ФБР по-українськи. Як створюють Державне бюро розслідувань

Закон про Державне бюро розслідувань Верховна Рада прийняла ще 12 листопада минулого року. П’ять місяців знадобилось на формування конкурсної комісії по відбору керівництва новоствореного бюро.  Антикорупційний прокурор Назар Холодницький в кінці лютого заявив, що ДБР запрацює не раніше 2017 року. Хоча за законом бюро існує вже майже два місяці.

Що таке ДБР

Згідно із законом, Державне бюро розслідувань має вести досудове розслідування злочинів вчинених правоохоронцями, суддями і вищими посадовими особами (від міністрів до начальників главків), окрім випадків, коли розслідування відноситься до компетенції Національного антикорупційного бюро.

Також бюро уповноважене розслідувати злочини працівників самого НАБУ, антикорупційної прокуратури та військові злочини, окрім розголошення військовослужбовцями державної таємниці.

Виходячи з цього, низку своїх повноважень втратить Генпрокуратура, зникне військова прокуратура, згодом слідчі функції СБУ також має перебрати ДБР.

Закон про Держбюро розслідувань набрав чинності 1 березня цього року. Тоді виникла правова колізія, Печерський суд міста Києва відмовився приймати клопотання від слідчих прокуратури. Проте згодом Вищий спеціалізований суд роз’яснив, що їх повноваження зберігаються до початку реального функціонування бюро.

Окрім центрального офісу ДБР, будуть створені 7 територіальних підрозділів: у Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Мелітополі, Полтаві, Краматорську та Києві.

Держбюро розслідувань налічуватиме максимум 1,5 тисячі працівників. Не менше половини слідчих ДБР мають становити особи, які протягом останнього року не займали посад слідчих в інших органах державної влади.

Директора ДБР призначить президент за поданням прем'єр-міністра після відбору конкурсною комісією. Заступника та першого заступника призначатиме сам директор за поданням комісії. Повноваження верхівки бюро тривають 5 років. Одна і та сама особа не може займати ці посади більше двох строків.

На першому етапі конкурсна комісія має обрати директора ДБР та двох його заступників. Вимоги до усіх кандидатур однакові: вік не менше 35 років, вища юридична освіта, досвід роботи за спеціальністю понад 10 років, володіння державною мовою, не бути членом жодної політичної партії чи забороненої організації, мати високі моральні якості та бездоганну репутацію.

Відповідна комісія почала роботу 1 березня. Вона складається із 9 членів, які призначаються пропорційно президентом, Кабміном та Верховною Радою.

Експерти президента

27 лютого указом президента до складу комісії увійшли Роман Майданик, Віктор Самохвалов та Тетяна Сліпачук.

Усі троє представники експертного середовища. Майданик – завідувач кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка, дійсний член Національної академії правових наук. Спеціалізується на цивільному, сімейному та міжнародному приватному праві.

Віктор Самохвалов професор кафедри теорії права та держави у тому ж навчальному закладі. Виступав співавтором законопроектів "Про третейські суди", "Про Національний банк України", "Про захист суспільної моралі".

Тетяна Сліпачук – партнер юридичної фірми "Саєнко Харенко", президент Української арбітражної асоціації. Також очолює громадську організацію "Український центр сприяння інвестиціям і торгівлі".

Квота Кабміну

Уряд визначився зі своїми представниками 24 лютого. Ними стали Наталія Севостьянова, Ека Згуладзе та нардеп Антон Геращенко. Проте з приводу двох із них одразу виникли запитання. За законом членом комісії має бути особа із вищою юридичною освітою. Ані Згуладзе, ані Геращенко такої не мають. Пізніше Геращенко вийшов зі складу комісії "через напружений графік". Його місце зайняв Денис Монастирський.

Секретарем комісії стала перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. Вона займає цю посаду з 14 січня 2015 року. До цього була урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини та помічником-консультантом нардепа Мустафи Джемільова. Очолювала комісію з обрання членів Національного агентства з питань запобігання корупції.

Ека Згуладзе в період 2005-2012 років, під час президентства Міхеіла Саакашвілі, працювала на посаді заступника міністра внутрішніх справ Грузії. Восени 2012-го року виконувала обов’язки міністра поліції і громадського порядку. Після чергових виборів пішла у відставку. 13 грудня 2014 року отримала українське громадянство, а вже через чотири дні була призначена першим заступником міністра внутрішніх справ України. На своїй посаді займається реформуванням правоохоронних органів.

Денис Монастирський став членом комісії 2 березня після складання повноважень Антоном Геращенко. Монастирський – доцент Хмельницького університету управління та права. Був секретарем Львівської конкурсної комісії з обрання місцевих прокурорів.

Трійка депутатів

Верховна Рада останньої заповнила свою квоту у комісії. Парламент відправив своїх представників майже через місяць після початку роботи конкурсної комісії. Ними стали депутати Владислав Бухарєв, Євген Дейдей та Микола Паламарчук. Усі троє безпартійні та входять до комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Нардеп від "Батьківщини" Владислав Бухарєв працював в СБУ з 1992 року. В період 2007-2010 років був начальником податкової міліції. З березня по липень 2014-го очолював Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Очолює підкомітет з питань боротьби з організованою злочинністю.Має звання генерал-лейтенанта.

Микола Паламарчук – депутат від БПП. Працював в правоохоронних органах з 1982-го року. Генерал-лейтенант міліції. В парламент вперше пройшов 2012-го року за списками партії «УДАР» Віталія Кличка. Перший заступник голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Нардеп від "Народного фронту" Євген Дейдей – виходець з Майдану. Під час подій Революції Гідності командував 7-ою сотнею. Засновник "Союзу учасників АТО", координатор батальйону «Київ-1».

Що далі

Цього четверга комісія планує визначитися із датами проведення конкурсу на обрання директора бюро та його заступників. На останньому засіданні зійшлися на тому, що кандидати зможуть подавати документи впродовж 30 днів. Початися цей термін може вже 25 квітня.

Стоїть питання чи будуть кандидати проходити тестування. Тести на загальні здібності обійдуться в 30 євро на одну людину. Тести на благонадійність для одного кандидата обійдуться в 12 доларів. В бюджеті на це грошей немає. Розглядається варіант залучення коштів міжнародних донорів.

Також існує можливість адаптувати тест на професійні знання, який використовувався під час відбору до антикорупційної прокуратури.

Крім цього кандидати пройдуть поліграф та особисту співбесіду із конкурсною комісією.