Як в Україні воюють з пивом

З 1 липня в Україні пиво прирівняли до алкогольних напоїв. Одразу слід зазначити, що ніякого окремого “антипивного” закону немає. Просто саме з початку липня вступили в силу зміни до Податкового кодексу, ухвалені парламентом в грудні 2014 року. Але саме вони, крім позитиву - профілактики пивного алкоголізму, ще й вбивають сегмент невеликих пивоварень.

Так, з 1 липня до алкогольних напоїв належать продукти з вмістом етилового спирту понад 0,5% (а не 1,2%, як раніше) об'ємних одиниць, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об'ємних одиниць і більше. Фактично це означає, що пиво потрапляє під визначення “алкогольний напій" і господарська діяльність, пов'язана з ним повинна ліцензуватися так само як з горілкою.

Пиво=горілка

По-перше, пиво заборонили продавати через дрібнороздрібну торговельну мережу - кіоски, ларьки, палатки. Тепер для продажу потрібна буде ліцензія на торгівлю алкоголю, наявність касового апарату та площі не менше 20 квадратів. Щоправда, нещодавно податківці повідомляли, що на пиво обмеження щодо площі не розповсюджуються.

Саме ці обмеження записують “в плюс” нових алкогольних змін, як такі, які повинні скоротити пивний алкоголізм. Ніби зменшення доступних місць придбання пива зменшить його споживання.

А от інші нюанси пивної ініціативи стосуються вже податкових моментів. Прирівняння пива до алкогольних напоїв змусить суттєво збільшити витрати невеликих пивоварів та витрати на його продаж та експорт.

По-друге, зокрема річна ліцензія на оптову торгівлю алкоголем (а тепер і пивом) становить 500 тисяч гривень. Ці витрати ляжуть на пивзаводи та дистриб'юторів хмільного напою. Щодо роздрібної торгівлі, то плата за ліцензію становитиме 8 тисяч гривень (для сіл — 500 грн) на кожний окремий касовий апарат, що знаходиться у місці продажу.

Проте, якщо у місця продажу вже є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна. Тобто торгові точки, які вже і так продають горілку та вино додатково не повинні отримувати ліцензію і платити додатково.

Ще, мабуть, здорожчає міцне пиво. Для виробників напою з міцністю понад 8,5% відтепер потрібні акцизні марки, які використовують для вина і міцного алкоголю. А акциз для них дорожчий від пивного майже в 2 рази (для пива — 1,24 грн/л; вина — 3,58 грн/л)

По-третє, також поправки в Податковий кодекс щодо пива зачіпають і рекламу напою. Тепер забороняється реклама пива на телебаченні і радіо в денний час, зовнішня реклама, використання брендованих меблів, келихів, парасольок, а також спонсорство (зокрема і спортивних команд).

Кого вбиває "алкогольне пиво"

Крім фактичної заборони продажу пива в кіосках нові “пивні” зміни поховають, або просто заженуть в тінь невеликі пивоварні.

За інформацією “Гільдії крафтових пивоварень” 94% (282 млн декалітрів) пивної галузі припадає на гігантів індустрії (32 великих заводи). А от всього 6% (4 млн дал) припадає на 200 малих пивзаводів.

Для невеликих пивоварень ці додаткові 500 тисяч гривень можуть стати смертельним навантаженням і зробити неприбутковим виробництво.

В тій же “Гільдії крафтових пивоварень” порахували, що нові зміни принесуть до бюджету з малих пивзаводів 100 млн грн, з великих — 171 млн грн (всього 271 млн грн). Також в гільдії підрахували, що з 2/3 міні-заводів та дистриб'юторів не зможуть заплатити ліцензію. Відповідно бюджет недоотримає можливих податків на 115 грн млн.

Як альтернативу, вбивчим для малих пивних підприємств, податковим змінам пивовари пропонують невелике збільшення акцизу на хмільний напій. Підняття акцизного збору всього на 52 копійки з літри принесе ті ж 171 млн грн податків, які можна було отримати з нових ліцензій з пива. І це без знищення невеликих пивоварень.

Мабуть, особливо пояснювати те, що нове ліцензування не зачепить бізнес великих пивних гігантів. Хіба що знищить їх конкурентів на ринку крафтового пива, який останнім часом набирає оборотів.

Також нові зміни підкосять і так слабкий рекламний ринок України. В 2014 році він впав на 20%. Щодо секторів реклами, які саме зачіпають “пивні” зміни: зовнішня реклама знизилась на 31%, телебачення — 20%.

Ну і останнє, як податкові зміни вплинуть на кінцеву ціну пиво. Очевидно, що теперішня ціна хмільного напою приплюсує нові витрати: ліцензія пивоварень, ліцензія дистриб'юторів. Також пиво може здорожчати через ліцензії торговельних точок, щоправда, магазини і так мали дозволи на продаж алкоголю. А от невеликим точкам продажу доведеться підняти ціни. 

Враховуючи щільну конкуренцію та маркетингові бюджети пивних гігантів вони, скоріш за все, не допустять подорожчання своєї продукції. А от невеликим пивзаводам точно доведеться суттєво підняти ціни, якщо не просто закритися.

Отже, нові “пивні” нововведення безперечно мають позитивні наміри. Хоча історичні приклади вже не раз доводили, що заборони дають протилежний ефект. Слід тільки згадати заборону ігрових автоматів.

Проте, ці прямолінійні зміни ще й паралельно вбивають конкуренцію, заганяють в тінь і зменшують можливі податки від пивної галузі.