Хто мав рятувати Беленюка від суддівського свавілля у Ріо-2016

Статус фаворита

Однією з головних надій збірної України на золото Ріо-2016 вважався борець греко-римського стилю Жан Беленюк. Минулого року він став третім в історії України чемпіоном світу серед "класиків", а навесні 2016-го виграв ще й чемпіонат Європи. Тож киянин вважався фаворитом у вазі до 85 кг.

Те, що українці розраховують на Беленюка небезпідставно, він довів уже у своїх стартових поєдинках олімпійського турніру. Перші дві сутички українець виграв достроково – у 1/8 фіналу він не залишив шансів єгиптянину Ахмеду Сааду – 9:0, а в чвертьфіналі декласував болгарина Ніколая Байрякова – 10:1.

У півфіналі Беленюку протистояв бронзовий медаліст чемпіонату світу-2013 Джавід Гамзатов з Білорусі, який протримався відведені регламентом два періоди, проте також значно поступався українському борцю, який переміг з рахунком 6:0.

Незручний суперник

У фіналі на Беленюка чекав один з найнезручніших для нього суперників – Давіт Чакветадзе, що виступає за Росію. Йому киянин програв дві попередні сутички. Зокрема, минулого року він поступився цьому опоненту в фіналі Європейських ігор в Баку, залишившись у підсумку зі "сріблом".

Суддівство тих змагань піддавали різкій критиці за прихильність арбітрів до росіян та господарів змагань з Азербайджану. І це після того, як через проблеми із об’єктивністю та заскорузлі правила у 2013 році взагалі постало питання про виключення боротьби з олімпійської програми.

Ненад Лаловіч (зліва)

Тоді все обмежилося корегуванням правил та обранням на пост президента Міжнародної федерації боротьби замість швейцарця Рафаеля Мартінетті – серба Ненада Лаловіча, який за минулі три роки показав себе як великий прихильник "руського міра" та георгіївських стрічок.

Небачене нахабство

Але те, що сталося на Олімпіаді-2016, за рівнем своєї нахабності шокувало. Судити фінальну сутичку за участю етнічного грузина Чакветадзе призначили Темо Казарашвілі з Грузії. Та й це півбіди – зі сторінки судді у Facebook можна дізнатися, що він мешкає у російському місті Тверь. 

Тож яким чином він отримав право судити поєдинок борця з Росії – ось це найголовніше питання.

Інше питання виникає до керівників збірної України. До головного тренера нашої команди з греко-римської боротьби Артура Дзигасова, президента Асоціації спортивної боротьби Ельбруса Тедеєва, які, напевне, знали, хто судитиме поєдинок Беленюка, і могли легко припустити, чим все це закінчиться.

А закінчилося все тим, що ледь українець вийшов у фінальній сутичці вперед, Казарашвілі почав його відверто "вбивати". Він штрафував Беленюка, який агресивно йшов вперед за пасивне ведіння сутички, та регулярно ставив його у партер, даючи змогу Чакветадзе набирати очки. У підсумку судді нарахували представнику Росії перемогу 9:2 та подарували йому "золото".

Відсутність протесту

Проте ні тренери збірної, ні керівники федерації проти такого ганебного суддівства чомусь не протестували. Не ініціювали офіційного протесту і президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка та міністр молоді та спорту Ігоря Жданов, які перебувають безпосередньо у Ріо.

Щоправда, Жданов відзначився гнівним постом у Facebook, підкресливши, що у Беленюка, на його думку, таки вкрали заслужене "золото".

"На жаль, довелося зіткнутися з великим лобі Росії в Міжнародній федерації боротьби. Наприклад, коли я лідирував в рахунку, мене ставили в партер. Це взагалі не прийнято в боротьбі. До того ж я не ухилявся від поєдинку, не бігав від суперника. Вів в рахунку в першому періоді, дуже прикро програти в такій ситуації", - сказав Беленюк, який був вимушений задовольнитися лише "сріблом".

Постраждалі гімнасти

На Олімпіаді у Ріо це вже не перший випадок, коли українські спортсмени страждають від суперечливого суддівства. У фіналі багатоборства судді залишили зі "сріблом" українського гімнаста Олега Верняєва, який впевнено лідирував до останнього виду програми – виступу на поперечині, але у підсумку отримав занижену оцінку та поступився "золотом" японцеві Кохеї Утімурі.

Має всі підстави апелювати до суддів і бронзовий призер Олімпіади-2012 Ігор Радівілов. Він 15 серпня у своїй коронній дисципліні виконав у фіналі надскладний стрибок, якому присвоїли його ж ім'я – "стрибок Радівілова", який являє собою три оберти вперед з височенною амплітудою. Але судді виставили українцю мізерні бали за складність, помітивши лише не зовсім впевнене приземлення нашого гімнаста.

Через це він отримав у першій спробі низькі 14,933 бали та фінішував у фіналі на останньому – восьмому місці. І це гімнаст, іменем якого називають у опорних стрибках елементи. Але офіційні представники України знову промовчали.

Порятунок Ломаченка

Тож чи не єдиним випадком, коли інтереси наших спортсменів відстояли, залишається чемпіонат світу з боксу-2011. Тоді у 1/8 фіналу засудили українця Василя Ломаченка, віддавши перемогу бразильцеві Робсону Консейсао. І лише після втручання Сергія Бубки керівники Міжнародної асоціації аматорського боксу результат переглянули та віддали заслужену путівку до чвертьфіналу Ломаченкові.

На Олімпіаді-2012 суддівське свавілля торкнулося іншого боксера – Євгена Хитрова, якого "обікрали" у поєдинку проти британця Ентоні Огого у 1/8 фіналу. А у чоловічої збірної зі спортивної гімнастики у Лондоні відібрали заслужену "бронзу" у командній першості, якій українці навіть встигли порадіти, але у підсумку пропустили вперед авторитетну команду Японії, яка своїх спортсменів пролобіювала.

Сутужне становище

"Срібло" Беленюка стало для збірної України четвертим у Ріо-2016. Раніше другими на Олімпіаді фінішували фехтувальниці у жіночому командному турнірі шаблісток, стрілок Сергій Куліш у стрільбі з пневматичної гвинтівки на 10 м та гімнаст Олег Верняєв у багатоборстві. Бронза у активі Ольги Харлан у індивідуальному турнірі шаблісток.

Впевнено лідирує у загальному командному заліку збірна США, яка вже здобула на Олімпіаді-2016 79 нагород – 26 золотих, 23 срібні та 26 бронзових. Друга Велика Британія – 41 (16-17-8_, третій Китай – 46 (15-14-17).