Угорщина знову почала розганяти тему автономії Закарпаття. Історія "м'якої окупації"

До обурень законом про освіту угорські націоналісти підключили свою улюблену тему - автономію для Закарпаття.

"Йоббік" прокинувся

Праворадикальна партія "Йоббік" збирається провести під стінами українського посольства в Будапешті акцію "Самовизначення для Закарпаття". Її призначено на сьогодні, 13 жовтня - на наступний день після візиту в Будапешт голови українського МЗС Павла Клімкіна. Він обіцяв обговорити всі питання - не лише закон про освіту, який так турбує угорців, але й масову видачу угорських паспортів у Закарпатті. Чи вийшло це зробити, наразі невідомо.

У заклику до акції, опублікованому на офіційному сайті партії, сказано, що угорцям, які проживають у Закарпатті, нібито "заборонили навчатися рідною мовою, мислити і усвідомлювати себе угорцем". Щодо української влади в тексті вжито слово "puccsisták", що з угорської перекладається як "путчисти" або ж "заколотники".

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що його відомство негайно направило ноту протесту "з вимогою заборонити цю провокацію". У своєму Twitter голова МЗС написав, що про акцію українському посольству в Будапешті повідомило МЗС Угорщини. "Це що, Будапешт підтримує сепаратизм?" - написав Клімкін.

Варто зауважити, що хоча "Йоббік" знаходиться в опозиції до партії влади, але його ідеї часто співзвучні з тими, які озвучує прем'єр-міністр Віктор Орбан, члени його уряду та однопартійці.

До чого тут Росія

При всій проросійськості Орбана є низка "червоних ліній", перетинати які він не наважується навіть заради дружби з Кремлем. Це питання санкцій, невизнання "приєднання" Криму, реверс газу для України, ратифікація угоди про асоціацію тощо.

Інша справа "Йоббік". Його представники були серед "міжнародних спостерігачів" на псевдореферендумі в Криму, а згодом в самопроголошених "ДНР" і "ЛНР".

У 2014 році угорський депутат від "Йоббіка" Томаш Гауді-Надь прийшов на сесію ПАРЄ у футболці з написом "Крим законно належить Росії, а Закарпаття належить Угорщині".

У своєму виступі він закликав повернути Закарпаття на угорську карту.

Тож не дивно, що депутати від "Йоббіка" регулярно оголошуються персонами нон-грата в Україні. Нещодавно стало відомо, що СБУ заборонила в'зд до України на 5 років тому ж таки Томашу Гауді-Надю та його соратниці Кристині Морваі.

Вони дізналися про це на пропускному пункті "Лужанка", коли намагались потрапити на Закарпаття. Ця історія, до речі, оголошена однією з причин для акції під стінами українського посольства 13 жовтня.

Крістіна Морваі та Томаш Гауді-Надь. Фото: alfahir.hu

Вочевидь, Морваі та Гауді-Надь намагалися потрапити до свого електорату - закарпатських угорців. Оскільки багато з них є власниками угорських паспортів, а отже й виборцями, їх би агітували голосувати за партію, яка боротиметься з українським законом про освіту та обіцяє їм у майбутньому автономію, а може й приєднання до Угорщини.

Нещодавно в Будапешті біля посольства України вже відбувся мітинг зі смолоскипами на захист угорців Закарпаття. Тоді організатором було молодіжне крило правлячої партії "Фідес", яку очолює прем'єр-міністр Віктор Орбан.

Як зазначає сайт Mukachevo.net, на майбутніх парламентських виборах у них з "Йоббіком" практично одне електоральне поле.

Звідки ростуть ноги в угорського сепаратизму

Ідея відновлення Угорщини в межах кордонів, які вона мала між двома світовими війнами, час від часу виникає в публічних виступах ультраправих. "Йоббік" має територіальні претензії не лише до України, а й до Румунії, Словаччини та інших країн, де є угорські меншини.

Щодо Закарпаття, то на даний час там проживає близько 150 тисяч угорців. Сайт "Інформатор" у березні, спираючись на свої дані, повідомив, що на Закарпатті нараховується 118 498 людей, які мають угорські паспорти.

Одразу варто зауважити, що не слід усіх українських угорців вважати потенційними сепаратистами. Українські угорці, наприклад, пишаються Роландом Поповичем - один із перших угорців, які загинули в зоні АТО. І він, звісно, не єдиний угорець, який поклав голову, захищаючи українську територіальну цілісність.

Проте є й такі серед українських угорців, які підтримують ідею Віктора Орбана створити закарпатську автономію. Першим кроком на цьому шляху вважається створення Притисянського району з адміністративним центром у місті Берегове. Він мав би об'єднати у своїх межах 70% угорців, які компактно проживають на території Закарпаття.

У жовтні 2013 року депутат Європарламенту від "Йоббіка" Бела Ковач заявив, що створення Притисянського округу на Закарпатті з включенням до нього населених пунктів з більшістю угорськомовного населення є умовою для приєднання України до ЄС.

Звісно, він збрехав, але його теза сподобалася навіть тим угорцям, які не симпатизують праворадикалам.

На сьогодні вони розділені по чотирьох різних районах: Берегівському (там проживає 67% закарпатських угорців), Ужгородському (35%), Виноградівському (25%) та Мукачівському (12%). Невелика частина угорців є також в Хустському і Тячівському районах.

У січні 2010 року в Угорщині було ухвалено закон, який дозволяє громадянам колишніх радянських республік, чиї родичі проживали в Угорщині або на підконтрольних їй територіях до 1945 року (Словаччина, Закарпатська область, Трансільванія і Воєводіна), отримати громадянство за спрощеною процедурою. Щоправда, для отримання паспорта необхідно знати ще й угорську мову.

До речі, схожий закон існує також в Румунії. Геннадій Москаль свого часу стверджував, що українців з румунським паспортом нараховується близько 50 тисяч. Бажання українців отримати угорський або ж румунський паспорт цілком зрозуміле: адже це простий шлях стати громадянином ЄС з усіма відповідними привілеями.

Гроші під ялиночку

Окрім видачі паспортів, Угорщина проводить й іншу політику, яка спрямована на підтримку лояльності своїх співгромадян. Це, наприклад, матеріальна допомога. Як пишуть ЗМІ, кожного року кожен український угорець отримує фінансову допомогу в мінімальному розмірі 100 євро (для багатьох вона більша). Бюджету Угорщини це коштує 11,8 млн євро на рік.

Зазвичай фінансову допомогу закарпатські угорці отримують в конвертах під Новий рік, як такий собі "подарунок". Але це не єдина форма матеріальної допомоги, яка існує або ж існувала.

У місті Берегово з грудня 2010 року функціонував офіс Бели Ковача з "Йоббіка", на основі якого було створено місцевий підрозділ партії. Окрім різних заходів організація надавала підтримку для оформлення угорського громадянства й надавала іншу допомогу. У березні 2014 року Ковач прикрив свій офіс під тиском української влади.

Бела Ковач. Фото: Origo.hu

Наступного року він був позбавлений імунітету в Європарламенті через звинувачення в шпигунстві на користь Росії. Щоправда, угорським спецслужбам так і не вдалося довести справу до кінця - її було передано в прокуратуру, де вона "зависає" досьогодні.

"Передача справи з контррозвідки в прокуратуру виглядала як жест прем'єра Віктора Орбана в бік Москви. Процес досі не почався, а Ковач лишається депутатом Європарламенту від "Йоббіка", - писала газета Wprost.

Тим часом на Закарпатті працюють інші організації та фонди, наприклад - благодійний фонд Габора Бетлена. Він виділяє гроші на матеріальну допомогу школам з угорською мовою навчання, відновлює та ремонтує церкви, проводить доброчинні акції тощо. Його діяльність фінансується з бюджету Угорщини. Наприклад, у 2015 році на його діяльність було виділено 17,5 мільярдів форинтів (приблизно $66 млн).

Одна зі шкіл Закарпаття, яка отримує допомогу від фонду Габора Бетлена. Фото: pmg.ua

Таким чином Угорщина давно веде повзучу "м'яку окупацію" Закарпаття. Для нинішньої влади це важлива частина електорату, а тому його регулярно підгодовують. Українська влада зі свого боку регулярно шукає компромісні рішення, які стишують бурління по обидва боки кордону. Хочеться, аби їх було побільше.