12 кроків української дипломатії для Криму

Новий уряд призначено. Одночасно в хід запущений механізм відділення Криму від України. Навіть ті, хто морально готовий його відпустити, повинні пам'ятати про один суто прагматичний аргумент проти: це не російська, а кримськотатарська земля, вони будуть за неї воювати в будь-якому випадку. З нашою допомогою чи без. Захід і так морально на нашому боці. Питання в тому, на які дії він готовий. Не факт, що все це допоможе, але не намагатися - означає просто капітулювати.

На пропозицію Еспресо.TV Олег Волошин, екс-голова Департаменту інформаційної політики МЗС та Максим Михайленко, директор Інституту сусідства та асоціації, поділилися своїм баченням тих кроків, до яких має вдатись українська дипломатія заради збереження держави. Вийшла своєрідна програма "12 кроків". 

1. Надати посольствам по всьому світі детальну інформацію про фактичну російську інтервенцію в Криму і готовність влади в Києві поважати автономний статус півострова і права національних меншин. Можна не сумніватися, що російські дипломати вже працюють, поширюючи рівно протилежну інформацію.

2. Активізувати роботу з Туреччиною. В Анкарі один з кращих послів в історії українського МЗС Сергій Корсунський. Але сам він не впорається з тим, щоб переконати турків зробити жорстке представлення Росії на тему того, що нащадки османів не потерплять зміни статусу Криму. Зараз в Анкарі глибока внутрішньополітична криза. Місцевий "майор Мельниченко" розкрив факти корупції на самій горі. Турки бояться сварки з Москвою і сьогодні пропустили кораблі з російськими десантниками (до речі, сам факт їхнього приходу з Балтики говорить про те, що в Москві все готували давно і знали, коли впаде режим Януковича). Необхідно за допомогою американців пояснити туркам, що вони все одно не відсидяться осторонь. Якщо почнуть вбивати кримських татар, мільйон їхніх співвітчизників, які живуть у Туреччині, не дадуть Анкарі залишитися осторонь.

3. Чітко заявити, що нова українська влада вірна всім міжнародним зобов'язанням України, включаючи Харківські угоди. Подобається це комусь чи ні, але обіцянка збереження Чорноморського флоту РФ в Криму навіть до 2100 року - це ідеальний вихід з нинішньої кризи. На жаль, навряд чи реалістичний .

4. Міноборони має налагодити обмін інформацією та координацію дій з НАТО.

5. Почати роботу з Білоруссю і Казахстаном, як партнерами Росії у Митному союзі, в напрямку того, щоб вони доклали зусиль щодо умиротворення Кремля. Мінськ і Астана не підтримали війну в Грузії. Сумнівно, що вони в захваті від нинішньої авантюри Москви.

6. Зондувати позицію Саудівської Аравії і Катару, щоб дізнатися, чи не задумали тамтешні шейхи організувати Росії довгу війну під боком, щоб помститися за протидію їх планам в Сирії і взагалі відвернути Путіна від Близького Сходу.

7. Звернутися до генерального секретаря НАТО із пропозицією зробити відповідні кроки, передбачені у тексті Хартії Україна-НАТО від 9 липня 1997 року, а саме у таких її частинах: Розділ V. (вступна частина) Союзники по НАТО продовжуватимуть підтримувати суверенітет та незалежність України, її територіальну цілісність, демократичний розвиток, економічне процвітання та її статус без'ядерної держави, а також принцип непорушності кордонів, як ключові фактори стабільності та безпеки в Центрально-Східній Європі та на континенті в цілому. Розділ III п.6, пар. 2,6 - запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, беручи до уваги роль ООН та ОБСЄ у цій галузі; - боротьби з контрабандою наркотиків та тероризмом/ Повідомити керівництво НАТО щодо стану загроз, із якими зараз стикається українська держава - а саме спроби зазіхнути на її територію, діяльність терористів на території Автономії, порушення бандитськими угрупованнями прав української та татарської (автохтонної) меншини.

8. Звернутися до урядів США та Великобританії, привертаючи їхню увагу до можливого порушення букви Будапештського Меморандуму 1994 року про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і повідомити про наслідки, що випливають з цього факту. Паралельно звернутися до Генерального секретаря, Асамблеї та Радбезу ООН із таким самим документом.

9. Окремо звернутися до уряду США із повідомленням, що містило би пропозицію діяти згідно з буквою та духом Хартії Україна-США від 19 грудня 2008 року.

10. Звернутися до Президента Французької Республіки Франсуа Олланда із інформацією про загрозу, яка виникає активам, що належать французьким фізичним та юридичним особам на території АРК.

11. Разом із іншими відомствами підготувати звернення до групи організацій міжнародного та європейського рівня у сфері боротьби з організованою злочинністю економічного характеру із проханням перевірити діяльність фірм, пов'язаних із громадянами Росії, які впливають на урядову політику цієї держави -- задля зменшення загрози регіональної війни в Європі.

12. Звернутися до уряду КНР, із інформацією про загрозу, яка виникає активам, що належать китайським фізичним та юридичним особам на території АРК, і провести щодо цього консультації із дипломатичним представником КНР у Києві.