Філософ із дитячою душею Антуан де Сент-Екзюпері про кохання, людство та людяність

Більшості читачів творчість Екзюпері знайома ще з дитинства, коли вони взяли до рук його "Маленького принца". Але ні для кого не секрет, що ця, на перший погляд, казка – зовсім не дитячий твір. Його тексти наскрізь проникнуті мудрістю та душевністю. Письменник та льотчик прожив усього 44 роки, залишивши чимало філософських творів, завоювавши літературні та військові нагороди та любов читачів у всьому світі.

Майбутній письменник та льотчик рано втратив батька. Його вихованням з 4-річного віку займалася матір. Рідні готували йому блискуче майбутнє, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амберьє 12-річного Антуана взяв із собою в демонстраційний політ льотчик Жюль Ведрін. Тоді Екзюпері і закохався в небо та професію авіатора і присвятив цьому своє життя.

 Він став військовим льотчиком у 21 рік, а вже за 2 роки потрапив у першу авіакатастрофу. До речі, за свою льотну кар'єру Екзюпері пережив 15 аварій. 

Свій перший твір – "Пошта на Південь" – Екзюпері почав писати під впливом професії льотчика. Другий твір – "Нічний політ" – також був з цим тісно пов'язаний. 

Коли розпочалася Друга світова, Екзюпері одразу пішов на фронт. Він був хоробрим та навіть через неуважність трохи відчайдушним: часто забував прибрати шасі, підключав порожній бензобак і сідав "не туди". Він помер за штурвалом у 1944 році, але його літак був знайдений лише в 1998 році. Рибак з Марселя знайшов браслет із надписами імені письменника та його дружини. Також була зазначена адреса видання, в якому друкували книги Екзюпері.

Через 2 роки на 70-метровій глибині були знайдені уламки літака. Тоді французька влада заборонила подальші дослідження. І лише у 2004 році, через 60 років після загибелі письменника, з'явилися нові версії смерті Екзюпері: від технічної несправності літака до самогубства.

За рік після смерті письменника побачив світ один із найпопулярніших його творів – "Маленький принц". У розпорядженні французького видавця не було малюнків Сент-Екзюпері, які він власноруч малював акварелями, тому їх копіювали з американського видання і, як з'ясувалося значно пізніше, іноді зі значними помилками. Французька публікація 1945 року стала джерелом усіх наступних, тому все, що ми бачимо зараз, має ті ж погрішності.

Екзюпері отримав три літературні премії та одну військову. І не дивно, адже його творчість – це скарбничка цікавих та влучних афоризмів, які стосуються кожного. Еспресо.TV зібрало найяскравіші висловлювання письменника про кохання, життя та сутність людини.

1. Бачить одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

2. Коли даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.

3. Я боюся стати таким, як дорослі, яким ніщо не цікаво, окрім цифр.

4. Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив.

5. У людей вже не вистачає часу, щоб щось дізнаватися. Вони купують речі готовими в магазинах. Але ж немає таких магазинів, де торгували б друзями, і тому люди більше не мають друзів.

6. Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.

7. Слова тільки заважають розуміти одне одного.

8. Любити - означає не дивитися один на одного, любити - це означає дивитися в одному напрямку.

9. Улюблена квітка - це в першу чергу відмова від усіх інших квітів.

10. Хто довго жив всепоглинаючим коханням, а потім його втратив, інший раз втомлюється від своєї шляхетної самотності. І, смиренно повертаючись до життя, знаходить щастя в звичайнісінькій  прив’язаності.

11. Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже утомлююче без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

12. Працюючи тільки заради матеріальних благ, ми самі собі будуємо в'язницю. І замикаємось на самоті, і всі наші багатства - прах і попіл, вони безсилі дати нам те, заради чого варто жити.

13. Якщо людина зрадила когось через тебе, не варто пов'язувати з нею життя, рано чи пізно вона зрадить тебе через когось.

14. Ніколи не втрачай терпіння - це останній ключ, що відкриває двері.

15. Є лише одна проблема - одна-єдина у світі - повернути людям духовний зміст, духовні турботи.

16. Бути людиною - це і означає відчувати, що ти за все відповідаєш. Згоряти від сорому за злидні, хоч вони ніби існують і не з твоєї вини. Пишатися перемогою, яку здобули товариші. І знати, що, укладаючи камінь, допомагаєш будувати світ.