Менталітет раба. Як сісти в тюрму за смс, звільнитись і полюбити Путіна

Історія росіянки Оксани Севастіді слугує гарною ілюстрацією того, що масово відбувається в мізках росіян. Це відповідь на питання, чи справді росіяни масово підтримують свого президента. Її випадок також дозволяє усвідомити, наскільки небезпечною є інформаційна зброя.

Сім років за смс

Оксана Севастіді мешкала в Сочі з мамою і бабусею, працювала продавщицею в хлібному магазині. Опозиціонеркою не була, навпаки, вступила до партії влади "Єдина Росія". У 2008 році, незадовго перед початком російсько-грузинської війни, жінка відправила дві смски про військову техніку своєму знайомому в Грузію.

Чоловік, який за словами її матері, був випадковим знайомим, питав, чи стоять на платформах танки в місті. "Раніше стояли, зараз не знаю", - відповіла Севастіді. Це, щоб ви розуміли, за логікою російських спецслужб, була державна зрада, хоча ті танки бачило все місто.

Сім років потому, 15 січня 2015 року, Севастіді викликали до ФСБ та звинуватили в роботі на грузинські спецслужби. Оксана потрапила до СІЗО, а в березні 2016 року суд дав їй сім років тюрми за державну зраду.

Публічно про справу Севастіді стало відомо лише в грудні того ж року, бо вона звернулась до правозахисників Центру "Меморіал". За неї взялись відомі адвокати, а не призначені державою халтурники. Тим часом бабуся Оксани померла від інсульту, дізнавшись про долю онучки, а мама пережила мікроінсульт і геть змарніла.

На великій прес-конференції Путіна спитали про справу Севастіді. Він назвав вирок "невиправдано жорстоким". Мовляв, вона написала про те, що "всі бачили", а отже не складало "ніякої великої таємниці".

"Я так само люблю Путіна"

7 березня 2017 року Путін підписав указ про помилування Севастіді, а 12 березня її випустили на волю. Жінка опинилась на волі після того, як безневинно провела за ґратами трохи більше двох років. Її адвокати намагались, аби суд виправдав її, проте цього не сталося.

15 березня Верховний суд РФ підтвердив вирок, але знизив строк ув'язнення з семи до трьох років. На практиці це не матиме наслідків для Севастіді - помилування все одно в силі і вона лишається на волі. Проте тавро державної зрадниці їй залишили.

Після виходу з зали суду Севастіді сказала журналісту опозиційного сайту "Грани", що "так само любить свого президента". Журналіст питав її, чи помінялося в неї щось у світогляді після ув'язнення, бо до цього вона була членом партії "Єдина Росія".

Цю фразу можна було списати на збудження від отриманої свободи, на стокгольмський синдром і те, що зрештою Оксана - звичайна продавщиця, а не публічний оратор.

Проте в інтерв'ю сайту Meduza вона підтвердила свою тезу: "Після всього цього я так само люблю свого президента Путіна. У нього завжди широкі жести - він допомагає Україні та Сирії".

Вона ще й підсилила її, порівнявши Путіна зі Сталіним, який теж "не знав про всі вироки".

"Еб**шь, Володимире Володимировичу"

Саме після цього піднялась справжня хвиля "зради" серед росіян, які не входять до числа фанатів Путіна. Бо ж як можна любити людину, відповідальну за створення системи, яка зруйнувала твоє життя?

Один з найбільш яскравих коментарів слів Севастіді належить журналісту Аркадію Бабченко: "Володимире Володимировичу. Ти все правильно зрозумів про свої 86 відсотків. Чим більше їх п**дішь, тим більше вони тебе обожнюють. Е**ошь. Не стримуйся. Вони лишень чекають".

"Ці 86% мазохістів заслуговують найвитонченіших знущань", - прокоментувала журналістка Наталя Новожилова.

"І сказала Севастиді: "Нага я вийшла із утроби матері своєї, нага і повернуся. Путін дав, Путін узяв нехай буде ім'я Путіна благословенне!" - іронізує публіцист та громадський активіст Павло Шехтман.

Особливо дивують слова Севастіді тому, що їй добре відомо - вона не єдина безневинна жертва системи. За її ж слів відомо мінімум про двох жінок, засуджених за аналогічні "грузинські смс". Їй повезло перетворитися на медійну особу, а їм ні. Та головне - Севастіді безпечна.

Її випадок підтверджує, що нікого путінський режим не випускає на волю просто так. Достатньо лише згадати феномен Надії Савченко. А ще ж є інший приклад - відпущена майже синхронно з Севастіді вихователька Євгенія Чудновець.

Її так само засудили на порожньому місці за "розповсюдження порнографії". Євгенія перепостила ролик про знущання над голою дитиною в дитячому таборі. Вона його не знімала та не завантажувала в інтернет і говорила, що хотіла лише привернути увагу до проблеми.

Путін почув про справу Чудновець так само на прес-конференції та обіцяв "розібратися". Згодом обласний суд скасував вирок жінці, яка встигла провести за ґратами три місяці.

Євгенія Чудновець. Фото: Особиста сторінка "Вконтакте"

Тепер Чудновець збирається займатися правозахисною діяльністю, але, за її ж словами, не збирається шкодити системі. Вона вважає, що винна не вона (і отже й Путін), а окремі нечесні судді та прокурори.

Боротьба з "перегибами на местах" відома ще зі сталінських часів. Після жорстоких репресій розумні лідери людожерських режимів випускають трохи пару, а потім знову закручують гайки.

Путін добре засвоїв уроки Йосипа Віссаріоновича. Режим звільняє одиниці з десятків, чи навіть сотень тих, кого ж сам посадив. Зрідка це такі принципові бійці з режимом, як Ільдар Дадін. Але в загальній масі це безпечні персонажі, які після звільнення будуть приносити користь та зміцнювати створену Путіним систему.