Британська загроза для ЄС. 5 головних питань про Брекзіт
У четвер, 23 червня, громадяни Великої Британії вирішуватимуть, чи лишатися їм в складі ЄС. Їхній вибір може спричинити глобальні наслідки для всього світу
Що таке Брекзіт?
Утворене злиттям двох англійських слів "Британія" (Britain) та "вихід" (exit) словосполучення придумали для короткого позначення референдуму, на який виноситься одне-єдине питання – Велика Британія має залишатися членом Євросоюзу, чи вона має залишити Євросоюз?
Якщо більшість проголосує за вихід, почнеться процедура, з якою ЄС досі не стикався і наслідки якої вплинуть не лише на Європейський Союз і Туманний Альбіон, а й на весь світ загалом. Як-не-як, Велика Британія — це країна з другою за потужністю економікою серед членів ЄС.
Проблему ускладнює той факт, що вибираючи подальшу долю, британці більше керуються не раціональними доводами, а емоціями.
Які настрої в британців напередодні голосування?
Останні опитування суспільної думки з'явилися напередодні вихідних. З-поміж семи опитувань, опублікованих минулого тижня, шість показали, що прибічники виходу вирвались вперед.
Одне з найсвіжіших опитувань провела компанія Ipsos MORI на замовлення газети The Evening Standard. Результат, за винятком тих, хто не визначився, такий: 53% за вихід, 47% за те, щоб лишитися в складі ЄС. Ще у травні опитування цієї ж компанії показувало, що виходу бажають лише 37% британців.
Опитування компанії Survation показує менший розрив: 45% за вихід і 42% за те, щоб лишитися. Порівняно з її травневим опитуванням, кількість прихильників виходу зросла на 7%. Кількість тих, хто бажає лишитися в ЄС, впала на 2%.
Приблизно такі ж дані дають опитування компаній ORB, ICM та YouGov.
Акція прихильників виходу з ЄС. Фото: Reuters
Акція прихильників лишитися в ЄС. Фото: Reuters
Важливо, що, за даними Ipsos MORI, п'ята частина виборців говорить, що може змінити свою думку в день голосування. Опитування Survation свідчить, що 13% британців досі не визначились. Отже, результат референдуму непередбачуваний.
Результати останніх референдумів показали, що соцопитування часто помиляються в прогнозі. Наприклад, у 2011 році вони показували, що більшість підтримає зміни до виборчого законодавства. Сталося навпаки.
У 2014 році велика частка опитувань прогнозувала, що більшість шотландців проголосує за незалежність. Сталося навпаки. Нарешті, соціологи не вгадали результат парламентських виборів у 2015 році.
Чому британці хочуть вийти з Євросоюзу?
Основні тези політиків, які закликають до виходу з ЄС, зводяться до проблеми мігрантів, небажання "годувати всю Європу" та захисту громадян від зазіхань на їхні робочі місця та соціальні пільги з боку мешканців бідніших країн ЄС, таких як Польща, Болгарія, країни Балтії тощо.
Британські ЗМІ відзначають, що зростання прихильників виходу співпало з початком концентрації агітаторів на питаннях імміграції.
Саме його, згідно з опитуванням Ipsos MORI, більшість прихильників виходу назвали найбільш важливим (33%). Питання економіки для них перейшло на друге місце, але теж мають велике значення (28%).
Як і у випадку з голландським референдумом щодо угоди про асоціацію з Україною, популізм євроскептиків перемагає здоровий глузд. Одне з ключових гасел головного агітатора за вихід, екс-мера Лондона Бориса Джонсона – це закид, що кожного тижня Велика Британія платить Євросоюзу 350 млн фунтів (440 млн євро).
Більшість бізнесових організацій та економістів неодноразово обґрунтували, чому ця цифра помилкова. Тим не менш, дані Ipsos MORI свідчать, що у правдивість слів Джонсона досі вірить 47% опитаних.
Один з очільників кампанії "вийти" екс-мер Лондона Борис Джонсон. Фото: Reuters
Така сама картина з гаслом про посягання на соціальні пільги з боку вихідців з бідних країн ЄС.
Дослідження трьох експертів Лондонської школи економіки показало, що іммігранти з Євросоюзу більш освічені, молоді, більше працюють і менше вимагають преференцій, аніж уродженці Великої Британії.
Та всі опитування показують, що виборці вірять в тези про вихідців з континенту, які живуть на їхні податки.
Нащо Кемерон взагалі вв'язався у цю гру з референдумом?
Британський прем'єр розпочав свою дуже ризиковану гру в 2013 році. Про можливість провести референдум він заявив у відповідь на небажання інших членів ЄС "почути Британію", що виявилось, зокрема, в призначенні президентом Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. Кемерон доводив, що "людина з 1980-х" не може керувати об'єднанням, яке потребує негайних реформ.
Вся ця гра затівалась напередодні парламентських виборів у Великій Британії. Кемерон на чолі консерваторів переміг, та ще й з досить великою перевагою — здебільшого саме через обіцянку провести референдум про вихід з ЄС.
За іронією долі, зараз Кемерон один з головних агітаторів компанії "залишитися в ЄС". Для нього, якщо країна проголосує за вихід, кар'єра політика скінчиться. Він втратить довіру і серед європейських партнерів, і у власній партії.
Девід Кемерон агітує залишитися в Євросоюзі. Фото: Reuters
До речі, у Консервативній партії, яку очолює Кемерон, є прихильники того, щоб лишитися в ЄС, і прихильники виходу.
Згаданий вище Борис Джонсон також консерватор і відверто мітить на крісло не лише голови партії, а й наступного прем'єра. Прикметно, що компанію йому складає лідер відверто євроскептичної Партії незалежності Об'єднаного Королівства (UKIP) Найджел Фарадж.
Він відомий, окрім іншого, тим, що в 2014 році у відповідь на питання журналістів про те, хто з сучасних політиків йому подобається, сказав таке: "як діяч, але не як людина, мене захоплює Путін – те, як він блискуче справився з сирійською кризою".
Як вплине брекзіт на Велику Британію та Європейський Союз?
Однозначної відповіді на це питання немає. Економічні наслідки залежатимуть від того, як будуть вибудувані подальші стосунки Великої Британії з Євросоюзом. Політичні — від впливу тих чи інших сил в країнах-членах ЄС, які виношують плани про подібний референдум.
Коли йдеться про економіку, прибічники виходу говорять, що членство в ЄС — зайвий тягар, позбавившись якого країна отримає друге дихання і всі британці почнуть жити заможніше, ніж зараз.
Прибічники членства в ЄС наполягають, що без нього країна втратить такі переваги, як доступ до спільного ринку товарів, послуг та фінансів, приплив дешевої робочої сили і т.і. А відтак, доходи британців стануть значно меншими.
Аналітики говорять про п'ять можливих моделей подальших взаємин Великої Британії та ЄС: норвезьку, швейцарську, турецьку, ісландську та "чистий вихід", або, як варіант — режим країни зі статусом найбільшого економічного сприяння.
Кожна з них має свої переваги й недоліки. Та чим більш економічно вигідна та чи інша модель для Лондона, тим менше вона для нього політично прийнятна. У цьому полягає парадокс Брекзіту, пише в своєму дослідженні головний економіст компанії Global Council Грегор Ірвін.
Йдеться про те, що можливість доступу до тих чи інших ринків вимагатиме виконання правил ЄС, від яких, власне, хочуть позбавитись політики на зразок Джонсона та Фараджа.
Політичні ризики полягають в тому, що приклад британців може виявитись заразним. І подібних референдумів почнуть вимагати євроскептики інших країн — наприклад, Франції чи Італії.
Як пише британська газета The Telegraph, у той час, коли виборці по всьому континенту сумніваються в здатності Брюсселя забезпечити мир та процвітання для них, Кемерон перевів питання про референдум з категорії тих, які обговорюють на кухні, до рангу державної політики.
Безперечно, вихід Великої Британії з ЄС буде великим ударом по позиціях українських прибічників євроінтеграції. Це загострить питання про те, чи варто взагалі Україні домагатись вступу до союзу, який постійно слабшає. Додаткова прикрість — вдалий брекзіт додасть сили Кремлю в його намаганнях розсварити членів ЄС між собою.
Цікаво, що багатьох європейських чиновників впертість британців дратує і за закритими дверима вони говорять, що треба дозволити країні стрибнути в ту прірву, біля краєчку якої вони шантажують своїх партнерів.
Про це в лютому зізнався президент Європарламенту Мартін Шульц. За його словами, ці політики кажуть: "не зупиняйте камінь, що котиться. Якщо британці хочуть піти, то хай ідуть".
Втім, сам він поспішив запевнити, що не розділяє таку точку зору і вважає, що разом ЄС та Велика Британія сильніші, ніж поодинці.
Можливо, відповіді на поставлені вище питання шукати не доведеться. Чекати розв'язки вже лишилося недовго.
- Актуальне
- Важливе