Українсько-індійські відносини: чому роль азійського гравця не можна недооцінювати

З огляду на геополітичні виклики, Індія зараз стає важливим гравцем не лише в регіоні, але й у світі, а тому не може ігноруватися зовнішньою політикою України.

Про що йдеться у статті:

• Парламентські вибори в Індії та шанси на зміни
• Чому країни зацікавлені одна в одній?
• Розвиток двосторонніх відносин: Економічна співпраця
• Російсько-українська війна та позиція Індії
• Індія та формула миру президента Зеленського
• Потепління в індійсько-українських відносинах
• Теми, які потенційно можуть стати спільними для Індії та України

Парламентські вибори в Індії

Будівля парламенту Індії. Фото: Getty Images

19 квітня в Індії розпочнуться парламентські вибори. Понад 900 мільйонів громадян обиратимуть 543 депутатів на наступні п'ять років. Голосування відбуватиметься у сім етапів по всій країні і завершиться 1 червня.

Для України важливо проаналізувати перебіг цих перегонів, адже Індія зараз займає вичікувальну позицію: будує союзи із Заходом на противагу Китаю, водночас допомагаючи Росії боротися з економічною ізоляцією, продавати енергоносії, зброю, діаманти і, по суті, обходити санкції.

Наразі більшість місць у парламенті належить Національному демократичному альянсу (НДА), правоцентристській коаліції політичних партій на чолі з нинішнім прем'єр-міністром Нарендрою Моді та його Народною партією Індії (БДП). Їй протистоїть Індійський національний альянс інклюзивного розвитку (ІНДІ), лівоцентристська партія на чолі з Індійським національним конгресом (ІНК).

Саме конкуренція між БДП та ІНК є основою політичного життя Індії, хоча спектр партій досить широкий. Основна боротьба точитиметься між прем'єр-міністром Моді та лідером Індійського національного конгресу Маллікарджуном Харджем, який був обраний минулого року замість Рахула Ганді.

Шанси на зміни

Популярність Моді в Індії залишається незмінною, а його домінування в партії зростає. Він, швидше за все, буде переобраний на третій термін, тим більше, що його плани дуже амбітні. Минулого року в промові з нагоди Дня незалежності Індії він окреслив 5 принципів, яких має дотримуватися держава, щоб до 2047 року, до 100-річчя незалежності, стати однією з найсильніших у світі.

Прем'єр-міністр Нарендра Моді урочисто відкриває прибудову до будівлі парламенту. Фото: Getty Images

 

Оскільки дуже ймовірно, що Моді залишиться при владі, не варто очікувати значних змін ні в Україні, ні в Росії. Путін, наприклад, висловив сподівання, що після обрання нового парламенту Індія залишиться важливим партнером Росії. Йдеться не тільки і не стільки про нейтралітет Нью-Делі щодо російсько-української війни, скільки про подальшу торговельно-економічну та військово-технічну співпрацю.

Індії вдається уникати західних санкцій і допомагати Росії, зберігаючи при цьому дружні і союзницькі відносини із західними країнами. Країна значно збільшила імпорт російських енергоносіїв, купуючи не лише нафту, а й вугілля, імпортуючи алмази та працюючи над спільними проектами у сфері озброєнь. Індійські чиновники регулярно зустрічаються зі своїми російськими колегами: не лише міністри, а й, наприклад, Аджит Довал, права рука Моді та радник з питань національної безпеки.

Водночас, цілком імовірно, що увага індійського істеблішменту до України зростатиме. Щоб не відставати від свого головного геополітичного конкурента Пекіна, Нью-Делі намагатиметься відігравати активнішу роль у війні та енергійніше опікуватиметься безпекою свого важливого партнера - Європи.

Чому країни зацікавлені одна в одній?

Відносини з Індією вигідні для України в кількох аспектах. По-перше, це може допомогти розширити торговельні зв'язки та отримати доступ до нових ринків. Крім того, співпраця може включати обмін технологіями, особливо у сферах сільського господарства, інформаційних технологій та оборони. Спільні ініціативи також можуть сприяти культурному обміну та співпраці в галузі освіти і науки. Згідно з оцінками, Росії, ймовірно, доведеться вивести немодернізовані Т-72 з баз зберігання до кінця 2024 року. Їх відновлення потребує великої кількості комплектуючих, а Індія - країна, яка має на озброєнні та в резерві понад 2 500 танків Т-72 різних модернізацій. Тому Україна не повинна дозволити агресору отримати доступ до цих комплектуючих, а в ідеалі - мати доступ сама.

Чим Україна може зацікавити Індію? По-перше, довгостроковими відносинами у сфері продовольчої безпеки. Індія продовжуватиме зростати протягом кількох десятиліть, і потреба в продовольстві буде основним питанням національної безпеки. По-друге, через хороші відносини України з Лондоном Нью-Делі може спробувати створити стратегічне партнерство. По-третє, поразка Росії б'є по геополітичній позиції Китаю. Чим більше Москва буде на межі поразки, тим більше Пекін буде втягуватися в підтримку Росії і робити помилки, відштовхуючи "західний капітал", який переорієнтується на Індію. І по-четверте, стратегічні відносини Нью-Делі з Києвом є перспективними, оскільки Україна стане членом ЄС до кінця цього десятиліття, і Індія буде рада мати додаткового партнера.

Зустрічі лідерів політичних партій парламенту Індії. Фото: Getty Images

 

Розвиток двосторонніх відносин: Економічне співробітництво

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Індією відіграє ключову роль у відносинах між двома країнами з моменту здобуття незалежності. До повномасштабного вторгнення Індія була другим за величиною експортним напрямком для України в Азії після Китаю та п'ятим за величиною експортним ринком для українських товарів (4% всього українського експорту йшло до Індії). Повномасштабне вторгнення вплинуло на експортні можливості України, але у 2022 році Індія залишилася серед найбільших торговельних партнерів України. Так, загальний товарообіг між країнами склав 2,58 млрд доларів США. Основними статтями експорту були жири та олії.

Одним із ключових напрямків економічної співпраці між двома країнами до повномасштабного вторгнення, який має своє коріння в радянському минулому, є військово-технічне співробітництво. Наприклад, 7 вересня 2021 року "Зоря-Машпроект" підписав контракт на постачання двох газотурбінних установок для ВМС Індії на суму понад $100 млн. Однак нестабільна ситуація в Україні через російське вторгнення змусила Індію шукати інші шляхи постачання газотурбінних установок для свого флоту.

До повномасштабного вторгнення авіаційна промисловість була ще одним важливим мостом у співпраці між двома країнами. З 2009 року триває великий проект з модернізації літаків Ан-32 ВМС Індії вартістю 400 мільйонів доларів. Згідно з контрактом, Україна мала модернізувати 105 літаків. Хоча виконання контракту затягнулося, у 2019 році Україна та Індія домовилися про відновлення програми. Менш ніж за місяць до повномасштабного вторгнення генеральний директор "Антонова" Сергій Бичков заявив в інтерв'ю, що компанія веде переговори з індійською стороною про створення спільного підприємства для запуску виробництва літака на базі Ан-32 в Індії.

Однією з найбільших статей індійського експорту в Україну є фармацевтична промисловість. У 2020 році Україна імпортувала продукції індійських фармацевтичних компаній на суму понад 126 млн доларів США. У 2022 році Індія залишилася другим найбільшим імпортером ліків в Україну з обсягом імпорту 173 мільйони доларів США. Наступні основні гравці індійського фармацевтичного ринку працюють в Україні протягом тривалого часу: Ranbaxy, Sun Group та Dr. Reddy's Laboratories.

Українські підприємці розширюють сфери для інвестицій в Індії. У 2023 році українська ІТ-компанія Intellias оголосила про відкриття нового центру розробки в Пуні. Компанія планувала найняти близько 100 ІТ-спеціалістів для роботи в офісі. Також на індійському ринку працює ГК "Нові Продукти", один з найбільших виробників безалкогольних напоїв в Україні. В Індії вони продають енергетичні напої.

Російсько-українська війна та позиція Індії

З моменту анексії Криму та початку російсько-української війни на Донбасі у 2014 році Індія офіційно намагалася дотримуватися політики "нейтралітету". До повномасштабного вторгнення у 2022 році офіційний Нью-Делі не коментував російсько-українську війну та анексію Криму.

Дотримання Індією нейтралітету на міжнародній арені має глибоке коріння, яке сягає часів холодної війни та активної діяльності Руху неприєднання. У той час Індія утримувалася від критики СРСР, зокрема, під час його вторгнення в Угорщину (1956), Чехословаччину (1968) та Афганістан (1979). Отже, утримання від різкої критики Москви у випадку війни Росії проти України певним чином продовжує цю політику. Водночас нинішній міністр закордонних справ Субрахманьям Джайшанкар наголошує, що його політика ґрунтується на підході, який він назвав "плюрилатералізмом". Цей підхід можна пояснити як співпрацю з, здавалося б, малоймовірними партнерами заради спільного блага.

На позицію Індії не в останню чергу впливає її залежність від російської зброї. Хоча Індія скорочує імпорт російських озброєнь, позбутися цієї залежності в короткостроковій перспективі складно. Індійські експерти часто підкреслюють у своїх коментарях, що Індія, "оточена" недружніми сусідами, повинна бути готовою захищати свій суверенітет, і поки що вона залежна від російської зброї.

Однак навіть у цій галузі є ознаки того, що Індія поступово віддаляється від Росії. Наприклад, у 2017 році Росія була основним постачальником оборонної продукції до Індії. Того року її частка становила 62% в оборонних закупівлях Індії. У 2022 році через побоювання Індії щодо вторинних санкцій з боку США частка РФ скоротилася до 45%. Зараз США розблоковують важливу оборонну співпрацю з Індією, яка має на меті витіснити Москву з індійської оборонної промисловості. Після цього Індія має стати більш вільною у проведенні політики зближення зі США та Заходом, не озираючись на Росію в контексті протистояння з Китаєм.

Після початку повномасштабного вторгнення прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді неодноразово висловлювався про війну в Україні. Зокрема, в інтерв'ю The Wall Street Journal напередодні свого візиту до США в червні 2023 року він заявив: "Дехто каже, що ми нейтральні. Але ми не нейтральні. Ми на боці миру".

Зберігаючи нейтральний статус, Індія не надавала Україні військової допомоги, але надавала гуманітарну допомогу: медикаменти, спальні мішки, ковдри, намети. З початку повномасштабного вторгнення Нью-Делі передав вже чотирнадцять партій гуманітарної допомоги (остання партія прибула в серпні 2023 року). Попри риторику індійських лідерів, зростання торгівлі з Росією у 2022-23 роках (коли вона зросла на понад 250% порівняно з попередніми роками), яке відбулося в перший рік повномасштабного вторгнення, змушує українських політиків та урядовців переоцінити "нейтральну" позицію Індії. "Коли Індія купує російську нафту [зі знижкою], вона повинна розуміти, що ця знижка оплачується українською кров'ю. Кожен барель російської нафти, який отримує Індія, містить значну кількість української крові", - прокоментував збільшення закупівель російської нафти міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. У свою чергу, індійські представники стверджують, що їхнє рішення купувати російську нафту є "моральним зобов'язанням перед індійцями", оскільки в країні з ВВП на душу населення у 2 000 доларів люди не можуть собі цього дозволити. Крім того, Індія платить за цю нафту рупіями, які Росія не може використати, окрім як накопичувати або інвестувати в Індію, що російські чиновники не надто охоче роблять. Їм потрібні гроші для внутрішнього споживання і, зокрема, для виробництва зброї, а рупії можна використовувати лише як інвестиції в індійську економіку.

Індія та Формула миру президента Зеленського

Під час зустрічі на полях Саміту Великої сімки в Хіросімі, Японія, 20 травня 2023 року Президент України Володимир Зеленський запросив Прем'єр-міністра Індії Нарендру Моді приєднатися до Української формули миру, яка була презентована під час Саміту G20 в Індонезії у 2022 році. Прем'єр-міністр Моді тоді сказав Президенту Зеленському, що він прагне допомогти, що для нього війна є питанням людяності та людських цінностей, і що Індія та особисто Прем'єр-міністр "зроблять усе, що в його силах" для її вирішення.

Варто зазначити, що бачення Індії як можливого посередника в російсько-українській війні набуває популярності як серед представників індійського уряду, так і опозиції з самого початку повномасштабного вторгнення. Найчастіше і політики, і аналітики стверджують, що Індія може це зробити, спираючись на свій досвід посередництва під час Корейської кризи 1950-х років.

Водночас індійські офіційні особи робили заяви й іншого характеру. Наприклад, 8 травня 2023 року міністр закордонних справ Субрахманьям Джайшанкар, відповідаючи на питання про можливість посередництва, заявив, що ситуація не сприяє посередництву між Росією та Україною. Тим не менш, 23 червня 2023 року на спільній прес-конференції з президентом Джо Байденом прем'єр-міністр Нарендра Моді підтвердив готовність Індії сприяти відновленню миру. "Ми повністю готові зробити свій внесок у відновлення миру в будь-який спосіб. Під час головування Індії в G-20 ми підкреслюємо дух однієї землі, однієї сім'ї, одного майбутнього".

Однак, на відміну від Індії, фінальний текст декларації, ухвалений за підсумками зустрічі G20 у Нью-Делі у вересні 2023 року, в Україні був сприйнятий дуже критично. Зокрема, він був розкритикований українським Міністерством закордонних справ у контексті російської агресії проти України. Так, у декларації згадуються згубні наслідки війни, але не згадується, що Росія є агресором у цій війні. Крім того, представники України відкрито заявили, що президент Володимир Зеленський готовий виступити на саміті G-20, як це було під час головування Індонезії, але представники Індії, зокрема міністр закордонних справ, офіційно наголосили, що вони не чекають на Україну.

Водночас Індія взяла участь у всіх зустрічах на рівні зовнішньополітичних та безпекових радників у форматі "формули миру" Президента Зеленського: у Копенгагені, Джидді та на Мальті. Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів регулярні телефонні розмови з Радником Прем'єр-міністра Республіки Індія з питань національної безпеки Аджитом Кумаром Довалом у лютому, червні, серпні, жовтні та листопаді 2023 року.

Потепління в індійсько-українських відносинах

28-29 березня 2024 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вперше за сім років відвідав Індію. У Нью-Делі Кулеба намагався залучити Індію до мирного процесу та доклав зусиль для розвитку економічної співпраці з Україною. Але першочерговим завданням було відновлення співпраці між двома країнами на високому політичному рівні та надання їй системного характеру. Сторони домовилися про участь високопосадовця з Індії у Глобальному саміті миру у Швейцарії, вивчити можливість візиту міністра закордонних справ Індії в Україну у відповідь, а також організувати візити президентів обох країн у майбутньому. Сторони також домовилися відновити роботу міжурядової комісії з торговельно-економічного, науково-технічного, промислового та культурного співробітництва, яка була створена у 1994 році та припинила свою діяльність у 2018 році.

Серед інших ознак потепління відносин з Україною є той факт, що Індія запропонувала механізм гуманітарних грантів, який дозволить їй виділяти півтора мільйона доларів на розвиток громад в Україні, наприклад, на відбудову шкіл чи лікарень. Хоча вона надає такі гранти лише сусіднім країнам.

Теми, які потенційно можуть стати спільними для Індії та України

Реформування Організації Об'єднаних Націй

Обидві країни зацікавлені в серйозній реформі Організації Об'єднаних Націй. Виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН 20 вересня 2023 року, президент України Володимир Зеленський озвучив свій варіант реформування організації. Його пропозиція включає три важливі кроки: право вето, підзвітність перед країнами світу та систему запобігання агресії шляхом раннього реагування на певні дії. "Україна вважає несправедливим, що мільярди людей не мають постійного представництва в Раді Безпеки. Африканський Союз повинен бути тут постійно. Азія заслуговує на ширше постійне представництво - це ненормально, що такі країни, як Японія, Індія чи ісламський світ, досі не мають постійного представництва в Раді Безпеки", - сказав Президент Зеленський. Для Індії питання реформування Ради Безпеки ООН вже давно є актуальним, а позитивний досвід головування в G20 посилив ці амбіції. Зокрема, після саміту міністр закордонних справ Джайшанкар наголосив на цьому пріоритеті: "Що станеться, якщо вони (ООН - ред.) не реформуються? Люди будуть шукати рішення ззовні. І це меседж, який ООН має зрозуміти". Тож ця тема потенційно може бути спільною для обох країн. 

Крім того, Індія може бути зацікавлена в розвитку альтернативних організацій на кшталт БРІКС. Послаблення Росії послабить її позиції в організації та зробить її чітко біполярною (Індія проти Китаю).

Повоєнна відбудова та інвестиції

Повоєнна відбудова, яка потребуватиме значної кількості трудових ресурсів та фінансових інвестицій, може не лише сприяти зростанню торгівлі між країнами, а й зміцнити міжлюдські зв'язки. За радянських часів українські інженери брали активну участь у розвитку індійської промисловості. Цей досвід залишається в пам'яті індійців донині. Хоча часто через призму сприйняття Росії як правонаступниці СРСР цей позитивний досвід фіксується лише на користь росіян. Нові контакти можуть як зміцнити міжособистісну комунікацію, так і повернути спогади про минуле. Але в першу чергу вони мають бути цікавими для індійського бізнесу.

Природні ресурси

Україна багата на природні ресурси, зокрема на літій, який має вирішальне значення для "зеленого" переходу. За різними даними, запаси літію в Україні близькі до запасів Португалії, країни з найбільшими покладами цього металу. Водночас в Україні наразі не працює жодна з літієвих шахт, а їх розробка потребує інвестицій. Вони могли б зацікавити, зокрема, індійський бізнес. Крім того, за різними даними, в Україні є комерційно значущі родовища 117 зі 120 найбільш використовуваних промислових мінералів.

Досвід ведення бойових дій на Чорному морі

З огляду на посилення агресії з боку Китаю, для Індії може бути цікавим будь-який досвід ведення активних бойових дій, і тут досвід України має велику цінність, особливо досвід ведення бойових дій на Чорному морі. Наприклад, від початку повномасштабного вторгнення Збройні сили України активно вражали морські цілі в портах Криму. Іншим важливим аспектом є розробка та використання ударних БПЛА. Винахідливість у використанні військових технологій у протистоянні зі значно більшим ворогом є ще одним важливим елементом досвіду України для Індії.

Освіта

Індійські студенти почали приїжджати на навчання в Україну ще за радянських часів. Основною галуззю освіти, яку індійці вивчають в Україні, є медицина (понад 90%). Сьогодні, незважаючи на те, що більшість з 18 000 довоєнних студентів продовжують навчання в українських вищих навчальних закладах (здебільшого дистанційно, а в трьох областях на заході України - на денній формі), нові студенти не вступають через ризики для безпеки. Водночас для багатьох індійських родин медична освіта в Україні була можливістю здобути вищу освіту. Сьогодні це питання час від часу піднімається в індійській пресі, але залишається невирішеним.

"Індійський слон реагує повільно, але послідовно. На початку повномасштабної війни Індія не хотіла робити дуже рішучих заяв про свою позицію, але зараз вона багато чого переглядає. Вона відмежовується від Росії", - підкреслила Мрідула Гош, дослідниця і викладачка Києво-Могилянської академії, уродженка Індії. Україна, в свою чергу, звичайно, розуміє, наскільки впливовою стає Індія на міжнародній арені, і визначає цю країну як "важливого партнера" в азійському регіоні.