Фестиваль музики Бориса Лятошинського: в Києві пройдуть концерти та інтелектуальні дискусії

Фестиваль музики Бориса Лятошинського заснований Національною філармонією України та Фундацією Лятошинського під патронатом Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

Еспресо - інформаційний партнер Фестивалю.

Творчість Бориса Лятошинського (1895–1968) є невіддільною унікальною частиною класичної музики. Його найпопулярніші твори, - симфонічна балада "Гражина", Третя симфонія, Слов’янський концерт, Український квінтет та інші, все частіше потрапляють у концертні програми українських та міжнародних інституцій, виконавців, приватних ініціатив.

 Життя і творчість Лятошинського, які припали на дві світові війни, більшовицький переворот, національно-визвольні змагання, період українського мистецького ренесансу, сталінський терор... Тому ще однією метою Фестивалю музики Бориса Лятошинського є осмислення концептів, які є надважливими для нашого самозбереження і подальшого розвитку. 

Ключовими концептами Фестивалю стали ПАМ’ЯТЬ, ІДЕНТИЧНОСТІ, ГЕНЕЗА, УСВІДОМЛЕНІСТЬ і ДІМ. Ним присвячені спеціально підібрані програми кожного з концертів та дискусійні панелі за участі провідних інтелектуалів. 

Програма Фестивалю музики Бориса Лятошинського - 2025 включає 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії України, а заключна – у Меморіальному кабінеті-музеї композитора у будинку РОЛІТ. 

3 січня. Liatoshynsky Space. ПАМ’ЯТЬ. Камерна музика.
Саме 3 січня 1895 року народився Борис Лятошинський. Програма концерту, що її представлять виконавці Національного будинку музики, складається з творів, що прозвучали на ювілейному концерті композитора далекого 3 січня 1965 року. Вони нагадували йому про минуле: відчайдушні експерименти 1920-х – Скрипкова соната – і тугу за Києвом і Україною під час Другої світової війни – Український квінтет. Ця програма дає можливість поміркувати про концепт Пам’яті з різних ракурсів: особистісного (пам’ять людини, яка згадує своє минуле) та суспільного (наша пам’ять про минуле, що говорить до нас голосами тих, кого немає поруч).
Виконавці: NotaBene chamber group, Валентина Буграк, Тетяна Гомон.

Передуватиме концерту дискусія "Українська культура під час світової кризи: шляхи порятунку і самозбереження". У ній постануть найактуальніші питання розвитку та промоції української культури в нашій країні та за її межами, обговорюватимуться виклики, що стоять перед нами в умовах війни, та перспективи на період відновлення.

Спікери: перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко,  композитор, генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед, директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

5 січня. Liatoshynsky Space. ІДЕНТИЧНОСТІ. Симфонічна музика #1.
Радянський період України, в який припало жити і виживати Лятошинському, змушує замислитися над тим, ким вважали себе митці, які працювали в той час, з якими естетиками, політиками, ідеологіями вони себе ототожнювали і чи ставили вони взагалі собі ці питання? Програма включає в себе один з багатостраждальних творів Лятошинського – Другу симфонію, яка під час радянської ідеологічно-політичної кампанії 1948 року була вщент розкритикованою і забороненою до виконання. 

Як противага Симфонії у цей вечір прозвучать Лірична поема пам’яті Рейнгольда Глієра (вчителя і друга Лятошинського на все життя) та Скрипковий концерт самого Глієра, що після його смерті був дописаний і оркестрований саме Лятошинським. 

Твори прозвучать у виконанні симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Наталії Стець, соліст Андрій Павлов.

У дискусії "Радянське чи українське? Українське мистецтво радянського періоду" експерти міркуватимуть над доцільністю постановки такого питання, над проблемами сприйняття нашої історії такою, якою вона була.

Спікери: композитор і музикознавець Олексій Войтенко, письменник і літературознавець Ростислав Семків. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

8 січня. Liatoshynsky Space. ГЕНЕЗА. Фортепіанна музика #1
Яке наше походження, хто ми, хто наші попередники? Ці питання можна ставити щодо належності за народженням до певної національності, релігійної спільноти, географічної локальності, соціальної страти тощо. У випадку митців це питання має й інший аспект – творчий зв’язок зі школами, напрямками, вчителями. Серед предків Лятошинського були поляки. У 1950–1960-х роках його зв’язки з Польщею зміцнювалися, можна згадати хоча б низку натхненних польським мистецтвом й історією творів: балада "Гражина", поема "На берегах Вісли", "Польська сюїта". Одним з улюблених авторів Лятошинського був Шопен. Саме твори цих двох композиторів виконуватиме у фортепіанному речиталі Максим Шадько. Поруч із драматичною сонатою сі-бемоль мінор Шопена прозвучить не менш драматична та експресивна Перша фортепіанна соната Лятошинського в обрамленні мініатюр, інспірованих шопенівською традицією.

У дискусії "Підземні ріки майбутнього: українське мистецтво 1920-х" йтиметься про тих, хто рухав українське мистецтво вперед, шукав нові сенси і новаційні форми.

Спікерки: композиторка Алла Загайкевич, мистецтвознавиця Тетяна Руденко, літературознавиця Ярина Цимбал,  журналіст і медіаексперт Андрій Куликов.

Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

11 січня. Liatoshynsky Space. УСВІДОМЛЕНІСТЬ. Симфонічна музика #2
Після чергової ідеологічної розправи 1951 року Лятошинський починає писати Фортепіанний концерт Слов’янський, – щоб почуватися живим, він мав працювати. 1960-ті стають своєрідним підбиттям підсумків, узагальненням і усвідомленням себе. Так виникає Четверта симфонія, яка вся виростає з однієї теми – першої п’єси фортепіанного циклу 1920-х "Відображення".

Виконавці: Національний симфонічний оркестр України, художній керівник і головний диригент Володимир Сіренко, соліст Максим Шадько.

Дискусія, що передуватиме концерту, - "Межа прийнятності: російська культура в сучасному українському просторі".

Спікери: журналіст і правозахисник Максим Буткевич, музикознавиця Анна Гадецька, філософ Вахтанг Кебуладзе. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.

26 січня. Liatoshynsky Space. ДІМ. Фортепіанна музика #2
Що таке Дім? Для кожного з нас це поняття має різні межі і значення. Заключна фестивальна подія відбуватиметься у Меморіальному кабінеті-музеї Бориса Лятошинського, просторі приватної квартири композитора, в якій він мешкав від 1939 року до своєї смерті. Кабінет зберігається в тому вигляді, який він мав за життя Лятошинського. На глядачів чекатиме екскурсія будинком РОЛІТ, спілкування з інтелектуалом і піаністом Євгеном Громовим, занурення у фортепіанну музику Бориса Лятошинського та його учнів Валентина Сильвестрова і Віталія Годзяцького. Вхід на подію за спеціальними запрошеннями.

Вхід на дискусії до Музичного салону (17:30) безкоштовний, за умови реєстрації:
03/01 ПАМ'ЯТЬ https://forms.gle/X9vXgAeKNVBKL9397
05/01 ІДЕНТИЧНОСТІ https://forms.gle/Cr8Na7rhGMNsWhJS6
08/01 ГЕНЕЗА https://forms.gle/M9y3GVqQ2LFt63ej9
11/01 УСВІДОМЛЕНІСТЬ https://forms.gle/wLiXGY6Sb2damLc49