Путін готує сценарій "Криму" в Сирії, на черзі Молдова та Латвія, - ЗМІ

Таку думку висловив у статті політичний оглядач видання New York Post Амір Тахера, передає Liga.net.

"Що, якщо в Сирії відбувається не просто "підвищення військової активності" росіян, а щось більше? Що, якщо Москва готується влаштувати Сирії "путінську терапію"? Зараз Росія має намір вже не просто підтримувати Башара Асада, вона хоче контролювати країну", - пише він.

Тахір вважає, що дії Росії не вибиваються із звичної канви і цілком передбачувані, оскільки вони пройшли "тест на успішність" ще в Грузії в 2008 році.

"Російська армія побічно або прямо втручається у справи іншої держави - не без допомоги меншини серед населення цієї країни", - йдеться в статті.

За словами автора, Москва починає позиціонувати себе як "захисника етнічної, лінгвістичної або релігійної меншини", які пізніше запрошують військове втручання проти центральної влади, на яку навішують ярлики "фашистів" або "терористів".

Після Грузії-2008 був Крим, продовжує оглядач, нагадуючи, що туди Росія сунулася, щоб "врятувати російськомовну більшість від гноблення". За кілька років окупації грузинської території в Осетії Володимир Путін отримав контроль над ключовими проходами до Чечні і на Північний Кавказ, в Абхазії - розширив російську військову присутність на Чорному морі, в Криму зберіг і посилив велику базу російського ВМФ, а в Донбасі "отримав у своє розпорядження політичний пістолет, який направив на владу в Києві".

На думку Тахір, наступним пунктом в цій "програмі Кремля" буде саме сирійське узбережжя - з військовими базами РФ в Тартусі і Латакії як плацдарм для окупації. Журналіст New York Post також припустив, що далі Москва зверне свій погляд у бік Молдови, де в наразі проходять антиурядові акції, і Латвії.

"Якщо не зупинити Путіна зараз, його дії на Сирії не закінчаться. Наступні кандидати - Молдова і Латвія, оскільки в обох цих країнах є велика російськомовна громад", - пише видання.

У той час як президент США Барак Обама практикує свою постмодерністську версію дипломатії сприйняття (іншими словами, діє за ширмою), Путін удосконалює архаїчну і просту силову гру "хто нахабніше", підсумовує автор.