Наталія Романенко: Поняття безробітної людини потрібно переглянути

Інтерв’ю вийшло у програмі "Еспресо.Капітал" на телеканалі Еспресо, ведучий - Андрій Яніцький.

Пані Наталіє, що таке HR? Це те саме, що раніше називали кадровик? 

Це стереотип. HR це не тільки кадрова робота. Управління персоналом є основною функцією будь-якого керівника. І тут HR-директор може виступати в ролі партнера, інколи й лідера в допомозі побудови системи управління персоналом.

Тобто HR розшифровуються як human resources, управління персоналом. І ви займаєтеся не тільки тим, що приймаєте людей на роботу або звільняєте, а ще?

Ще побудова стратегії, побудова бренду роботодавця, пошук і підбір персоналу, кадрове адміністрування, розвиток і навчання персоналу, його оцінка. 

Корпоративи - це теж ваша робота?

І це також. 

А скільки людей у вас в компанії працює?

Близько 20 тисяч персоналу у 22 областях із 24. Тому ми можемо робити висновки щодо ринку праці майже всієї України. 

О, 20 тисяч людей, оце корпоративчик можна зробити. Мабуть ви тоді справді все знаєте про ринок праці. Чи правда, що сьогодні, як кажуть, ринок працівника, а не ринок роботодавця? Що вже так мало професіоналів на ринку праці, що вони можуть собі обирати роботодавця?

Це дійсно так, ринок праці дуже змінився. В першу чергу, якщо подивитися на статистику, у 2017 році на 10 вакансій припадало 50 безробітних працівників, в 2018 - 4, у цьому році 3 працівники на кожні 10 вакансій. 

З чим це пов'язано? Стало більше робочих місць, тобто вакансій побільшало, стало менше працівників? Або всі поїхали. Чи вимирає в нас населення?

Причин дуже багато. В першу чергу це демографічне питання. Це зменшення чисельності населення України, в тому числі працездатного, економічно активного населення. З другого боку виїзд за кордон населення дуже сильно скоротив чисельність безробітних працівників в Україні. Те, що пропозиції на ринку настільки змінилися, що наш пошукувач починає вже досить серйозно відноситись до відбору свого майбутнього місця роботи. Власне тому і говорять, ща зараз ринок не роботодавця, а працівника.

Працівники досить серйозно оцінюють пропозиції роботодавця з боку медичного страхування, і умов праці, умов компенсації пільг, умов оплати праці і так далі. 

Це по всій Україні така ситуація чи тільки в Києві?

Така тенденція спостерігається по всій Україні. 

Як ви з цим боретеся? Наприклад, звертаєтеся до Центру зайнятості і він вам пропонує людей. Чи ця система вже не працює?

Є випадки успішної співпраці з центрами зайнятості, але вони поодинокі. На жаль, Центр зайнятості не може нам забезпечити ту кількість персоналу, яка нам необхідна для бізнесу. У будь-якому випадку центри зайнятості потрібні, але вони повинні переформатувати свою роботу. В першій частині ми повинні переглянути саме поняття безробітних.

Я не розглядаю людину, яка стоїть в центрі зайнятості на обліку, отримує допомогу, яку присилають до нас з центру зайнятості на працевлаштування, а вона каже: я маю статус малозабезпеченої сім'ї, в мене достатньо коштів, щоб я міг на оплату з коштів платників податків відповідно жити, я маю субсидію і я маю підробіток неофіційний - для чого мені йти до вас на роботу? 

Я не вважаю таких людей безробітними. Тому саме поняття безробітної людини потрібно переглянути в Україні. 

Другий момент - дуже важлива функція Центру зайнятості, яку вони можуть підсилити, це профпідготовка і перепідготовка дорослих. У нас в Україні, на жаль, немає навчання дорослих на такому рівні, як це у Швеції чи в інших країнах Європи. 

І ось тут Центр зайнятості, розуміючи цю тенденцію, що технології в Україні живуть до 3 років і дуже швидко міняються, вони можуть стати партнерами бізнесу в частині перенавчання дорослого населення, особливо населення віком 15-24 роки, серед яких зараз найбільший процент безробіття в Україні, від 15-16 в сільській місцевості, або допомагати тим людям, котрим за 50.

Тому що досить часто трапляються випадки, коли їхня професія стає неактуальною, потрібно швидко отримати нову професію - і тут Центр зайнятості може бути надійним і дуже хорошим партнером. 

Але знов таки за умови, що для цього буде переглянуто відповідні законодавчі нормативи і взагалі переглянуто систему навчання, освітні стандарти і професійні стандарти. Таким чином можна буде забезпечити ефективну роботу цієї системи. 

Аналоги Центру зайнятості - більш сучасні цифрові сервіси: robota.ua., hеаdhunter, olx. Можливо, вони вже прийшли на заміну центрам зайнятості?

Вони давно існують, і досі це був набагато ефективніший метод пошуку персоналу, але вже зараз вони також не допомагають, тому що більшість кандидатів, які є зараз на ринку, достатньо пасивні в пошуку роботи. І відповідно цю функцію зараз перебирають на себе соцмережі. У нас на ринок виходить зовсім інше покоління, яке дуже швидко комунікує. І соцмережі допомагають власне отримати швидкий доступ до інформації, до кандидата.

І мобільні додатки, які є, у тому числі robota.ua впроваджує, то є дуже швидкий інструмент, щоб швидко, миттєво сконтактувати з кандидатом і запросити його на роботу.

Такий довгий час пошуку роботи, на жаль, зараз не працює. Чи стане це альтернативою Центру зайнятості? Це завжди була досить ефективна альтернатива. Тут власне треба задуматися центрам зайнятості. 

Якщо вони хочуть конкурувати і дійсно існувати на ринку праці, їм потрібно додати цієї мобільності, яка є в соцмережах і також є на сайтах пошуку. 

Все ж таки про рівень безробіття нам говорить статистика. А це 7,8 відсотка українців без роботи. Наскільки я читав методологію, вони якраз туди відносять людей, які активно шукають роботу. Тобто якщо людина пошукала і припинила, то її вже до безробітних не зараховують, оскільки вона не шукає роботу. Виходить, що попри те, що роботодавців  і вакансій багато, якісь люди все одно не можуть знайти собі робоче місце. Що їм робити? Чому так стається?

Я завжди говорю, що кожна людина сама несе відповідальність за своє життя і в першу чергу має бути активною в своєму житті. І та людина, яка хоче чогось досягнути, докладає максимум зусиль до цього, вона обов'язково знайде роботу. Якщо склалися на ринку праці такі умови, що ті уміння і компетенції людини вже не потрібні, то слід все таки розглянути можливість перенавчитися.

І якщо в Україні буде така можливість дуже швидко здобути нову кваліфікацію, за рік-два, а не за 5 років, то відповідно ця людина зможе знов таки знайти себе на ринку праці і успішно реалізуватися. 

Якщо ми говоримо про стратегічні речі, такі як повернення заробітчан додому, в Україну, якою має бути зарплата в Україні, щоб люди поїхали назад. Ну може середня зарплата або яку ви можете назвати.

Звичайно, європейського рівня. Я проводила особисте дослідження, опитування серед колишніх працівників компанії, знайомих, які виїхали за кордон, за яких умов вони би повернулися. І було таким здивуванням для мене, що більшість із них сказали, що якщо би заробітна плата в Україні була би хоча б на 20% менша, ніж у Європі, вони готові залюбки повернутись, тому що залишати сім'ї, залишати друзів, залишати звичне життя і піддаватись таким культурним змінам нового середовища вони б залюбки не захотіли. 

Мені здається, що зарплата це не єдине, що змушує людину поїхати на заробітки.

Підтримую вас стовідсотково. Знов же таки, якщо говорити про причини, люди їдуть не стільки, щоб отримати більший дохід, скільки отримати якісніше життя для себе і своїх дітей. Тому якщо дивитися, наприклад, на сільське населення України, поки ми не розвинемо інфраструктуру села, доти звідти будуть масово виїжджати люди, і не стільки за кордон, а і в місто. Якщо говорити про сільськогосподарський бізнес, то він зосереджений у селі.

Тому поки ми не змінимо якість життя в Україні: якість медицини, освіти, дозвілля, культурного розвитку, доти у нас буде цей відтік найкращого персоналу за кордон. 

Повернемося ще до однієї інновації, яку озвучив міністр Кабміну Дмитро Дубілет. Він пропонував скасувати трудові книжки. Як ви вважаєте, чи мають бути трудові книжки? 

Я це питання підіймала ще з 2014 року. Я за те, щоби трудові книжки скасували. В першу чергу чому? Тому що я сама народилася в Карпатії і я люблю те, що залишилося від Карпат, тому я за те, щоб менше паперу використовувалось в Україні. Навіть з такої банальної точки зору. З другого боку, ми вже живемо в тому віці, коли паперові носії це вже дійсно пережитки. 

І великих складнощів в цьому немає, щоби за рік зібрати всю інформацію про працівників і їхній досвід до того моменту, коли проводився вже облік, подавалися звіти в Пенсійний фонд ЄСВ, і таким чином повністю позбутися цього анахронізму.

 Не варто триматися за трудові книжки, які вже не несуть цієї функції. І основний аргумент - це те, що ринок праці став дуже мобільним.  Сьогодні людина може працювати в одному місці, а юридична особа може бути зареєстрованою в іншому місці. 

Людина сьогодні може звільнитися, а завтра вже працювати в іншій області. І уявить собі цей страх кадровика, який має віддати трудову книжку працівнику, а потім працівник має її переслати в іншу область протягом 5 днів. Тому я за те, щоб трудові книжки ліквідували, щоб не було цих першовитрат зайвих компанії для пересилання цих документів, щоб не було хвилювання у самого працівника, чи не загубиться ця трудова десь при пересиланні. І в принципі вже того змісту не несе трудова книжка, який вона мала буквально 10 років тому.

Що треба поміняти в нашому кодексі законів про працю, щоб воно було більш ефективно, більш сучасно і щоб ми могли справді конкурувати з тими самими французькими, англійськими, німецькими компаніями, наймати працівників звідти?

Однозначно трудовий кодекс потрібно переписувати, тому що він дуже-дуже застарів і відірвався від реалій бізнесу сьогодення. Однозначно зараз змінилися навіть і форми зайнятості персоналу, тому все це треба відобразити і зробити максимально комфортним як для роботодавця - взаємодію з працівниками, так і зі сторони працівника. Власне, в любому випадку це мають бути рівноправні стосунки, коли не тільки роботодавець зобов'язаний щось і він за щось відповідає, але і працівник відповідає і зобов'язаний.

Як роботодавець має певні пільги, так і працівники мають певні пільги. 
І однозначно треба спрощувати сам документообіг, який регламентується трудовим законодавством, тому що на даний час вже немає такої потреби отримувати ще цілу теку різних документів для того, щоб оформити працівника на роботу. 

Особова справа, фотографія..

Так, автобіографія, особовий листок і так далі. Все це можна перевести в електронний документообіг і таким чином знов-таки рятувати Карпати.