Чи піде американський ленд-ліз через Абу-Дабі

Очевидно, насамперед ідеться про експортні контракти, про що ясно сказано у відповідному релізі президентської прес-служби: "На виставці IDEX відбулися важливі переговори. Українські підприємства-виробники підписали декілька важливих контрактів на десятки мільйонів доларів, які допоможуть нам залучити валюту в країну".

Сам же Петро Олексійович натякнув на імпорт: "Ми значно розширили номенклатуру нашої співпраці. Ми уклали та визначили терміни постачання для українських Збройних Сил необхідних оборонних засобів". Він же згадав при цьому й про жовтневі постачання бронемашин з Еміратів. Звісно, йдеться про Streit Group - і ймовірне співробітництво її з КРАЗом.

А от смаколики лишаються під питанням. Чи може американський летальний ленд-ліз іти через Абу-Дабі? Теоретично - ніби. До речі, ті самі джавеліни ОАЕ мають: у 2011 р. вони замовили 260 пускових із запчастинами, симуляторами й розходниками (всього, орієнтовно, на $60 млн). Та якщо ми поглянемо на решту партнерів ОАЕ в галузі військово-технічного співробітництва, закрадається сумнів, незалежно від позиції, яку займає (чи то займе) Обама. Другим основним експортером озброєнь до ОАЕ після США є Франція. Головним чином, це стосується БТТ (так, основний бойовий танк Еміратів - це AMX Leclerc, який крім них і Франції не використовує жодна інша країна світу). Природньо, сервісом і запчастинами для неї теж опікуються французи.

Звісно, це не означає, що вони можуть диктувати ОАЕ, з ким торгувати: шантаж на боєздатності виключений з багатьох причин. Проте тут досить згадати, що Париж далеко не перший рік мріє продати емірам винищувачі Rafale. Оборудку було заморожено: покупці раптом вирішили, що пропозиція неконкурента, а ціна завищена. Тож торги все ще тривають.

Власне, цей приклад і вказує на небезпеку оборудки з постачанням американської зброї до України через ОАЕ: конкуренція за такий ласий ринок збуту, яким є ця країна, настільки висока, що США доведеться дуже добре все зважити, перш ніж скористатися цим каналом постачань. Еміри можуть запросити досить серйозних поступок при наступних контрактах або перегляду наявних. Тим більше, що вибрати є з кого. До речі, до п`ятірки головних постачальників входить і РФ. Чи здатна Москва вплинути на стосунки між емірами, адже ОАЕ - це федерація абсолютних монархій - навряд чи можна сказати зі 100-відсотковою впевненістю.

Наступне питання - якщо Вашингтон наважиться на саме таку схему - яка буде логістика такого "ленд-лізу"? Скажімо, Абу-Дабі справді візьметься за реекспорт американської зброї до України - наскільки довгим (і в часовому вимірі, й у просторовому) буде шлях постачань? І от іще питання - дотичне, але таке, що стосується вже безпосередньо нашої безпеки. Чи будуть судна з цим товаром розвантажуватись у Польщі, аби вантаж ішов через західний кордон, чи ми таки наважимось приймати їх у Миколаєві (Октябрьск), Одесі (Іллічівськ?) та Херсоні й тим самим спровокуємо ривок на Південь України або щонайменше диверсійно-терористичну війну в цих містах? Хтось про це вже подумав?