Олімпіада імені Януковича. Як Україна уникнула мільярдного дерибану на спорті

Як виникла ідея

Понад два роки тому Україна відмовилася від ідеї проведення у Карпатах Олімпіади-2022 року. Можлива організація Ігор у Львові несла, як позитив, так і великі ризики. З одного боку вони могли дати поштовх розвитку зимових видів спорту і туризму, з іншого - утворити ще гігантську діру у й так дірявому бюджеті.

Розмови про організацію у Львові Олімпіади розпочалися ще після того, як Україна у 2007 році отримала спільно з Польщею право на організацію футбольного Євро-2012. Нашим спортивним функціонерам це надало впевненість у власних силах, адже вибір зроблений Союзом європейських футбольних асоціацій (УЄФА) довів, що проведення турнірів світового масштабу у Східній Європі зовсім не є фантастикою.

Емблема Олімпіади у Львові

Після отримання чемпіонату Європи з футболу, наша країна вступила у боротьбу за Євробаскет-2015, континентальну першість з гандболу, але наймасштабнішими виявилися претензії на організацію зимових Олімпійських ігор 2022 року.

У підсумку Україні дали баскетбольний чемпіонат, але від нього ми були вимушені відмовитися через складну економічну ситуацію та розв'язану росіянами на Донбасі війну. З цієї ж причин влітку 2014 року було знято кандидатуру Львова на Ігри-2022.

Навіщо Олімпіада була Януковичу

Віктор Янукович

Реальних обрисів українська заявка набула у 2011 році, коли було запущено національний проект "Олімпійська надія-2022". Все було обставлено так, що ініціатором його реалізації став тодішній президент країни Віктор Янукович, який завжди залюбки піарився на спорті, а з 2002 до 2005 року навіть очолював Національний олімпійський комітет України.

Провладні кола під час підготовки до Євро-2012 року добре засвоїли, що турнір такого калібру це добрячий спосіб опановувати бюджетні кошти, спрямовані на будівництво та реконструкцію спортивних арен та розвиток інфраструктури.

Від проведення футбольної першості вже минуло п'ять років, а скандали навколо розкрадання коштів не припиняються. Приміром київська прокуратура зараз веде провадження про розкрадання 5 млн гривень на закупівлі крісел для НСК "Олімпійський". І подібні справи непоодинокі.

А у тому, що "олімпійські" фінансові потоки були б спрямовані через правильні руки сумнівів не має. Відповідальним за Олімпіаду-2022 було призначено члена Партії регіонів, на той час віце-прем'єра Олександра Вілкула.

Безпосередньо за розробку та подачі заявки відповідав очільник Державного агентства з інвестицій та управляння проектами Владислав Каськів, який зараз ховається від українського правосуддя у Панамі через заведену проти нього справу про розкрадання державних коштів.

Скільки планували витратити

Владислав Каськів

У вересні 2012 року було представлено Технічно-економічне обґрунтування національного проекту "Олімпійська надія-2022", розроблено австрійською компанією Klenkhart & Partner Consulting.

Спочатку планувалося витратити на Олімпіаду-2022 $10 млрд, але згодом ця цифра зменшилася до $6,9 млрд. У автотранспортну інфраструктуру мали вкласти $1,77 млрд, аеропорти - $100 млн, залізничне сполучення – $360 млн. На будівництво готелів заклали $993 млн, олімпійського селища для спортсменів - $365 млн.

$710 млн пішло б на спортивні об'єкти, які у Карпатах потрібно було зводити з нуля. Львівська льодова арена мала обійтися у $390 млн, стадіон для лижних гонок та біатлону у Тисовці на Львівщині – у $120 млн, гірськолижний центр у Боржаві на Закарпатті - у $200 млн, медіцентр для преси -у $185 млн.

Де мали відбуватися змагання

Найбільшу частину стартів Олімпіади-2022 віддали його столиці – Львову, де мали розіграти медалі з хокею, фігурного катання, шорт-треку, ковзанярського спорту, керлінгу, санного спорту, бобслею та скелетону. Церемонія відкриття за закриття Ігор мала пройти на футбольній "Арені Львів".

Стрибки з трампліна, лижне двоборство, біатлон, лижні гонки мав приймати Тисовець. Гірськолижний спорт та сноуборд побачили б у Славському та Боржаві. Трускавець та Стрий обрали місцем проживання для офіційних осіб та вболівальників.

Очікувалося, що олімпійські об'єкти почнуть будувати після отримання права проведення Олімпіади у 2015 році. Але й без цього на Ігри-2022 Україна витратила 2 млн грн, які пішли на участь у підготовці до виборів та функціонування офісу проекту "Олімпійська надія-2022".

Чому програв зимовий спорт

Врешті жоден з запланованих об'єктів не був зведений і мрії українських представників зимових видів спорту залишилися нездійсненними. В Карпатах так і не з'явилися арени, здатні приймати міжнародні змагання найвищого рівня.

Стадіон у Тисовці

Приміром, у тому ж Тисовці проходять лише внутрішні змагання. Свого часу були й континентальні, але навіть проведення у 2007 році не самого престижного літнього чемпіонату Європи з біатлону запам'яталася курйозом – через відсутність готелів організатори були вимушені розташовувати спортсменів та офіційних у приватному секторі по навколишніх селах.

У березні минулого року великий резонанс викликало проведення чемпіонату України з гірськолижного спорту на закарпатському курорті "Красія", де на момент змагань практично не було снігу, через що спортсмени були вимушені борсатися у багнюці.

Скандальний чемпіонат України з гірськолижного спорту

Не краща ситуація з критими приміщеннями. У країні нема жодного катка під дахом для ковзанярського спорту, а найбільшою хокейною ареною залишається морально застарілий столичний Палац спорту, який збудований ще у 1960 році та вміщує лише 6800 глядачів.

Тож збірні України із зимових видів спорту продовжують готуватися до змагань переважно за кордоном, де є всі необхідні умови.

Чому виграли Львів та Україна

Якщо спортсмени залишилися у програші, то держава через відмову від ідеї проведення Олімпіади виграла, тому що зекономила. Ідея витратити $6,9 млрд для України виглядала авантюрною навіть коли був "долар по вісім", не кажучи про часи нинішньої фінансової скрути.

Понад те, проведення таких глобальних змагань, як Олімпіада, несе величезні ризики у майбутньому. Після Ігор у організаторів виникають проблеми з подальшим використанням численних об'єктів, функціонування яких й надалі щорічно обходиться у кругленькі суми.

У занепад прийшли об'єкти багатьох недавніх олімпійських столиць – австралійського Сіднею-2000, грецьких Афін-2004, італійського Туріну-2006, канадського Ванкувера-2010, Сочі-2014. Ігри, замість обіцяного розквіту, принесли цим містам суцільні збитки.

Занепале олімпійське селище у Турині

Та й Львів має труднощі із завантаженістю "Арени Львів", яка тривалий час не могла домовитися з місцевим футбольним клубом "Карпати", а наприкінці 2016 року втратила донецький "Шахтар", який вирішив надалі проводити свої домашні матчі у Харкові.

Із зимовими видами спорту ще складніше. У біатлоні, лижних гонках, гірськолижному спорті десятиліттями етапи Кубку світу та чемпіонати світу проводяться у одних і тих же містах Центральної Європи, Скандинавії та Північної Америки.

Там є велика кількість поціновувачів цих змагань та традиції, в той час як в Україні глядач може масово піти хіба що на біатлон. Саме у цьому виді наші спортсмени досягають хоч якихось успіхів, у решті ж зимових дисциплін, хіба що за винятком лижної акробатики, вони вже давно пасуть задніх.

Чому Європа проти

Львів став далеко не єдиним містом, яке відмовилося від боротьби за Олімпіаду-2022. Ще до подачі заявки на місцевих референдумах від Ігор відмовилися швейцарський Санкт-Моріц та німецький Мюнхен.

Після старту конкурсу проти Олімпіади проголосували мешканці польського Кракова, у шведському Стокгольмі Ігри вирішила не проводити мерія, а Осло не отримало на організацію змагань гарантій норвезького уряду, що є обов'язковою умовою Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Олімпіаду-2022 отримав Пекін, який переміг на виборах єдиного конкурента - казахстанський Алмати.

Тож навіть у набагато благополучніших, ніж Україна європейських країнах, чітко усвідомлюють, що в сучасних умовах проведення Олімпіади несе набагато більше мінусів, ніж плюсів. Тому українцям слід все сім раз відміряти, перед тим, як реанімувати ідею проведення в Карпатах зимових Ігор. Остаточно від неї не відмовилися.

Оголошуючи після консультацій з президентом МОК Томасом Бахом та главою НОК України Сергієм Бубкою про припинення боротьби за Олімпіаду-2022, тодішній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що зусилля буде перенаправлено на Ігри-2026, а українська заявка матиме величезний потенціал для економічного відновлення країни. Тобто, поки що у історії з українською Олімпіаду крапку ще ставити рано.