Нацбанку варто було б активніше гасити панічні настрої, – Віталій Ломакович

Про це в ефірі програми “Еспресо: Капітал” на Еспресо.TV  розповів радник міністра фінансів, засновник аналітичного центру Growford Institute Віталій Ломакович. Він розпочав банківську кар’єру у 1992 році. Має 20-річний досвід роботи на керівних посадах. В 2014 році став членом Ради НБУ, де пропрацював до 2015 року. В 2019 році створив аналітичний центр Growford Institute, що проводить дослідження у сфері економіки та фінансів. Співавтор альтернативної Стратегії розвитку банківської системи України - 2020. Голова Всеукраїнського благодійного фонду "Мрії збуваються"

Курс наближається до 29 грн за долар. Це тільки реакція на ризики повномасштабного російського вторгнення чи є для цього фундаментальні фактори?

Фундаментальних факторів фактично не спостерігаємо. Єдиний чинник, який може зараз тиснути на курс національної валюти – енергетичний імпорт. У другій половині січня традиційно відбувається активізація ділової діяльності контрагентів, зокрема імпортерів, які завжди після новорічних свят виходять з попитом на іноземну валюту для виконання своїх зовнішньоторговельних контрактів. Цього року до цього доклався фактор геополітичної нестабільності, невелика паніка, що існувала кілька днів тому через ризики вторгнення Росії. Це теж не спонукало курс до стабільності, хоча ми спостерігали період повернення курсу до рівня 28,1-28,3 грн за долар.

Це тому, що Національний банк почав продавати валюту, щоб задовольнити попит. Хіба ні?

Коли немає фундаментальних чинників, Нацбанку вартувало б активніше виходити на валютний ринок та гасити панічні настрої. Але тут є ще один нюанс: у листопаді 2021-го НБУ збільшив норму відкритої валютної позиції для банків з 10% до 15% від капіталу банку. Це означає, що банки мають зараз більше можливостей, аби займатися валютними спекуляціями. Я би зараз на місці центробанку такого не робив би і повернувся би до так званого ліміту валютної позиції у 10% від капіталу.

Чи можна якось економічно себе убезпечити від вторгнення Росії? Зараз Державна служба з надзвичайних ситуацій та інші міністерства радять збирати "тривожну валізу" і таке інше. А що в економічному плані?

Сподіваюся, найгіршої ситуації не станеться. Економічно до цієї ситуації треба було готуватися раніше: вкладати більше і в оборону, і в розвиток економіки від самої початку російської агресії. Наш бюджет, на жаль, напряму залежить від наших спроможностей.

А бізнес якось готується до такої ситуації?

Спостерігаю останнім часом, що суттєві інвестиційні проєкти поставлено зараз на паузу. І це стосується не тільки зовнішніх, але й внутрішніх інвесторів. Бізнес у стані очікування, нових інвестицій ніхто не робить.

За даними Держстату, інфляція торік склала 10%. Цього року також навряд чи варто чекати низького показника зростання споживчих цін. Що би ви порадили українцям за таких умов?

Хочу відзначити, що під час курсових коливань черг до обмінних пунктів ми не бачили. Це значить, що у людей не так багато коштів, щоб вони займалися спекуляціями на доларі чи євро. Я би радив не поспішати з покупкою валюти. Середньорічний курс зафіксований в бюджеті на рівні 28,6 грн за долар. Вище 29 і нижче 28 гривень – допустимі коливання.

Буває, що під час панічних настроїв люди скуповують гречку, борошно, сіль…

Так, але ми вже вісім років живемо у стані перманентної російської агресії. Люди вже призвичаїлися. У українців тепер завжди є запас "про всяк випадок". Тим паче, що ми живемо в аграрній країни, продуктів завжди вистачало на всіх.

Ви є фахівцем із пенсійної реформи. Наскільки наша пенсійна система зараз дієва?

Держава нині справляється з зобов’язаннями перед громадянами – поступово індексує пенсії. Втім, зараз середньостатистична пенсія складає 2,5 тис грн, передбачено її зростання двічі на рік ще на 100-150 грн. Звичайно, цього людям недостатньо. Держбюджет щороку витрачає близько 200 млрд грн на пряму дотацію Пенсійного фонду.

Пенсійний фонд не самодостатній. Але державні інституції не допустять невиплати пенсій.

Щоб не збільшувати ці дотації з державного бюджету, парламент планує найближчим часом розглянути законопроект про другий накопичувальний рівень пенсійної системи. Це дозволить розвантажити солідарний рівень і спонукати людей заощаджувати на пенсію з нинішніх своїх заробітків.

Що це означатиме?

Законопроект передбачає нарахування на персоналізований рахунок офіційно працевлаштованого громадянина 1% єдиного соціального внеску від роботодавця і аналогічну суму – від держави. 

Таким чином, можливо, буде вирішено питання детінізації. Наприклад, це має спонкуати неофіційно працевлаштованих стимулювати роботодавців виплачувати їм "білі" зарплати, адже держава додаватиме мінімум 1% заробітної плати на їхній пенсійний рахунок.

Пенсійна реформа в будь-якій країні непопулярна. Сподіваюся, що після прийняття закону відповідні державні органи займуться роз’ясненням та будуть пропагувати її.

Детінізацією голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пояснює і ідею заборонити ФОПам третьої групи працювати з юридичними особами…

Контроверсійна ініціатива. Вона потребує широкого громадського обговорення. Завжди треба все робити вчасно. Наприклад, широко розрекламована податкова амністія не приносить поки що результатів. Такі речі треба робити на перших роках президентства, бо далі довіра до національних інститутів починає знижуватися.

Повертаючись до накопичувального рівня пенсійного забезпечення: кажуть, що він згенерує ресурс, так звані довгі гроші, які будуть вкладені в цінні папери, і запустить фондовий ринок. Це правда чи ні? Здавалося, що у нас давно існує фондовий ринок…

Наш фондовий ринок існує у суто формальній площині, бракує ринку капіталу. Ринок капіталу означає, що компанія може вийти на фондовий ринок, випустити акції та залучити додатковий фінансовий ресурс. Цього у нас немає, і це погано. Велике питання – куди ці кошти накопичувального рівня будуть іти. Передбачається, що у перші три роки після запуску накопичувальних пенсій держава буде спрямовувати ці відрахування в державний пенсійний фонд. А потім, через три роки, люди зможуть звернутися до цього фонду та перевести за власним бажанням свої накопичені кошти у недержавні пенсійні фонди. 

У нас справді мало фінансових інструментів для інвестування коштів на фондовому ринку. На ринку торгується всього від 5 до 10 компаній, і це мізер. По багатьом з них є проблеми з виплатою дивідендів. Наприклад, в Укрнафті.

Два банки зараз запускають для своїх клієнтів можливість купувати цінні папери в смартфоні. Це пожвавить фондовий ринок?

Фінтех активно конкурує з банківським сектором і випереджає його багато в чому. Банки відстають у тому числі й через більш жорстке законодавче регулювання. Звісно, запуск таких додатків спростить систему придбання цінних паперів, скоротить час і навіть зменшить транзакційні витрати, але це не створить фондового ринку в Україні.