Війна: що буде далі? Тактичний і стратегічний погляд

Під час такої масштабної війни, як наша, дуже добре дозволяють фокусуватися другий. Це працює і при оцінці того, що таке перемога для України.

Мета Путіна не змінилася — знищити суверенітет України. Тобто перемога для Росії  — знищення української державності чи взяття України під повний контроль за моделлю Білорусі. Зупинити його може лише потужний тиск на режим.

Ми починали цю війну як аутсайдер. За останні 10 років Росія витратила на оборону у 25 разів більше, її економіка була більшою в 10 разів, населення — в 3,5. Інтеграція до світових ланцюгів виробництва і постачання дозволила Путіну думати, що і повномасштабна війна йому минеться як було з Грузією і Кримом. Власне, враховуючи ці фактори, сценарій бліцкригу в Україні при тиші всього світу міг би бути реальним. 

І тому для нас перемога починається з моменту, коли Україна зберігає свій суверенітет, можливість обирати свій шлях розвитку і будувати модель безпеки. Тут сценарії різні. 

Читайте також: Скільки триватиме війна і що таке перемога для України

Ця війна вже пройшла кілька етапів: вторгнення і перші успіхи РФ; відкат з Півночі; повзуче просування РФ на Сході та Півдні завдяки перевазі в артилерії та авіації; контрнаступальні успіхи ЗСУ 2022; повзучий наступ росіян; спроба контрнаступу ЗСУ; новий повзучий наступ росіян, який триває і досі. 

Все що ми бачили крім ривків  2022 - це цикли, коли одна зі сторін користується отриманою в моменті перевагою. І те, що відбувається зараз — саме про це.

"Завдяки" дуже довгому пошуку сміливості та рішучості європейськими урядами, нічим не виправданій затримці з постачаннями зброї збоку США, гальмуванням з мобілізацією у нас зараз Україна перебуває на дні своїх можливостей, путінська Росія — на піку. Відповідно ми бачимо що бачимо.

Але. Головні товари, якими зараз торгує Росія — це блеф і страх. Ніяких нових переваг, яких в них не було б на початку війни, не сформовано. Їх успіхи стали можливі переважно через провал західної допомоги по артилерії та ППО. Коли Росія зуміла свою гіпотетичну чисельну перевагу перетворити у реальний фактор успіху. Так, втрачений нами й союзниками час не минувся так просто. 

Росіяни мають дуже значні тактичні успіхи, але до таких "приколів", як стався з Херсоном у нас 2022 чи з Харківською областю у них, далеко. Хоча в травні-червні позитивної динаміки на фронті не буде, лаг гальмування працює.

Тепер це все доведеться надолужувати. Щоб повернути собі ініціативу на полі бою, Україні та нашим партнерам доведеться наново формувати технологічну перевагу. 

Читайте також: Що змінить і чого не змінить затвердження допомоги від США?

Проте — це для нас головне — останні місяці повернули динаміку допомоги України на позитивний тренд. Справжній снарядний голод ось-ось закінчиться, з мобілізацією криво косо, але ситуація поступово вирішується. Відповідно, у Росії буде дуже мало часу, щоб свою поточну перевагу реалізувати у справді великі результати на полі бою.

І наразі для України головними тактичними завданнями буде:

1. Зупинити наступ РФ і стабілізувати лінію зіткнення (це горизонт у 2-4 місяці). Закріпитися на зручних оборонних позиціях. Підготувати більше резервів, розширити можливості для ротації. Трохи заспокоїтись в цілому. 

2. Посилити атаки на логістику і тил РФ. Тобто обмежити їх військовий потенціал, і завдавати постійних ударів по економічній і соціальній сталості.  Як бачимо, сьогодні, надання пакета допомоги атаки на російські НПЗ не зупинили. І це добре.

Саме над цим Україна зараз і працює. Виконання цих завдань може надалі вести до 4 сценаріїв:

1. Створити умови для рішучих дій України. 
2. Змусити сторони піти на довготривалу заморозку (фактичний мир без формального).
3. Дочекатися "чорного лебедя", який завдасть по путінському режиму так необхідного нам нищівного удару. 
4. Вже дочекатися "третьої світової".

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.