Недоброчесний суддя віддав фіктивній фірмі державний газ на 2 млрд

Суддю Господарського суду Києва Сергія Балаца, що ухвалив рішення, яким фіктивній фірмі передали 305 мільйонів кубометрів державного газу, раніше вже звинувачували в недоброчесності

Про це йдеться в розслідуванні "Мільярди "Нафтогазу" для шахраїв: фіктивні фірми та недоброчесний суддя" журналістів програми "ШУСТРОВА LIVE".

Суддя Господарського суду Києва Сергій Балац затвердив 13 листопада 2020-го року «мирову угоду» між ПАТ "Укртрансгаз" та ЗАТ «Укренергозбут» і двома товками - «Фінансовою компанією Фін-інвест» і «Профі Газ». За цією угодою "Укртрансгаз" має передати фіктивній фірмі ТОВ "Профі Газ" 305 мільйонів кубометрів державного газу вартістю 2 мільярди гривень. Дещо раніше голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв ухвалив рішення №418 від 2 листопада 2020 р., згідно з яким 305 мільйонів куб м газу передали від "Нафтогазу" до "Укртрансгазу" як позику, саме для подальшого виведення цього ресурсу у власність "Профі Газу".

Журналісти з’ясували, що залучений у схему нинішній вигодонабувач - ТОВ "Профі Газ" - є цілковито фіктивною компанією, в якій за короткий час відбулася низка змін власників, керівників та місць реєстрації. Статутний капітал фірми становить 2600 грн, а її номінальним бенефіціарним власником впродовж тривалого часу був такий собі Олександр Терлецький з села Миронівка Вінницької області, котрий, згідно з даними youcontrol, також є власником у 134-х інших компаніях, учасником в 263-х і керівником у 117-и. Раніше Центр протидії корупції наводив Терлецького як приклад фіктивного бенефіціара. Більш докладно про це можна прочитати у попередньому розслідуванні "Як "Нафтогаз" збагатив фіктивну фірму на 2 млрд грн і чому всі сліди ведуть до Андрія Коболєва"

null

"Суд має з’ясувати, наскільки є підтверджені повноваження сторін, наскільки укладення мирової угоди є саме добровільним волевиявленням. І якщо в суду були якісь сумніви, що на когось здійснюється тиск або хтось укладає явно не вигідну для себе мирову угоду, то, звичайно, суд мав би не затверджувати таку угоду", - пояснює експертка Центру протидії корупції Олена Щербан.

Однак суддя Сергій Балац вочевидь керувався зовсім іншими мотивами. Виявилося, для нього це не перше сумнівне рішення. Раніше цей суддя передавав під забудову територію Пейзажної Алеї, Садиби Мурашка, сквери по вулиці Гончара, знехтувавши спільно з іншими суддями практикою Верховного Суду та порушивши норми законодавства щодо охорони земель історико-культурного призначення.

Крім того, у 2013-у році саме суддя Сергій Балац дозволив подальшу забудову буферної зони Софії Київської по вулиці Олеся Гончара, 17-23. На скандальну недозведену багатоповерхівку, що руйнує тисячолітній Софійський собор, звернули увагу навіть в ООН. Однак суддя Господарського суду вирішив, що Настанови до Конвенції ЮНЕСКО про охорону культурної спадщини не є обов'язковими до виконання в Україні. Так і стоїть на цьому місці страшний багатоповерховий монстр і уже 10 років сам є бетонним пам’ятником корупції, свавіллю та безкарності.

Саме через це рішення суддя Балац згодом провалив тест на доброчесність, не пройшовши до складу Верховного суду, куди подавався в 2017 р. Проаналізувавши інформацію щодо Сергія Балаца Громадська рада доброчесності у висновку від 1 травня 2017 р. зазначила, що виявила дані, які вказують на ухвалення сумнівних судових рішень, невідповідність способу життя задекларованим доходам, а відтак, не мають нічого спільного з критеріями доброчесності та професійної етики. Тож і оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Балац провалив.

Згідно з декларацією про доходи Сергія Балаца за 2019-й рік, він та його родина володіють земельною ділянкою, дачним будинком та квартирою в Хмельницькій області, а ще - трьома великими квартирами, двома автомобілями та чотирма машиномісцями у Києві. Доходи родини за минулий рік становлять 2,5 мільйони гривень. А на банківських рахунках розміщено кошти в еквіваленті 80 тисяч доларів. Цікаво, що у 2020-му році цей суддя вже тричі вносив зміни до декларації у зв’язку з суттєвими покращеннями в майновому стані.

Такого скандального розвитку у суді набув господарський спір, що виник 20 років тому і стосується ЗАТ "Укренергозбут" та ПАТ "Укртрансгаз", що входить до холдингу НАК "Нафтогаз України". Наприкінці 1999-го ЗАТ "Укренергозбут" передало "Укртрансгазу" 418 млн кубів палива для поставки своїм клієнтам. Але виконати зобов’язання у повному обсязі  "Укртрансгаз" не змогла, відтак 305 млн куб газу залишились у газотранспортній системі.

У 2000-у році, за рішенням Арбітражного суду Києва, ПАТ "Укртрансгаз" мало передати паливо споживачам, втім, цього не зробило і звернулось до суду. Однак, суд державна компанія програла і у 2007-у з’явилося виконавче провадження на користь "Укренергозбуту" про повернення йому газу, яке так і не було виконане.
Ситуація змінилася в 2018 році, після того як ЗАТ "Укренергозбут" набув нових власників. У липні 2018-го "Укренергозбут" віддала право вимоги газу такому собі ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест". А те - звернулося до Господарського суду за дозволом змінити спосіб виконання ухвали Арбітражного суду. Тепер, замість поставки палива на користь третіх осіб, з "Укртрансгазу" передбачалося стягнути гроші - 2 млрд 300 млн гривень. 

Спершу "Укртрансгаз" не погоджується віддавати гроші невідомій компанії і в січні 2020-го звертається з заявою до ДБР та НАБУ, в якій просить не допустити стягнення коштів, а діяльність компанії "Фін-Інвест" називає такою, що може мати ознаки шахрайства. Але згодом позиція "Укртрансгазу" дивним чином змінюється.
го березня 2020 року компанія "Фін-Інвест" домоглася списання з рахунків "Укртрансгазу" 226 млн грн на свою користь. А як тільки в схемі з'являється така собі ТОВ "Профі Газ", що раніше ніколи не фігурувала у взаєминах сторін справи, ПАТ "Укртрансгаз" йде на "мирову угоду". Причому, право вимоги 305 млн кубометрів газу дивним чином переходить саме до "Профі Газ", яка з'явилася в справі буквально з повітря.

новини партнерів

27 лютого, 2021 субота

26 лютого, 2021 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати