Росія стане васалом Китаю, коли Україна отримає гроші Абрамовича, та що сталося між Зеленським й Залужним. Акценти світових ЗМІ 31 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 31 січня.

Як світ відреагував на можливе звільнення Залужного

Фото: golos.com.ua

Чимало медіа написали про незрозумілу ситуацію, яка сталася у понеділок ввечері між Володимиром Зеленським та Валерієм Залужним, якого президент буцімто хотів звільнити, але не звільнив. У The Economist написали, що "ворожнеча між президентом України та головнокомандувачем армії вирує".

"Після того, як 29 січня Києвом прокотилися чутки про те, що президент Володимир Зеленський збирається звільнити свого командувача збройними силами генерала Валерія Залужного, прокотилася неприхована тривога в самому верхівці українського уряду. Усунення однієї з найпопулярніших фігур в Україні було б дуже суперечливим і стало б ключовим моментом у конфлікті. Поки що Зеленський не повідомляв про те, що генерала змінюють. Але це не означає, що робота генерала Залужного безпечна. Можливо, його заміна ще не знайдена", - пишуть у виданні.

Вони додають попри те, що в Офісі президента та Міноборони заперечили подібні чутки, проблеми залишаються, адже досі існують "неблагополучні стосунки між президентом і його генералом". Адміністрація Зеленського підозрює, що генерал Залужний начебто має політичні амбіції і вони не зникли.

"Обидва чоловіки виглядають постраждалими від конфлікту, а суперечки між політичним керівництвом України та її військовим командуванням турбують головних союзників України", - кажуть у The Economist.

У виданні відзначають, що претендентами на посаду Залужного називають двох генералів: 58-річного Олександра Сирського; і 38-річного Кирила Буданова. Обоє вважаються наближеними до президентської команди. Генерал Сирський , один із найдосвідченіших офіцерів армії, був оперативним мозком двох найвидатніших перемог України над Росією у 2022 році: під Києвом і в Харківській області. Але його жорсткий підхід до бойових дій зробив його непопулярним у деяких військових. "Минулого року він пожертвував загартованими в боях полководцями у, мабуть, безглуздий обороні містечка Бахмут", - кажуть у The Economist.

Натомість генерал Буданов – загадковий і амбітний голова військової розвідки України, використовує набагато більш нетрадиційний і неперевірений підхід до командування. Раніше він не керував звичайними збройними силами або організацією, схожою на українську армію, яка зараз налічує приблизно мільйон людей. Деякі припускають, що він відмовився від роботи в останню хвилину. Близький соратник наполягає на тому, що генерал Буданов не орієнтувався на позицію генерала Залужного, але й не мав права відмовлятися від військової позиції.

Також у The Economist відзначають, що чутки з’явилися в критичний момент. Адже літній контрнаступ України провалився, і вона стикається з невизначеністю щодо ступеня зовнішньої підтримки, на яку може розраховувати.  

"Боротьба за майбутнє генерала Залужного навряд чи зробить відновлення фінансування більш вірогідним, оскільки полководця високо поважають на Заході. Українські військові на передовій вже скаржаться на нестачу боєприпасів. Російські підрозділи випускають принаймні в п’ять разів більше снарядів, ніж їх ворог, і досягають скромних територіальних здобутків на сході країни", - констатують у виданні і додають, що план усунення генерала обговорювався не вперше, але цього разу – найпереконливіше.

У The Guardian пишуть, що досі невідомо, чим і як ця справа з Залужним закінчиться. Вони відзначають, що Зеленському, щоб звільнити Залужного, потрібно заручитися підтримкою як Західних союзників, так і громадськості, тому в Офісі президента наразі оцінюють, якою буде реакція на це.

Також британські журналісти вважають, що найімовірнішою заміною буде саме Кирило Буданов, який відповідальний за таємні операції проти Москви. Раніше цього року Буданова рекламували як заміну Олексію Резнікову на посаді міністра оборони в іншій затяжній сазі про звільнення, яка почалася з подібних спекуляцій.

"Незрозуміло, як виглядатиме альтернативна військова стратегія, враховуючи міцні позиції Росії на передовій, тоді як найгострішою кризою в Україні є не поле бою, а не бажання Конгресу США схвалити пакет військової допомоги на суму 61 ​​мільярд доларів, який забезпечить постачання зброї зі США на рік чи більше", - кажуть у The Guardian.

Натомість у CNN пишуть, що спікер Палати представників Майк Джонсон приватно сказав республіканцям, що двопартійна імміграційна угода Сенату "не має шляху вперед, вона абсолютно мертва", за словами законодавців, які були присутні на закритій зустрічі у вівторок. Це стало останнім ударом по великому пакету національної безпеки, спрямованому на розблокування критичної допомоги Україні, за яку колишній президент Дональд Трамп закликає республіканців не голосувати, "поки він не прийде до влади".

Через невдоволення росіян війною, ЦРУ вербує більше шпигунів у РФ

Фото: gettyimages

У The New York Times написали про заяву директора ЦРУ Вільяма Дж. Бернса, який сказав, що вторгнення Росії в Україну створило нові можливості вербування для шпигунського агентства та започаткувало нову еру, адже війна в Україні сильно послабила позиції Володимира Путіна.

Війна в Україні "тихим чином роз'їла" владу президента Росії Володимира Путіна, написав директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс в есе, опублікованому у вівторок.

Незважаючи на те, що контроль Путіна над владою навряд чи скоро ослабне, Бернс написав, що невдоволення "роз’їло російське керівництво та російський народ", що дозволило ЦРУ вербувати більше шпигунів.

ЦРУ зняло серію відео, спрямованих на вербування російських чиновників. Останній, опублікований минулого тижня, заохочує росіян безпечно надавати інформацію ЦРУ за допомогою безпечного браузера в темній мережі. Останнє відео закликає до їхнього гніву через корупцію в російському уряді.

Хоча уряд США не повідомляє, скільки шпигунів було завербовано за допомогою відео, офіційні особи заявили, що агентство не продовжувало б просувати їх у Telegram і YouTube, якби вони не були ефективними. Директор ЦРК Бернс повторив цю думку у своїй статті.

"Ця прихована течія невдоволення створює унікальну можливість для вербування в ЦРУ", – написав він. "Ми не дамо цьому пропасти".

Частково слабкість Путіна походить від того, що під час минулорічного заколоту членів найпотужнішої групи найманців Росії, він виглядав "відстороненим і нерішучим" перед обличчям заколоту під керівництвом Євгена Пригожина, лідера групи найманців Вагнера, написав Бернс.

Також Бернс написав, що Путін "врешті-решт звів свої рахунки з Пригожиним", маючи на увазі смерть лідера найманців у підозрілій авіакатастрофі. Незважаючи на це, критика російського керівництва, яку Пригожин висунув перед російським народом, "не скоро зникне", — написав пан Бернс.

"Для багатьох представників російської еліти питання полягало не стільки в тому, чи був імператор без одягу, скільки в тому, чому він так довго одягався", — сказав директор ЦРУ.

За його словами, Росія відновила своє військово-промислове виробництво, але її економіка сильно постраждала від війни. У довгостроковій перспективі Росія "вирішує свою долю" бути васалом Китаю, залежним від Пекіна в торгівлі та технологіях.

У Politico відзначили слова директора ЦРУ про те, що Західні союзники повинні продовжувати надавати допомогу Україні у її війні з Росією цього року, або ризикують зробити помилку "історичного масштабу".

Якщо з’явиться можливість для серйозних переговорів про припинення війни, написав він, надання Україні зброї поставить її в сильнішу переговорну позицію. Українські військові також зможуть продовжувати відбиватися від російських військ, відновлюючи свою інфраструктуру, тоді як Москва витрачає величезні суми грошей, щоб продовжувати війну, додав Бернс.

"Для Сполучених Штатів відійти від конфлікту в цей вирішальний момент і припинити підтримку України було б автоголом історичного масштабу", — написав Бернс.

Коли Україна отримає гроші від продажу Абрамовичем ФК "Челсі"

Фото: колаж Еспресо.Захід

У The Guardian написали, що досі незрозуміло, чому гроші за які був куплений футбольний клуб "Челсі" в російського олігарха Романа Абрамовича, досі не пішли на допомогу Україні. Вони пишуть, що уряд Великобританії має вийти з глухого кута щодо деталей того, як мають витрачатися заморожені активи. Мова йде про 2,5 млрд фунтів стерлінгів.

Члени комітету з європейських справ Палати лордів назвали "незрозумілим" те, що міністри не витратили гроші на Україну майже через два роки після того, як було узгоджено продаж. Адже уряд погодився дозволити Абрамовичу продати Челсі у 2022 році, хоча він перебував під санкціями як один із семи російських "прокремлівських" олігархів, за умови, що гроші будуть витрачені на допомогу постраждалим від війни в Україні.

Однак гроші залишаються заблокованими на банківському рахунку у Великій Британії через суперечку між Абрамовичем і урядом щодо того, як саме ці гроші можна витратити.

"Невиконана обіцянка, дана паном Абрамовичем під час продажу ФК "Челсі", погано відображається на ньому та уряді через те, що вони не наполягали на більш зобов’язуючих зобов’язаннях. Ми закликаємо уряд використати всі доступні правові важелі для швидкого виходу з глухого кута, щоб Україна могла отримати таку необхідну, обіцяну та давно назрілу допомогу", - сказав Пітер Рікеттс, колишній радник Девіда Кемерона з національної безпеки.

Міністерство закордонних справ заявило у вівторок: "Доходи від продажу ФК "Челсі" заморожені на банківському рахунку Великобританії, поки незалежні експерти створюють фонд для управління та розподілу грошей".