Відбудова України: що відомо про відновлення Львова та області після російських атак

Про це йдеться у спецвипуску "Програми відбудови й розвитку міст" на Еспресо.

Так, журналісти оглянули багатоповерхівку на Стрийській, 66. Одна з мешканок цього будинку, Лідія Дудка, показала, на якому етапі нині ремонт у її квартирі. За рік ремонтних робіт у цьому будинку та ще трьох сусідніх перекрили дах, відбудували поверхи, встановили вікна й двері, а також провели всі комунікації. До кінця 2024 року тут планують відремонтувати фасади. На ці роботи, за словами міського голови Андрія Садового, з бюджету Львова надали 39 млн грн. Ще 39 млн виділили мешканцям на ремонт у квартирах.

Голова ОСББ "Стрийська підкова" Ірена Стецик розповіла журналістам, що кошти, які виділили на ремонт квартир, –  достатньо великі, але частину суми "з’їли" час та інфляція.

За рік власники отримали перші компенсації – від 200 тис. до 1 млн 900 тис. грн залежно від руйнувань і площі квартири.

"6 липня нам надали гроші на ремонт, на відбудову квартир. Я отримала 970 тис. У мене двокімнатна квартира, 46 квадратних метрів. Але нам сказали: якщо ми будемо наймати компанію з ремонту, то ці гроші підуть їм на зарплати. Так що треба більше робити власними силами", – розповіла Еспресо мешканка понівеченого будинку Лідія Дудка.

При цьому всі меблі й техніку жінці доведеться купувати власним коштом, компенсація цього не покриває.

Уже понад рік пані Лідія разом із сином живе у модульному містечку у Стрийському парку. Саме туди частково переселили постраждалі родини. За словами жінки, в її тимчасовому помешканні є всі необхідні меблі, а в окремих приміщеннях – душ, туалет і кухня.

Тим, хто не захотів жити в модульному містечку, з міського бюджету надають компенсації на оренду житла – 8, 10 або 12 тис. грн, каже мер Андрій Садовий. Загалом місто витратило близько 132 млн грн на відновлення будинків на вулиці Стрийська. Йдеться про 17 будинків, де було пошкоджено сотні вікон, дверей і дахи.

Проте 6 липня 2023 року постраждали будівлі не лише на вулиці Стрийській. Перший удар припав на вулицю Сахарова. Будинок під номером 31 постраждав чи не найбільше. В ньому ударною хвилею вибило всі вікна, у деяких квартирах – міжкімнатні двері, а ліфт відкинуло у шахті.

Квартира літньої пані, Людмили Олексіївни, пошкоджена найбільше. Там вилетіли навіть 30-кілограмові дубові двері. 

На зборах із місцевою владою мешканців запевнили, що їм частково відшкодують гроші, які люди витратили на ремонт. Жінка разом з онукою Анною-Марією звернулася у ЦНАП для оформлення відшкодування, проте там їм відмовили. Зрештою вікна у квартирі замінили власним коштом, витративши на це 120 тис. грн. Уже після встановлення нових вікон до квартири прийшла комісія.

"Ця комісія наче була від міста, а проте, нам сказали, що відповідь прийде у Дію. У Дії нам прийшла відповідь – відмова, бо ми власним коштом уже встановили ці вікна", – розповіла журналістам Анна-Марія Падлєвська.

Хто ж має компенсувати кошти за самостійно встановлені вікна – державна програма єВідновлення в Дії чи місто – ніхто так і не відповів. За пів року без будь-якої реакції Анна-Марія написала допис у соцмережі, в якому розписала процедуру подання документів, виконані роботи, всі суми, а також прикріпила скриншот відмови з Дії. Тільки після розголосу в мережі із жінкою зв’язалися й компенсували її бабусі 50% вартості заміни вікон. Гроші надійшли на пенсійну картку.

Із запитаннями, чому надання компенсації відбувається вибірковим шляхом та чому, зокрема, будинки на Стрийській відновлювали за кошти з міського бюджету, а не через державну програму єВідновлення, Еспресо звернувся до Львівської міської ради. Журналісти отримали звіт із сумами виконання ремонтних робіт, але про програму єВідновлення у відповіді на запит не йшлося.

Про те, як оформити запит на відшкодування, куди звертатися громадянам у подібних ситуаціях, Еспресо поговорив із юристкою-аналітикинею Антикорупційного центру "Межа" Владиславою Рудикою.

За її словами, найбільше компенсацій люди отримують саме через державну програму єВідновлення. Вона передбачає компенсацію саме за пошкоджене, а не знищене майно. Також інколи допомогу можна отримати через міжнародні неурядові організації, які або фізично допомагають відбудувати помешкання, або надають фінансування для цього. Окрім того, на вебсайтах органів місцевого самоврядування часто публікують інформацію щодо програм фінансування.

Експертка зауважила, що перелік документів і процедура подачі на програми компенсації – дуже індивідуальні. Але базовим документом є той, що підтверджує право власності.

Процедура отримання компенсації за програмою єВідновлення

Передусім потрібно повідомити про пошкоджене майно через застосунок або вебпортал "Дія". Також особа може особисто подати паперову заяву в ЦНАП. Далі в одному з банків, з якими Міністерство цифрової трансформації уклало відповідний договір, для людини відкривають спеціальний рахунок єВідновлення для зарахування компенсації. Для цього можна відвідати одне з відділень банку-партнера, оформити картку єВідновлення, на яку надходитимуть кошти.

Після цього людині потрібно подати заявку через Дію або в паперовому вигляді. До заяви необхідно додати передбачений законодавством перелік документів. Передусім це документи, які підтверджують право власності на нерухоме майно.

Спеціально створена комісія має розглянути цю заяву протягом 30 календарних днів. Після цього комісія повинна прибути на об’єкт, обстежити його, зробити фотофіксацію та заповнити чеклист, у якому буде інформація про квадратуру об’єкта й перелік пошкоджень. Далі комісія має ухвалити рішення про надання компенсації або про відмову.

"Якщо людині погодили компенсацію, вона має протягом року, якщо це ремонт категорії А, та півтора року, якщо це ремонт категорії B, використати ці кошти на ремонтні роботи", – розповіла Владислава Рудика.

Ремонт категорії А – це якщо сума не перевищує 200 тис. грн, ремонт категорії B – понад 200 тис. грн.

У разі відмови у наданні компенсації людина має 5 днів для оскарження рішення комісії. Причинами ж відмови у виплаті компенсації може бути подання заяви особою, яка не може бути отримувачем коштів, виявлення пошкоджень, не пов’язаних із бойовими діями, відсутність даних у реєстрі речових прав.

З якими проблемами стикаються власники пошкодженого житла

Найбільш поширеною проблемою, за словами експертки, є втрата документів. Наприклад, на тимчасово окупованих територіях люди змушені доводити право власності на житло в судовому порядку, і цей процес досить тривалий.

"Але наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає спрощення процедури підтвердження права власності на нерухоме майно, яке, наприклад, розташоване на окупованих територіях. Це дасть змогу українцям внести дані до державного реєстру речових прав і в перспективі отримати компенсації за програмою єВідновлення", – розповіла Владислава Рудика.

Автори законопроєкту пропонують надати право реєстраторам чи нотаріусам вносити відомості до такого реєстру на підставі паперових документів, що встановлюють право на власність, без необхідності отримання підтвердження від Бюро технічної інвентаризації (БТІ).

"Також під час подання заяви на компенсацію варто враховувати, що за пошкодження місць загального користування в багатоквартирних будинках допомога не надається", - уточнила експертка.

Для їхнього відновлення можна звернутися до донорських організацій або ремонтувати власним коштом.

Окрім того, проблемою є наявність фінансування, адже терор Росії триває й кількість пошкодженого житла лише зростає.

Відновлення Львівщини

Своєю чергою речник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області Іван Бондар в ефірі Еспресо розповів, що за два роки повномасштабної війни відомство реалізувало міжнародний проєкт "польського кредиту" й завершило роботи з капітального ремонту дороги Червоноград – Рава-Руська.

При цьому, за словами речника, більшість проєктів, які було заплановано реалізувати до повномасштабного вторгнення, наразі на паузі, зокрема будівництво північної об'їзної у Львові й капітальний ремонт близько десятка доріг територіального значення.

Водночас Іван Бондар наголосив, що будівництво й ремонт доріг і мостів є важливим, оскільки наша країна планує стати членом Європейського Союзу.

"Транспортна логістика, автомобільні шляхи європейського рівня, на мою думку, мали б бути пріоритетом… Без якісних доріг наша інтеграція в ЄС буде неможливою", - переконаний речник.

Наразі ж співробітники Служби здійснюють експлуатаційне утримання транспортної інфраструктури.

Що стосується кадрів, то, за словами речника, критично важливих працівників, зокрема сертифікованих інженерів, бронюють від мобілізації. Також у випадку необхідності до робіт можуть залучити іноземних працівників.