Уроки Криму. Чому Україна не могла підтримати Ізраїль

Скасування візиту українського прем'єра Володимира Гройсмана до Ізраїлю викликало бурхливу реакцію в Україні. За кілька днів, які триває скандал, на поверхню витягли всі можливі проблеми, які тільки існували в українсько-ізраїльських стосунках. У соцмережах відписалася безліч експертів по арабо-ізраїльському конфлікту, а також ті, хто вважає себе таким.

Та буря не обмежується соцмережами, вітчизняні політики також розділились у думках - одні налетіли з критикою на уряд та МЗС, інші вважають, що дипломати вчинили правильно. Дуже дивує, що українська влада не спромоглася підстелити Гройсману соломки та забезпечити нормальне інформування журналістів та всіх охочих з приводу того, що відбувається.

Мабуть, спроба розібратись спокійно в тому, що сталося та може статися зараз, не викличе схвальної реакції жодної зі сторін, але спробуємо.

Резолюція щодо поселень

Яблуком розбрату стало голосування 23 грудня за резолюцію Радбезу ООН №2334. В її тексті сказано, що Радбез ООН вважає, що "створення Ізраїлем поселень на палестинській території, окупованій з 1967 року, включаючи Східний Єрусалим, не має ніякої юридичної сили і відповідно до міжнародного права є грубим порушенням та основною перешкодою до досягнення двома державами справедливого, міцного і всеосяжного миру".

Подібні резолюції вносяться на розгляд регулярно. Проте раніше США їх блокували, користуючись своїм правом вето. Як от наприклад сталося у 2011 році.

Цього разу США замість того, аби скористатися правом вето, утримались при голосуванні, фактично давши цим "зелене світло" для ухвалення документу. Це наслідки політики, яку впроваджував на Близькому Сході вже майже не президент США Барак Обама та його адміністрація.

Чому Україна підтримала резолюцію

Позиція українського МЗС зводиться до того, що зважаючи на Крим, наша країна просто не могла та не мала права голосувати інакше. "Наша держава послідовно виступає за дотримання норм міжнародного права всіма і всюди, оскільки на власному прикладі відчула, до яких трагічних наслідків призводить його порушення", - сказано в офіційному коментарі міністерства.

Розшифруємо: позиція України на міжнародній арені щодо Криму базується на твердженні, що Росія є грубим порушником норм міжнародного права. І в цьому з нами погодилась більшість країн світу ще у лютому 2014 року, підтримавши резолюцію Генасамблеї ООН про територіальну цілісність України. Ізраїль цей документ не підтримав (не брав участі в голосуванні).

"Стверджувати, що Україна мала голосувати "проти" тільки тому, що Ізраїль "наш союзник", це повне незнання принципів міжнародного права. Члени Радбезу мають ухвалювати рішення, керуючись виключно міркуваннями безпеки, а не тим, "хто наш союзник", або у своїх особистих інтересах, як Кремль", - розповів сайту Еспресо український журналіст, який кілька років висвітлював діяльність, ООН Андрій Васильєв.

Тож у питаннях, які стосуються окупованих територій, Україна не має іншого виходу, аніж голосувати проти окупації. Власне, саме порушення норм міжнародного права стало приводом для накладення перших санкцій на Росію.

"На мій особистий погляд, Україна не могла голосувати інакше, оскільки заселення окупованих територій - це прямий конфлікт між Ізраїлем та Палестиною. Якщо Ізраїль не припинить діяльність на окупованих територіях, про мирний процес між Ізраїлем та Палестиною можна забути", - говорить Васильєв.

Він також наводить думку свого джерела в Радбезі ООН: "Поселенська діяльність Ізраїлю на окупованих територіях - це основний подразник, котрий заважає мирному процесу у близькосхідному регіоні. Крім того, це порушення міжнародного права".

Йдеться про порушення статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду і конкретно пункт 2 (b) (viiі), котра прямо називає воєнним злочином переміщення власного населення на окуповану територію.

"Я думаю, нікому б в Україні не сподобалось, якби Росія розпочала будівництво у Криму та на Донбасі, вірно? З точки зору Римского статуту, дії Ізраїля на окупованих територіях і дії Кремля у Криму - це військовий злочин. Інша справа, що провести подібну резолюцію стосовно Криму у Радбезі не вдасться, тому що Москва одразу ж його заветує. У цьому і є недосконалість Ради Безпеки", - говорить наш співрозмовник.

Чому не утримались?

Ті, кому аргумент про Крим зрозумілий, закидають інший: чому наш представник не утримався, як це зробили США?

"Є різниця між утримався взагалі та утримався у цьому випадку. У разі, якби ми утрималися, це означало б "проти". Ізраїльтян би це не врятувало, але ми б виявилися непослідовними і несуб'єктивними. Вам хіба подобається політика "між крапельок"? - зазначив у коментарі сайту Еспресо директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Ізраїльська сторона та її симпатики зараз висувають із цього приводу давній аргумент про те, що ситуацію з анексією Криму та поселення на території Східного Єрусалима не можна порівнювати. Вони говорять, що ці землі не були окупованими, це їхня історична земля, Іорданія відмовилася від них добровільно і т.д. і т.п.

Можна висувати контраргументи, проте це дискусія, яка веде в нікуди - вона точиться вже багато років, і палестинці та ізраїльтяни мають щодо неї давно та міцно сформульовану думку.

Проте фактом є те, що з Україною резолюцію підтримали всі члени Радбезу, окрім США, чиє "утримались" було теж фактичним "за". І коли ми говоримо про образу щодо України та скасування візиту Гройсмана, то забуваємо, що реакція Ізраїлю мала значно ширший контекст.

Бурхлива реакція Нетаньягу

Керівник ізраїльського уряду Біньямін Нетаньягу, який одночасно є й міністром закордонних справ, дав доручення МЗС мінімізувати робочі контакти з 12 країнами, які, за висловом ізраїльських ЗМІ, "голосували проти Ізраїлю в ООН".

Також вони повідомляють, що Нетаньягу заборонив своїм міністрам зустрічатися з колегами опальних країн та відвідувати їх. Сайт Ynet стверджує, що заборона розповсюджується на Росію, Україну, Велику Британію, Іспанію та Японію. Заборона діятиме три тижні.

Взагалі то непогана компанія, якщо не рахувати Росію. Також Нетаньягу закликав громадян менше подорожувати до цих країн.

Ще Нетаньягу зупинив фінансування п'яти організацій ООН, "особливо ворожих Ізраїлю", і попередив, що будуть й інші кроки.

"Ізраїль вирішив переглянути ставлення до організації, яка його власне і заснувала (незалежність держави проголошено 14 травня 1948 року, на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 181 від 29 листопада 1947 року.). Це безпрецедентно", - написав з цього приводу на своїй сторінці в Facebook голова правління БФ "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

Дембельський аккорд Обами

В координації голосування ізраїльська влада звинувачує США. "Виходячи з тієї інформації, що ми маємо, у нас немає сумнівів, що адміністрація Обами ініціювала це, стояла за цим, координувала складання тексту і вимагала, щоб це відбулося", - заявив Нетаньягу.

Для пояснення "на килим" викликали посла США в Ізраїлі. Звісно, що викликали й інших послів, зокрема, й українського. "Виклик послів для пояснень в різдвяний вихідний - міра незвичайна і свідчить про серйозність претензій Ізраїлю", - пише BBC.

Уже зрозуміло, що Трамп збирається повернутись до того формату стосунків з Ізраїлем, який був до зміни курсу Обамою. Тобто країни виступатимуть дуетом і дисонансів, подібних резолюції про поселення, не виникатиме. Саме тому українська сторона намагалась відтермінувати голосування - тоді воно відбувалося вже під керівництвом адміністрації Трампа й вето точно було б. Проте США виступили категорично проти ідеї переносити дату.

Нетаньягу днями провідав Трампа. Фото: Reuters

"Як стверджує моє джерело, Єрусалим просив Вашингтон накласти вето на цю резолюцію, але максимум, що могла зробити Саманта Пауер - утриматись. Оскільки голос "проти" заперечує Римський статут", - пояснює Андрій Васильєв. Раніше й адміністрація Обами виступала в унісон з Ізраїлем. "Лінія поведінки США змінилась саме через Крим. Тому що це прецедент", - вважає він.

Все пропало та зіпсовано?

Коли йдеться про наслідки голосування країни в Радбезі слід тримати в голові, що Ізраїль не був союзником України. На рівні урядів, звісно - мова не йде про співпрацю на рівні волонтерів та народної дипломатії.

"Для Нетаньягу відносини з Росією набагато важливіші і сваритися з ними через нас він не буде", - зазначив Ігор Семиволос.

Так, наші воїни проходять лікування в Ізраїлі. Є певні плани щодо військової співпраці, проходять навчання для наших медиків. Та не варто забувати й про ізраїльські дрони, які використовують терористи "ДНР" та "ЛНР". І про скандальний виступ президента Ізраїлю з трибуни Верховної Ради, в якому він назвав українців та ОУН пособниками масових вбивств близько 1,5 мільйона євреїв.

Ізраїль тричі не голосував за українські резолюції в ООН (одну з них ми вже згадували). Так, він підтримав резолюцію ООН 19 грудня, яка визнала Крим окупованою територію, а РФ - країною-окупантом. Проте, навряд чи це був подарунок для України - більше скидається на попередження Москві з приводу резолюції про поселення.

Так само не варто переживати про те, що Ізраїль точно не визнає голодомор геноцидом. За словами Ігоря Семиволоса, це питання було зняте з голосування в кнесеті ще в листопаді. Приблизно така сама ситуація і з договором про зону вільної торгівлі - це питання обговорюється не перший рік, а віз і нині там.

Існує проблема нерозуміння українцями ізраїльських реалій. Одні занадто героїзують цю країну, порівнюють палестинських терористів з діями бойовиків "ЛНР" та "ДНР". Але, як і будь-яка аналогія, ця страждає низкою неточностей.

"У нас є образ Ізраїлю як такої собі героїчної країни, на яку ми хочемо бути схожі. Це красивий образ, він мені подобається. Але він дуже відмінний від реального Ізраїлю і тим більш від політики, яку проводить ця близькосхідна країна", - зауважує Семиволос.

Нетяньягу - ще не весь Ізраїль

Позицію Нетяньягу щодо України вже різко розкритикувала один з лідерів найбільшої опозиційної політичної сили в кнесеті, колишній міністр закордонних справ Ціпі Лівні. Лідер партії Ха-Тнуа (входить у блок "Сіоністський табір") виступила з різкою критикою скасування візиту прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана до Ізраїлю. За її словами, прем'єр має прокремлівську позицію, звертався до президента РФ Володимира Путіна з проханням накласти вето на резолюцію Радбезу й отримав відмову.

"Нетаніягу знову проявляє безпорадність. Він не контролює ситуацію, не розуміє ефективність і користь для Ізраїлю своїх реакцій", - вважає Ципі Лівні.

Власне, ми забуваємо, що голосування в Радбезі - це особистий прокол Нетаньягу. Ще раз нагадаємо - голосувала за резолюцію не лише Україна, її схвалили всі інші члени Радбезу, навіть США (відмовившись її ветувати). Гройсману не пощастило, бо його візит припадав саме на 27-28 грудня. Якщо б на ці дати було заплановано візит прем'єра Великої Британії, Іспанії, Японії чи будь якої іншої країни, яка підтримала резолюцію, їх би спіткала така сама доля.