Путін перетворив росіян на "людожерське суспільство", а Україна намагається перемогти завдяки технологічній перевазі. Акценти світових ЗМІ 19 грудня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 19 грудня.

За підсумками року Путін має піднесений настрій, хоча його суспільство починає пручатися затяжній війні

Фото: gettyimages

The Washington Post написали статтю про те, що "Москва тріумфує, коли фронт завмирає, а західна допомога Україні припиняється". Журналісти пишуть, що в столиці Росії новорічний настрій і більшість росіян заплющують очі на жорстоку війну, яка вже забрала понад 300 тис. громадян РФ. Однак є багато але.

"Всередині Кремля настрій, здається, ще кращий – принаймні так кажуть офіційні повідомлення. Оскільки західна допомога Україні знизилася у Вашингтоні та Брюсселі на тлі невдалого контрнаступу Києва, а лінії фронту в основному зайшли в глухий кут, та й Росія окупувала близько 30% території України, президент Володимир Путін завершує 2023 рік на тріумфальній ноті. Він хвалився "неминучою перемогою" під час своєї першої щорічної прес-конференції після вторгнення в лютому 2022 року", – пишуть у The Washington Post.

Під час прес-конференції Путін жартував і хвалився, що російська економіка "одужала" від західних санкцій, стверджував, що його "збройні сили майже покращують своє становище по всій лінії зіткнення".

Як відзначають американські журналісти, це був зовсім інший тон, ніж напружені, дуже "хореографічні публічні виступи", які Путін робив, коли його війська зазнавали невдач на полі бою в 2022 році, і без тієї люті, яку він продемонстрував у телезверненні в червні після нападу найманців Вагнера, що влаштували короткий заколот.

Останніми тижнями Путін навіть відновив міжнародні поїздки, які Кремль довгий час відкладав, адже Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на його арешт, звинувачуючи у військових злочинах. Путін відвідав Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати.

У той час як деякі російські виборці використовували гарячу лінію під час пресконференції президента РФ, щоб тиснути на Путіна щодо зростання інфляції, особливо високої вартості яєць, економіка виявилася надзвичайно стійкою. Рубль залишається сильним завдяки втручанню центрального банку, а російські компанії почали використовувати відхід міжнародних брендів на свою користь.

Путін, який завершує свій 24-й рік перебування на посаді лідера Росії, прямує до переобрання на березневих виборах, які будуть не більш ніж новою коронацією. Більше того. Російські пропагандисти говорять, що війна робить Росію лише сильнішою, бо "під тиском росіяни показують кращі результати".

Проте, як відзначають у The Washington Post, піднесений настрій у Москві не є такими в інших частинах РФ. Інфляція на рівні 7,5% призвела до стрімкого зростання споживчих цін. Національний бюджет залишається нестабільним і залежить від цін на нафту, які впали. Новий звіт Міністерства фінансів США показує, що одна третина витрат Росії припадає на війну. Скорочення робочої сили після того, як сотні тисяч пішли на військову службу, також завдало шкоди економіці.

Telegram-канали, присвячені мобілізованим, рясніють скаргами на умови на фронті, а провоєнні блогери задокументували переповнені фронтові шпиталі. "Російська армія та Володимир Путін особисто показали, що їм наплювати на власні втрати", — сказав минулого тижня російський журналіст із Латвії Майкл Наке у своєму радіошоу. "Вони надішлють стільки гарматного м’яса, скільки їм потрібно".

Існують також приховані течії у російському суспільстві, які менш помітні. Та проти них російська влада розгорнула жорстоку кампанію репресій. Спостережна група ОВД-Інфо задокументувала майже 20 000 арештів за антивоєнні протести.

Тому деякі аналітики припускають, що оптимізм Москви є надто театральним.

"Сила Путіна полягає в тому, що він спирається не на агресивну підтримку, – сказав московський політолог Андрій Колесніков, – а на пасивний конформізм, повну байдужість основної частини населення та неприйняття нею відповідальності".

Журналіст Майкл Наке має біль похмурий погляд на суспільство РФ: "Не тільки російська армія, але й російське суспільство перетворюється на абсолютно людожерське суспільство, позбавлене не тільки моральних орієнтирів, а й людських".

Натомість, у Politico висловили думку професора фінансів бізнес-школи у Мадриді Максима Миронова, що "Україні пора працювати з російською опозицією", яка нібито хоче співпрацювати з українцями ще з початку війни, щоб об’єднати зусилля.

"З початку війни Україна покладалася на Захід як на головного союзника у боротьбі проти вторгнення президента Росії Володимира Путіна. Однак після майже двох років конфлікту стає зрозуміліше, що Україна та Захід мають різні цілі. Україна прагне повернути всі свої території, окуповані Росією. Тим часом Захід вважає за краще зберігати нинішню ситуацію, поступово послаблюючи Росію та уникаючи великої прямої конфронтації. Зрештою, це питання про те, на скільки вистачить ресурсів України і вона зможе продовжувати боротьбу", - роздумує експерт.

Він пише, що коли почалася війна, керівництво України відразу оголосило, що воює не з Путіним, а з усією Росією та її народом. "Такий підхід спочатку був виправданим, оскільки мобілізував як українське суспільство, так і західну громадську думку. Однак на цьому етапі війни було б розумно почати розглядати частину Росії як союзника, якого можна згуртувати для боротьби проти режиму Путіна та його імперіалізму. Більшість лідерів російської опозиції стали на бік України з перших днів війни, виступаючи за вільну, незалежну, демократичну Україну, засновану на її кордонах 1991 року. І настав час відкрити другу лінію атаки зсередини самої Росії", - пише Миронов, хоча визнає, що між українським суспільством і російською опозицією є багато відмінностей.

Україна намагається перемоги більшу Росію завдяки технологіям, тому нарощує виробництво зброї та боєприпасів на тлі зменшення допомоги від США та ЄС

Фото: gettyimages

У BBC написали про заяву України щодо вимушеного скорочення деяких військових операцій через скорочення іноземної допомоги. Генерал Олександр Тарнавський заявив, що війська зіткнулися з нестачею боєприпасів уздовж "всієї лінії фронту", що створює "велику проблему" для Києва. Це відбувається в той момент, коли мільярди доларів допомоги США та ЄС були затримані через політичні суперечки.

Україна заявила, що сподівається розвинути власну промисловість боєприпасів за допомогою Заходу. Але українці значною мірою покладаються на західні постачання, зокрема на постачання ракет великої дальності та систем протиповітряної оборони, для боротьби з окупаційними російськими військами.

Генерал Тарнавський сказав агентству Reuters, що країні не вистачає артилерійських снарядів, особливо для озброєння радянських часів.

"Тих обсягів, які ми маємо, недостатньо, враховуючи наші потреби" – говорить він. "Ми переплановуємо завдання, які поставили перед собою, і зменшуємо їх, тому що нам потрібно забезпечити їх виконання."

Він сказав, що зменшення іноземної військової допомоги вже впливає на поле бою та змушує змінити тактику.

"На окремих ділянках ми перейшли до оборони, а на деяких продовжуємо наступ. І ми готуємо наші резерви для наших подальших широкомасштабних дій. Намір залишається. Єдине, змінюються дії, змінюється тактика".

Його коментарі з’явилися після політичних невдач як у ЄС, так і в США. Республіканці в Конгресі США  заблокували військовий пакет для України на 60 мільярдів доларів. За цим послідувало блокування Угорщиною фінансових коштів ЄС у розмірі 50 мільярдів євро . Однак лідери ЄС заявили, що Україна не залишиться без підтримки.

Україна вже зіткнулася з дефіцитом боєприпасів. ЄС пообіцяв надіслати один мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року, але наразі лише 480 000 були доставлені або знаходяться на стадії розробки.

Тим часом США надали Україні понад два мільйони 155-мм снарядів для використання в артилерійських системах західного виробництва. Але його власні запаси були вичерпані, що спонукало до рішення минулого літа відправити касетні боєприпаси.

Україна вже використовує боєприпаси швидше, ніж виробляють партнери. У звіті міністерства оборони Естонії говориться, що Києву потрібно щомісяця щонайменше 200 тисяч артилерійських снарядів, щоб зберегти перевагу проти Росії.

"Підтримка цього темпу спустошить європейські та американські запаси протягом 2024 року і вимагатиме значних іноземних закупівель боєприпасів", - йдеться у звіті.

У розмові з BBC заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявив, що країна нарощує виробництво безпілотників-камікадзе, щоб "компенсувати брак артилерійських снарядів". Крім того, відбуваються нарощування власного виробництва артилерійських снарядів.

Він також зазначив, що країна сподівається на розвиток своєї оборонної промисловості шляхом спільного виробництва боєприпасів із західними компаніями на українській землі.

Генерал Гаврилюк зазначив, що це було в центрі переговорів з американськими компаніями, коли він супроводжував президента Володимира Зеленського під час його грудневого візиту до США. Україна підписала низку угод з американськими фірмами про початок спільного виробництва.

За його словами, Україна не може зрівнятися з Росією ні за ресурсами, ні за кадрами, а метою є досягнення технологічної переваги.

Тим часом у США сенатори кажуть, що не приймуть міграційну угоду цього тижня, а без неї вони не проголосують за виділення допомоги Україні, пишуть у CNN.

"Представник меншини в Сенаті Джон Тьюн сказав, що цього тижня Сенат не зможе проголосувати за імміграційну угоду, тобто допомога Україні та Ізраїлю також не буде прийнята. Сенатори вели переговори в пошуках угоди щодо посилення імміграційної політики, щоб розблокувати підтримку мільярдів доларів допомоги Україні та Ізраїлю, але після тижнів переговорів і відстрочки початку зимових канікул у Сенаті на тиждень, угода поки не досягнута". – констатують американські журналісти.