7 фактів про те, як українська економіка пробивається в ЄС

1 вересня в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Положення Угоди, які запрацювали 1 вересня 2017 року - це частини розділів, що стосуються економічного співробітництва, соціальної політики, трудового законодавства, гендерної рівності, здоров’я та безпеки праці, а також громадського здоров'я.

Певні положення є суто декларативними і передбачають обмін досвідом, контактами чи розширену співпрацю. Частина з них вже працює, реалізувати іншу частину Україна взялася сьогодні відповідно до встановлених в Угоді термінів. 

Читайте також: 7 помилок, які калічили економіку України

Набуття чинності цією Угодою надасть поштовху для співпраці в сфері зовнішньої політики та політики безпеки, юстиції, оподаткування, управління державними фінансами, науки та технології, освіти та цифрових технологій.

Нагадаємо, економічну частину угоди підписали ще в червні 2014 року. Остаточно ж  Європейський Союз завершив ратифікацію Угоди 11 липня 2017 року.

З 1 січня 2016 року в нас функціонує поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Євросоюзом.

То що вже дала Угода з ЄС українській економіці та на що ще можна розраховувати.

1. На ЄС припадає 41,1% нашої торгівлі

Цей показник визначається від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами.

Лише за останні півроку зовнішня торгівля товарами та послугами України з країнами ЄС зросла на 22 % порівняно з аналогічним періодом 2016 року. За цей період нам заробити від торгівлі $9,4 млрд. Такі дані наводить в себе на сторінці прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Це зробило Європейський Союз нашим головним торгівельним партнером.  

2. Найбільше наших товарів купують в Польщі, Італії та Нідерланди

Згідно з даними Державної служби статистики, найбільшим покупцем українських товарів у ЄС залишається Польща – експорт до цієї країни зріс на 25,9%, до $1,25 млрд. На другому місці – Італія (+27,3%, до $1,18 млрд).

До європейського топ-3 також увійшли Нідерланди (+48,5%, до $0,77 млрд), посунувши Німеччину (+5,3%, до $0,72 млрд).

А темпи зростання експорту за перше півріччя 2017 року в порівнянні з минулорічними показниками найбільшими виявилися у Бельгію (на 74,8%), Литву (на 67,6%) Велику Британію (на 61,8%) та Австрію (на 55%). Скорочення експорту серед країн ЄС помічено лише у Франції (-4,7%) та Болгарії (-5,5%).

Інфографіка Texty.org.ua

3. Продаємо здебільшого сировину

Найбільше в країни ЄС за перше півріччя 2017 року ми продали чорних металів ($1,47 млрд), зернових культур ($1,1 млрд), електричних машин ($ 957 млн), жирів та олій ($ 783 млн).

Як бачимо лідери продажів саме сировинна продукція - метало- та аргопродукти. Єдиним винятком у цьому списку є експорт електротехнічної продукції. Його основу становить продаж автомобільного проводу — 60%.

Цим завдячуємо європейським автомобільним підприємствам, які відкрили заводи в кількох містах західної України. Та, на жаль, у виробництві проводу багато ручної роботи та невеликі зарплати.

До слова, майже вся інша електротехнічна продукція експортується до Угорщини.

Інфографіка Texty.org.ua

4. Кукурудза, феросплави та залізні руди - лідери зростання

За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, саме експорт цих трьох категорії товарів за перше півріччя 2017 року до країн ЄС найбільше зріс в порівнянні аналогічними показниками минулого року.

Так, експорт руди та концентратів залізних вдалося наростити на 97% – а це додаткові $365,9 млн. На феросплавах вдалося заробити 121,3 млн, збільшивши експорт на 66,8%.

Кукурудзи за перші 6 місяців 2017 року ми продали в ЄС на 54,3 % більше, аніж за перше півріччя минулого року, заробивши ще $344 млн.

5. Третину обсягів торгівлі з ЄС складають послуги

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, країни ЄС від загального обсягу торгівлі послуг України отримують 34,5%. Це також найбільша частка серед наших партнерів за обсягами торгівлі послугами.

За січень-червень 2017 року експорт послуг до Європейського Союзу зріс на 6,4%, а це $1,5 млрд.

Найбільше за останнє півріччя зросли відповідно до аналогічних показників 2016 року транспортні послуги, послуги переробки матеріальних ресурсів, послуги у сфері комунікації та ІТ-сфері, ділові послуги та послуги з ремонту й технічного обслуговування.

6. Українці ще не навчилися використовувати всі квоти

В межах Асоціації між Україною та ЄС впрваджена Зона вільної торгівлі, яка передбачає надання квот для українських виробників. Квота — це умовний обсяг продукції, який українські аграрії можуть експортувати до ЄС без оподаткування митними платежами. Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності 1 січня 2016 року.

Але, за словами Наталії Микольської, заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України, досі є квоти, які українські підприємства не використовують, бо не пройшли відповідної сертифікації (наприклад, яловичична), або використовують частково.

7. Чекаємо на додаткові торгівельні преференції

З 1 жовтня на лібералізацію імпорту до країн ЄС можуть розраховувати українські виробники взуття, добрив, мідних та алюмінієвих виробів, електронної апаратури для відтворення зображень, пігментів та препаратів на основі діоксиду титану.

Окрім того, можете розраховувати на нульову тарифну ставку, якщо вирішили експортувати до ЄС мед, виноградний сік, кукурудзу (в тому числі борошно та гранули), ячмінну крупу та борошно з неї, оброблені томати, пшеницю та борошно з неї. Щоправда, для безмитного експорту існують обмеження за вагою.

Додаткові торгівельні преференції для виробників вище перелічених товарів діятимуть протягом трьох років.