Війна та сімейне право в Україні: адвокатка розповіла, які зміни відбулись у процедурі розлучення після повномасштабного вторгнення та оголошення мобілізації

Адвокатка, керуюча партнерка та керівник напряму сімейного права адвокатського об’єднання "Актум" Наталя Коровіна в ефірі Еспресо пояснила, чому люди почали більше розлучатися під час війни та як захистити право на дітей.

"Законодавчо війна нічого не змінила у юридичній процедурі розірвання шлюбу, цей процес не став настільки простим, на відміну від реєстрації шлюбу. Зараз одружитися за добу можна в Дії. Розлучитися – ні. Ба більше, якщо є неповнолітні діти, то розлучитися можна виключно у судовому порядку, цей процес триває місяцями", - розповіла адвокат по сімейних справах.

Водночас вона наголосила, що війна суттєво вплинула саме на кількість таких справ. Так, згідно з державними реєстрами, в Україні найвищий показник розлучень серед європейських країн - понад 60 розлучень на 100 шлюбів. Адвокатка переконана, що це явище прямо спровоковане війною.

За словами Наталі Коровіної, причини розірвання шлюбу в Україні під час війни є різні. Зокрема, на досвіді адвокатки третина клієнтів, що зараз розлучаються, – це люди, які фактично припинили стосунки задовго до війни.

"Вони з різних причин відкладали юридичне оформлення розлучення на потім. Війна ж винесла на поверхню всі ті проблеми, які можуть виникати якщо розлучення не оформлене належним чином і от вони розлучаються", - пояснює експертка.

Які проблеми виникають при розлученні під час війни

Наталя Коровіна передусім виділяє питання спадкування. За її словами, через щоденні обстріли люди почали більше думати про смерть і намагаються впорядкувати свої справи, адже у певних випадках другий із подружжя законодавчо буде мати право на спадкування, навіть якщо є заповіт на іншу особу.

Інша категорія - військовослужбовці. Як пояснила адвокатка, деякі хочуть розірвати шлюб, щоб жінка, з якою фактично не було спільного життя, не змогла оформити виплати або скористатись іншими пільгами, у випадку загибелі військового.

"Так, наприклад, якщо військовослужбовець потрапить у полон, то його офіційна жінка зможе отримувати його бойові щомісяця, якщо подасть відповідну заяву на командира частини. Зазначу, що цю проблему трохи вирішили – так, тепер для оформлення одноразової грошової допомоги 15 млн грн військовослужбовець може оформити заповіт", - додала експертка.

Крім того, на статистику розлучень суттєво вплинула і мобілізація, адже у деяких випадках для отримання відстрочки має значення сімейний статус. Є таке поняття, як відстрочка за сімейними обставинами. Так, батькові, який самостійно виховує дитину, дуже важко довести такий факт, якщо він досі юридично перебуває у шлюбі.

Або ж син не зможе оформити відстрочку по догляду за батьком інвалідом II групи, тому що у нього є інший утримувач-член родини – формальна дружина, з якою давно навіть не спілкується, і яка не надає йому допомогу.

Водночас окремою категорією є жінки, що виїхали за кордон з дітьми. Вони вже інтегрувались там і не збираються повертатися на Батьківщину, тож хочуть офіційно розірвати шлюб, адже його наявність впливає на розв'язування їхніх соціальних питань.

"З огляду на всі ці фактори статистика з розлучень зростає, проте мене, як адвоката і громадянина України, значно більше турбує проблема повернення всіх тих дітей, які вивезені жінками за кордон, адже це вже демографічна проблема", - наголосила Наталя Коровіна.

Як чоловікові захистити своє право на дітей

За словами адвокатки, розв'язання питання щодо повернення дітей буде можливе лише після закінчення військових дій. Наразі закордонні суди здебільшого відмовляють чоловікам у позовах про повернення дітей, посилаючись на воєнний стан в Україні та необхідність захисту дітей. 

"Проте у 2023 році Ірландський суд задовольнив позов батька і повернув йому доньку. Тож не можна опускати руки й треба завжди боротися за свої права", - зауважила фахівчиня.

Вона погоджується з думкою, що та статистика з розлучень, яка наразі є в Україні, - не психоемоційні причини, спровоковані війною, а радше цілком прагматичне бажання людей документально зафіксувати свій статус в умовах війни.

"Війна спровокувала необхідність приведення свого юридичного статусу у відповідність до фактичних обставин. Так, кількість офіційних розлучень збільшилась, але для мене, як для адвоката з сімейного права, це не є відображенням реальної кількості зруйнованих сімей саме під час війни", - підкреслила Наталя Коровіна.