Які податкові зміни для ФОПів та фізосіб готують урядовці

Представники влади в ході спілкування не раз наполягали на тому, що бізнес і громадськість неуважно прочитали 150 сторінок документу (ми писали про нього докладно минулого тижня). Мовляв, у ньому є більшість відповідей на запитання. Однак і самі визнали: містить він і неузгодженості, і питання, які поки що залишаються без відповіді. Ми відібрали ті тези, які будуть стосуватися громадян, а не компанії.

Про що в тексті:

• Якими будуть ставки податків для ФОПів?
• Податковій розкриють банківську таємницю. Що має убезпечити українців від свавілля податківців?
• Чи доведеться всім подавати декларації?
• Щоб отримати більші повноваження, податкова повинна стати максимально доброчесною. А це як?
• Чи будемо по-новому сплачувати податок на нерухомість?

Якими будуть ставки податків для ФОПів?

Спрощену систему оподаткування з її єдиним податком замість сплати податку на доходи фізосіб (нині це 18%), ЄСВ (22%) і військового збору (1,5%) Національна стратегія доходів пропонує реформувати.

Наприклад, планується об’єднати другу та третю групу фізичних осіб-підприємців в одну та створити для цієї групу диференційовану шкалу ставок податку від 3% для торгівельної діяльності до 17% для тих, хто спеціалізується на послугах. 

Звичайно, багатьох "спрощенців" цікавить, яким видам діяльності пропонується запропонувати яку ставку податку. І в Мінфіну в шухляді вже є пропозиції, проте їхніх деталей поки що не відкривають. Втім, обіцяють винести це на обговорення.

Розробляючи стратегію в цій площині, міністерство брало за основу польську систему оподаткування малого та середнього бізнесу. 

"У Польщі працює диференційована система податкових ставок, від 2% до 20%. Вони час від часу змінюються. Найвищі ставки податку — на види діяльності, де найменша затратна частина, як-от надання послуг. Ці види діяльності найчастіше використовуються для підміни трудових відносин відносинами з ФОПами", – пояснює Світлана Воробей.

Як і розміри ставок, так і принцип диференціації фізосіб-підприємців за ставками, буде предметом дискусії.

"Наша мета — вирівняти конкурентне середовище, щоб однаково було вигідно працювати найманими працівниками і у власному бізнесі. У нас є приблизний перелік цих ставок, але це буде широко обговорене з бізнесом", – зазначила Воробей.

Податковій розкриють банківську таємницю. Що має убезпечити українців від свавілля податківців?

Національна стратегія доходів передбачає надання Державній податковій службі даних, які зараз їй недоступні через збереження банківської таємниці. Це зобов’язання банку зберігати у таємниці відомості про фінанси клієнтів.

Мінфін апелює до того, що європейська практика не поширює банківську таємницю на податківців. Мовляв, представники міжнародних партнерів України під час спілкування з українськими колегами дивуються, чому українські податківці не мають даних про обсяги доходів фізичних осіб чи компаній.

Водночас європейські країни не мають таких проблем із захистом інформації та професійним ставленням податківців до своєї роботи, визнають у міністерстві.

"Питання в тому, щоб не допустити використання доступу до інформації, щоб створювати необгрунтований тиск на бізнес", – каже заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.

Надавши податковій доступ до банківської таємниці, уряд хоче дати їй додаткові можливості відстежувати доходи, з яких не сплачено податку.

Ілюстративне фото: sfs.gov.ua

Запобіжником неправомірного використання банківської інформації автори стратегії пропонують поставити деперсоналізацію даних, загалом зміну ІТ-систем та опитування про довіру до податкової та оцінку її діяльності, яке планується проводити раз на два роки.

Досягнення доброчесності податкової – вкрай критично, але заходи, якими цього передбачається досягти, викликають сумніви, прокоментував ексзаступник міністра економіки Ігор Дядюра.

"Виконання антикорупційної програми передбачає 37 пунктів, з яких 28 уже начебто виконано, згідно зі звітом. І друге – це опитування раз на два роки, ще й за кошти Світового банку.  Ось і всі заходи з досягнення доброчесності податкової. Тут ще треба попрацювати", – вказує Дядюра.

Чи доведеться всім подавати декларації?

Ідея загального декларування обговорювалася ще до повномасштабної війни. Національна стратегія доходів її теж містить. Але декларації подавати, як очікується, доведеться не всім.

Зрештою, навіть якщо загальне декларування буде введено на рівні закону, змусити кожного українця подати декларацію про доходи буде дуже важко, визнає Мінфін. 

Стратегія вводить поняття попереднього декларування. Тобто податкова формує попередню декларацію, а платник податків погоджується з нею або вносить корективи.

"Сьогодні це працює і в Штатах, і в Європі. Наприклад, в Литві декларування - це по суті погодження того, що сформувала податкова", – пояснює Світлана Воробей.

Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів України, фото Мінфіну

Щоб отримати більші повноваження, податкова повинна стати максимально доброчесною. А це як?

Національна стратегія доходів – це не готовий закон і навіть не законопроєкт. Це тільки карта плану дій, які уряд і Верховна Рада збираються запровадити до 2030 року, не раз наголосили в Міністерстві фінансів. 

Попереду ще численні обговорення, адже в документі "є певні неузгодженості", визнає Сергій Марченко.

Щобільше, основною умовою запровадження цих доволі болісних новацій – довіра до податкової служби.

"Ми вважаємо, що поки ми не створимо достатній рівень довіри платників податків до фіскальних органів, будь-які новації, зміни податкових режимів не можна буде застосовувати", – каже міністр фінансів Сергій Марченко.

"І ми принципово не будемо цього робити, поки не завершимо перший етап. Він передбачає максимальне підвищення ефективності і доброчесності, антикорупційності фіскальних органів", – запевняє Марченко.

Тож виникає природне питання: а що саме буде маркером досягнення максимальної доброчесності податківців?

Одним з таких “маяків” є деперсоніфікація роботи з платниками податків, захист та безпека даних. З іншого боку, довіру до податкової повинно продемонструвати опитування, яке планують проводити раз на два роки.

Чи будемо по-новому сплачувати податок на нерухомість?

Принцип нинішньої системи оподаткування нерухомості – це обкладати податком нерухомість в залежності від її площі. Чим більша квартира чи будинок, тим вищий нараховується податок. Нацстратегія пропонує новий підхід – виходити з оціночної вартості квадратних метрів.

Основне питання – хто буде оцінювати вартість цього майна, на яке буде нараховуватися податок, визнає Мінфін.

"Хто буде робити оцінку об’єктів нерухомості? На сьогодні відповіді на це питання немає, але ми її готові шукати разом з усіма учасниками дискусії", – каже Сергій Марченко.

Ще одна проблема – наповнити електронні реєстри об’єктами нерухомості. Багато даних залишаються в паперових архівах. В тому числі через це податок на нерухомість погано адмініструється. Податкова мінімально зацікавлена в роботі з місцевими податками, визнає Мінфін. 

Відтак, потрібно залучати і "зацікавлювати" органи місцевого самоврядування. У більшості європейських країн податок на нерухомість є одним з основних джерел наповнення місцевих бюджетів.