Контратаки росіян у Курській області, формування українського легіону у Польщі. Колонка Сергія Згурця

Бойові дії у Курській області 

Російські війська почали проводити атакувальні дії, аби витіснити наші підрозділи з окремих зайнятих раніше позицій. Росія нарешті зважилась на те, чого від неї, власне, і очікували наші військові планувальники, коли готували наступ зі вторгненням у Курську область. А саме: примусити ворога перекидати сили на цей новий фронт з інших ділянок, зокрема включно із Покровським напрямком, створити зону безпеки Сумській області й забезпечити максимальне знищення або захоплення живої сили та техніки ворога. І головне, що вже зроблено з таким стратегічним ефектом, це переформатувати сприйняття ходу війни за нашим, а не за російським сценарієм.

А Росія з 6 серпня накопичувала і перекидала сили на Курський напрямок, сюди були перекинуті дві бригади морської піхоти, дві штурмові, три мотострілецькі, окремі полки й батальйони з різних частин. І загалом Росія сюди стягнула від 30 до 60 тис. особового складу. 30 - це показники, про які говорив генерал Олександр Сирський, 60 - це те, про що говорив Володимир Зеленський. І от зараз ворог розпочав такі масштабні контратаки, як стверджують російські пабліки, про що йдеться?

Якщо коротко описати російський задум, то вони розпочали активні штурмові дії на нашому лівому фланзі. Це, власне такі, по лінії Коренево - Снагость - Гордіївка, вздовж якої з півночі на південь ворог проводить контратаки. Мета їхніх дій - це насамперед деблокувати Глушковський район, це та ділянка 20 на 40 км, яка з одного боку затиснута річкою Сейм, потім із заходу і з півдня державним кордоном, а от саме зі сходу була така ділянка, де зараз ворог якраз і проводить контратаки. І фактично там є два напрямки дій противника, один - це якраз від Кореневого в напрямку населеного пункту Снагость, а інший - це із заходу, через низку населених пунктів, там Вишневе, Апанасівка, Бляхов, це до заходу якраз так само в бік Снагості.

Тут слід визнати, що ці контратаки здійснюються після того, як все-таки ворог зумів накопичити певну кількість техніки, бронетехніки й особового складу на тій ділянці за Сеймом. Попри руйнування мостів і активне руйнування понтонних переправ ворог таки здійснив перекидання частини техніки через Сейм, яка почала зокрема вести ці штурмові дії.

Сам населений пункт Снагость зараз можна, умовно кажучи, вважати в сірій зоні. Також були атаки противника ще в одному напрямку, це якраз з населеного пункту Журавлі. Це так само близько від Кореневого, і там техніка противника була знищена, є відповідні відео. І є ще дві ділянки, де начебто ворог намагається здійснювати наступальні дії. Це Погребки та Борки - це, власне, північ і схід від цього плацдарму, але там немає підтверджень, так що поки що вважаємо, що, можливо, ворог по цім ділянкам наступає.

Сподіваємось, що ці дії противника були прораховані, зараз питання в тому, аби в нас чітко працювала логістика, вистачило артилерії, запасів тих же Himars, мінометів для того, аби умовно кажучи, знищувати противника, який зараз проводить оці наступальні дії. Генеральний штаб поки що ситуацію не коментує. Але ми розуміємо, що наступальні дії противника в будь-якому разі мали бути, і якраз зараз можливість здійснити те, для чого, власне, серед іншого і здійснювався Курський наступ: знищувати силу противника і, можливо, утримувати певні рубежі, якщо на це буде стояти відповідне завдання. Хоча Зеленський якраз і казав про те, що цей плацдарм треба утримувати, тому що це один з елементів нашого мирного плану, який буде представлений в тому числі американській стороні. А зараз тривають бойові дії, динаміка зберігається, так що очікуємо на більше інформації з цієї ділянки фронту.

Український легіон у Польщі

Ми знаємо, що свого часу, буквально в липні, коли президенти України та Польщі підписували угоду про безпеку, там було згадано про те, що буде сформовано український легіон. І цей легіон буде забезпечуватися західними партнерами, проходити відповідну підготовку у Польщі. Низка посадових осіб говорили про те, що це якраз можливість долучитись українцям, які мешкають у Польщі або виїхали в Польщу для того, аби, власне, стати до лав цього легіону. 

Після оптимістичних заяв буквально нещодавно з'явилась низка публікацій саме в польській пресі, де говориться про те, що цей проєкт залишається, як написала одна з газет, ідеєю на папері. 

Про те, що наразі відбувається із проєктом розповів польський експерт з безпекових питань, керівник центру досліджень Польща-Україна Даріуш Матерняк 

"Насправді так, ситуація саме так виглядає, що після того, що можна було почути ще в липні, після заяв, що такий підрозділ має бути створений, насправді важко було знайти в польських засобах масової інформації, які займаються цими питаннями, будь-яку інформацію про те, що щось в цьому напрямі відбувається. Зараз польська преса пише про те, що було непорозуміння в цих заявах зі сторони польських урядовців. Це могла бути певна проблема в комунікації з українською стороною. Чи насправді має відбуватися створення цього підрозділу у Польщі, чи йдеться просто про військову допомогу Україні та підтримку добровольців, які хочуть вступити в лави Збройних сил України вже в Україні. Тут було як мінімум декілька проблем", - сказав він. 

Даріуш Матерняк зазначив, що теоретично створити такий підрозділ можна було. Але, за його словами, наразі важко проводити навчання для нових бійців на території Польщі: "Тому, що польський навчальний центр, польські навчальні установи, полігони, вони, можна сказати, на цей час заповнені на 110%. З тої причини, що відбуваються навчання збройних сил Польщі, а також солдатів Збройних Сил України, які з 2022 року вже проходять підготовку на польських навчальних центрах. І цей процес продовжується, і він певно що буде тривати досить довго". 

Тут додам, що насправді ще польська преса пише про те, що, власне, навчання рекрутів мало розпочатися з 1 серпня. Це не відбулося насамперед через те, що на сайтах українського посольства і консульства навіть немає інформації про рекрутинг, і були якісь там ще юридичні перешкоди, аби цей процес почав реалізуватися. Я думаю, що увага медійних структур до цієї історії все-таки вплине на дії українського посольства, аби цей процес було пришвидшено, і дійсно оцей український легіон почав формуватися. Тому що зараз, звісно, є потреба в нових бригадах, нових з'єднаннях, які спроможні через певний час після гарної підготовки, оснащення виконувати свої завдання на лінії фронту.

Можливість використання польських систем ППО для збиття російських повітряних цілей

"Можна сказати, що це насправді досить обережно все відбувається, але є тут і певна зміна. Можна було останнім часом, на самому початку вересня, почути міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, який сказав, що Польща, а також інші країни НАТО насправді зобов’язані реагувати на такий випадок, що наближаються ворожі, в цьому випадку російські ракети чи безпілотники, до нашого повітряного простору. Проблема в тому, що на цей момент, якщо є така ситуація, то ці закони, які є зараз у Польщі, не дозволяють збивати автоматично такі цілі, якщо вони навіть є в повітряному просторі Польщі", - зауважив Даріуш Матерняк.

Він наголосив, що це питання до польських держустанов та політиків: чому за період повномасштабної війни в Україні нічого не змінилося. 

"Коли є загроза для нашого повітряного простору, відбуваються такі інциденти. До цього моменту за 2,5 року не змінилися закони, які дозволяють нам якось по-іншому реагувати. Я маю надію, і це можна почути від багатьох експертів, військових чи цивільних, на те, що ці ситуації, які можна було побачити за останні декілька тижнів, що вони пришвидшать ці зміни законів. Щоб можна було збивати такі цілі в повітряному просторі Польщі. Питання збивання ворожих ракет чи безпілотників над територією України - це вже окрема справа.Тут має бути в першу чергу підписаний свого типу договір між Польщею та Україною, щоб можна було реагувати саме у таких випадках", - сказав експерт.

Українсько-польські оборонні проєкти

Також Даріуш Матерняк розповів про збройову виставку MSPO у Кельце в Польщі. 

"Насправді якихось масштабних польсько-українських проєктів, можливо, важко було щось таке побачити. Це не було так, як, наприклад, можна було подивитись у 2016-му і 2017 році. Там можна було, наприклад, в той час побачити проєкти модернізації танку Т-72. Цього разу чогось такого того масштабу щодо танків чи бойових машин піхоти, не було. Я думаю, що цей етап польсько-українських масштабних проєктів є просто перед нами на цей момент. Коли буде якогось типу завершення війни в Україні, певно, в той момент буде більше висновків, буде більше спільних проєктів співпраці щодо створення нових чи модернізації вже наявних типів озброєння. Бо знаємо, що зараз Україна використовує досить багато систем озброєння з Польщею. Маю на увазі чи КАБи, чи Rosomak, чи багато інших систем, які були доставлені до Збройних Сил України з Польщі. Тобто я думаю, що тут є і буде досить великий потенціал модернізації саме того озброєння, яке зараз використовується Збройними силами України", - розповів він. 

Водночас польський експерт з безпекових питань зауважив, що на виставці були представлені засоби, розроблені чи змінені на основі досвіду російсько-української війни.

"Але що важливо, що можна було побачити, на мою думку, досить цікаву річ. Багато було різних проєктів щодо яких можна було сказати, що вони створені, вони побудовані на базі цих висновків, які вже можна робити з бойових дій на сході України. Тут було досить багато з самого початку цієї виставки, багато різного типу безпілотників, багато проєктів індивідуального озброєння чи інших речей для солдатів. Чи досить багато того типу речей, по яких було видно, що вони створені, або в них внесені зміни після цих висновків, які можна вже сьогодні робити з війни на сході України", - додав Даріуш Матерняк.