було введено в експлуатацію у травні 2021 року), що збільшило енергетичну стійкість в регіоні. У свою чергу заступник міського голови Тростянця Максим Синявін розповів про підвищення енергонезалежності міста після деокупації, зокрема про встановлення сонячних станцій за підтримки міжнародних партнерів для енергозабезпечення лікарні. Надалі місто планує встановлювати сонячні станції на інших об’єктах критичної інфраструктури.

З заключним словом на конференції виступив американський дипломат Курт Волкер, колишній постійний представник США в НАТО та спеціальний представник Державного департаменту США з питань України. Він наголосив, що США і надалі будуть підтримувати енергетичний сектор України.

"Я вважаю, що енергетика може і стане провідною галуззю в Україні. Це, в свою чергу створить можливості для інтеграції України в ЄС. Україна – досить потужний постачальник енергії порівняно з більшістю країн Європи. Вона має більш вигідне становище з-поміж країн, з якими межує, і може самостійно опікуватись відновлюваною енергетикою. Звичайно, є певні технічні завдання як-от оновлення інфраструктури, системи зберігання енергії тощо. Але я вважаю, що ви впораєтесь. У вас є спроможність стимулювати виробництво енергії, яку можна експортувати до ЄС", – наголосив він.

Курт Волкер також запевнив, що американський народ продовжить підтримувати Україну у інших пріоритетних напрямках, зокрема військовою допомогою.

Інформаційними партнерами заходу є Американська торговельна палата в Україні, Світовий банк, Енергетичне Співтовариство, Ощадбанк, Американсько-Українська Ділова Рада (USUBC) та Ukrainian PR Army

Медіапідтримку надали Forbes Україна та Еспресо