Право не для всіх

Повідомлення лише одного ранку 21 травня: Олег Сенцов голодує 8 днів, Володимир Балух - 64-й день голодування, в Бахчисараї проходять обшуки в домівках кримських татар Сервера Мустафаєва та Едема Смаілова", ФСБ звинуватило затриманого при в’їзді в Крим колишнього боксера Олександра Стешенко в участі в екстремістській групі, яку було створено помічником Мустафи Джемілєва Еролом Велієвим...

Щодня кількість кримчан-жертв російської репресивної машини зростає. Не всі з постраждалих стають політв‘язнями. Когось з них залякують. Когось навіть відпускають. Але після наполегливого попередження "не робити дурниць". Комусь з "попереджених" дають втікти на територію материкової України, роблячи їх таким чином вигнанцями. Є випадки, коли переслідуваних за політичні погляди людей ув‘язнюють за кримінальними статями, або відправляють "під надзор". Яка різниця, що конкретно порушили окупанти під час обшуків та арештів українських громадян, якщо все судочинство, яке здійснюються ними в Криму є воєнним злочином - суцільним порушенням міжнародного права?

Складається ситуація, з якою Україні самостійно не впоратися. Репресії проти кримчан давно носять системний характер. Захід же воліє розглядати ситуацію фрагментарно, тому не поспішає. Сотня ув’язнених - це не така вже й проблема, порівняно з людожерськими режимами, які прямо зараз існують на світовій мапі. Небажання бачити за репресіями в Криму системність - значно зменшує масштаби проблеми і заважає захисту ув‘язнених. Порушення прав українських громадян, що залишилися на окупованій території, вже вимірюється мільйонами осіб. Сотня політв‘язнів - це лише ті, про кого світ дізнався сьогодні. Завтра цифра може збільшитися в рази.

Про долю голодувальників годі й говорити. І Балух, і Сенцов є мешканцями окупованої території України і до них мають діяти гуманітарні міжнародні конвенції про захист мирного населення під час війни. Навіть якщо забути про абсурдність звинувачень та те, що в обох випадках судовий вирок носив політичний характер, Росія не мала права судити ані Балуха, ані Сенцова за російським законодавством, тому що вони є українськими громадянами. Згідно Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року "Про захист цивільного населення під час війни", застосування законодавства країни-окупанта на окупованих територіях є воєнним злочином. Отже, можна нічого не знати про сутність справ Сенцова та Балуха, але одного факту їх ув‘язнення достатньо, щоб говорити про порушення міжнародного права.

Щодо обшуків в Бахчисараї, то тут теж має діяти конвенція про захист. Обидва арештовані є координаторами "Кримської солідарності" - об‘єднання, яке опікується сім‘ями жертв політичних репресій. Тож дії російських силовиків цілком підпадають під визначення "політичний тиск на представників громадськості". До того ж обшуки відбувалися без присутності адвокатів. А це новий злочин - порушення права на захист.

Група ж "екстремістів", яка нібито була сформована в Харкові за вказівкою лідера Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова і за підтримки СБУ - це взагалі абсурд. Мова про зниклого 11 квітня Олександра Стешенка, до якого теж всі ці дні не допускали адвоката. Ба більше, ФСБ відкидала будь-яку інформацію, що Стешенко знаходиться у них. Правозахисники з самого початку говорили, що до Стешенко російські силовики застосовували катування. Тільки так можна пояснити, чому ФСБ багато днів не показувало "екстреміста" публіці. Тут ми можемо говорити про викрадення українського громадянина на українській території, яке вчинила країна-окупант.

І це тільки початок тижня.

При всьому цьому "політв‘язень", про якого канцлер Німеччини хоче поговорити з президентом України Петром Порошенко - це співробітник "РІА Новини" Кирилл Вишинський, ув‘язнення якого викликає "велике занепокоєння" федерального канцлера. Про це Ангела Меркель повідомила журналістам після переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним в Сочі.

Не минуло й тижня після затримання українського громадянина Вишинського, що нагороджений орденом РФ за сприяння окупації української території, а стурбованість щодо його долі вже висловили представництво ОБСЄ по свободі ЗМІ, управління ООН з прав людини, німецька канцлерка та Міжнародна федерація журналістів. А "Опозиційний блок" навіть висловив бажання взяти Вишинського на поруки. Небачена чуйність!

Водночас, справи українських політв'язнів в РФ давно не користуються такою ж увагою світової спільноти. Чи запитувала Меркель у Путіна про Романа Сущенка, Олексія Бессарабова, Дмитра Штиблікова? Чи висловлювала занепокоєність станом здоров‘я Балуха та Сенцова? А міжнародні журналісти, чи проявили вони солідарність з Миколою Семеною, розпитуючи про його долю у кожного російського високопосадовця?

Одкровень російських можновладців в світовій пресі вдосталь. Але чи є там питання, які б висвітлювали правду про розв’язаний путінським режимом терор проти українців? Я вже не питаю, чи взагалі хоч хтось зі світових лідерів намагався поставити умову, що подальший діалог з Кремлем буде відбуватися тільки після звільнення 68 політичних бранців? Характерно, що розмовам про економічні переваги "Північного потоку-2" не заважають ані вбиті сирійські діти, ані "кримська дитяча сотня".

Світ починає жити в постправовому вимірі, коли висловлює однакову "занепокоєність" злочинами окупанта і спробами жертви захистити себе від злочинця.

Путін вже змінює світовий порядок, коли наполягає, що економічні стосунки не мають бути затьмарені "політичними непорозуміннями". А підсліпуваті міжнародні політики йому в цьому допомагають, коли роблять вигляд, що окупація, анексія, тортури, вбивства, зникнення, відібране майно і осиротілі діти - це все "політичні моменти", які не мають стосунку до понівеченої системи міжнародного права. Системи, яку на Західі пропонується відновлювати за допомогою "співробітництва", "конструктивного діалогу", "перезавантаження відносин" і "висловлювання занепокоєння".

Дивна вибірковість щодо злочинів Кремля, нагадує фільм "Світ дикого Заходу". За сценарієм, в недалекому майбутньому винахідливий бізнесмен створює парк розваг "Westworld”, в якому людям дозволено все. Купивши квіток в "Westworld” можна повністю скинути з себе маску цивілізованості. Можуть вбивати, ґвалтувати, очолювати банди і продавати дітей у рабство. Обмежень нема і ніхто їх не осудить, адже жертвами стають дуже схожі на людей андроїди, які через вбудовану програму не можуть зашкодити гостям парку. Є єдине правило - не можна посягати на життя, здоров’я та майно людей - відвідувачів парку. Таким чином будь-який злочин перестає бути злочином. Адже шкода, нанесена недолюдині, не може бути осудною. Фільм ставить пряме запитання: що є злочином - шкода нанесена "повноцінному" потерпілому, чи втілена у якості розваги хвороблива фантазія ката? А може злочином є саме існування парку розваг, який стирає грань між добром та злом

Світ, що його намагається створити Путін, в якому біль понівечених його імперськими амбіціями життів відділена від прибутків, які він пропонує західним лідерам за участь у спільних економічних "розвагах" - це запрошення до варваризації Заходу. Це "Westworld” - механізм для знищення моральних устоїв та руйнації самої ідеї права, як вільного світу для всіх.

І нічого нового в цій ідеї немає. Адже Гітлер також свого часу пропонував країнам Заходу долучитися до його арійського світу надлюдей і розширити свій життєвий простір за рахунок знищення недолюдей. Звісно ж, ніхто не скаже вголос, що сирійці чи українці - це недолюди. Але чи обговорювала б Ангела Меркель "Північний потік -2", якби обшуки без адвокатів, ув‘язнення та викрадення відбувалися б щодо німецьких громадян? Чи непокоїла б її російська істерика з приводу арешту німецького журналіста в Берліні, який, як виявляється, працює на країну-окупанта, якби в Сибіру голодував до смерті, засуджений на 20 років таборів справжній німець - Олег Сенцов?

Скажете, що це не етично ставити питання саме так? Можливо. Але ж і перемовини про економічні переваги для мільйонів європейців на тлі злочинів Росії проти мільйонів українців - це теж не етично. В першу чергу по відношенню до європейців, адже вчить їх, що право існує не для всіх.