live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Олег Рибачук: Уряд національної єдності – це просто питання часу

Колишній голова секретаріату президента Ющенка, співзасновник руху “Чесно” в ефірі програми телеканалу Еспресо “Студія Захід з Антоном Борковським” про справу Єрмака, нелегітимність карантинних обмежень і уряд національного єдності

Зграя чорних лебедів накрила Україну. Український народ потрапив у повний карантин, але й влада Зеленського отримала свого чорного лебедя в особі брата Єрмака і так званого Єрмак-гейту. 

Якщо в оточенні президента існує задокументований факт, де брат глави Офісу президента займається, ну м’яко кажучи, дивними речами, не реагувати на це не можна. І не може бути відкрито чотири справи проти того, кого на Заході називають “whistleblower”, тобто, того, хто дав інформацію про корупцію, і лише одна справа щодо перевірки того, а що ж насправді відбувалося. В теперішній ситуації  для Зеленського правда є визначальною. Часу тут немає. Можливості пройти між крапельками у нього теж немає. Я бачу, є певна пауза у  комунікаціях, тому що він, з другого боку, привчив суспільство, що кожен день ми бачимо його і чуємо його звернення. І, якщо нема реакції на цю відверто корупційну справу серед його найближчого оточення, то Зеленському дуже важко апелювати до українців і закликати їх бути законослухняними.

Можливо, Зеленський просто сподівається, що інформаційна хвиля пандемії, коронавірусу і супутніх всіх процесів просто змиє оцю от пляму із зеленого смокінгу? 

Зеленський добре знає, як працюють ці механізми. Він же був генеральним продюсером каналу “Інтер”. Він чудово розуміє, про що йде мова. І тому можна досить легко передбачити, що в українському інформаційному просторі магнітні бурі будуть різко зростати. З боку Зеленського було б дуже наївно розраховувати на те, що йому вдасться переключити увагу. Мало того, ми можемо легко спрогнозувати загострення риторики і дій опозиції. Зокрема, і Юлії Тимошенко, яка просто відверто підтримала Коломойського, не давши жодного голосу за закон по власниках банків. А з іншого боку – є земельна реформа, на якій вона паразитувала досить довго. І буде спроба політичних опонентів навпаки – додавати олії у вогнище і створювати для влади все більше і більше проблем. Ми подивимось, як українці зреагують на досить суттєве обмеження наших з вами прав. Тому що в Україні немає надзвичайного стану. Тільки в умовах надзвичайного стану у нас з вами можуть легітимно, або законно забирати наші з вами права. Зокрема, право гуляти в парку. Наприклад, якщо сім’я із чотирьох людей, то треба, щоб було два по два, а якщо п’ять членів сім’ї? Тобто, оці речі, які Україна просто копіює із практик Західної Європи, як вони в українських умовах, при таких невідповідностях будуть себе проявляти? Тим більше, що зараз приходить тепло. І, я думаю, що і тут виникне ряд додаткових проблем для влади, тому що, коли вже суспільство роздратоване і відбуваються ще якісь дії, то це роздратування накопичується, і знайдуться політичні сили, в тому числі не тільки внутрішні, а й зовнішні, які будуть намагатися цю енергію спрямувати виключно на, якщо не повалення, то послаблення влади. 

І тут Зеленський опинився перед цивілізаційним певним вибором. Він або повинен схилятися до лінії Коломойського і так далі, можливо ОПЗЖ, або намагатися переформатовувати наявний ресурс у Верховній Раді. 

Нічого нового - паралелі з доленосними рішеннями Януковича, який думав, що краще взяти гроші в Росії і не підписувати Європейську угоду, вибрати собі отой вектор, зокрема відмовляючись від притягнення до відповідальності своїх одіозних міністрів чи членів цього свого близького оточення. І ми знаємо, чим це закінчилось. Для мене зрозуміло, що Україна, українці у критичний момент не виберуть східний напрямок, точніше північний напрямок – російський напрямок. Одна із проблем Коломойського – саме  в тому, що він досить  дубово озвучив  цю тезу. Пам’ятаєте, що “краще взяти там 100 мільярдів”…  Дефолт – це те, що суспільство не сприймає. Олігархи відрізняються тим, що у них є певне кредо. Це кредо приблизно таке: дав копієчку – забери гривню. Вони ніколи не роблять щось абсолютно безкорисливо. Це може бути не обов’язково в грошовій формі, але у певних привілеях, податкових і так далі. Тому в цих умовах вихід для Зеленського насправді є один – той вихід, який насправді втратив і Порошенко – замість того, щоб намагатися домовлятися з різними кланами, напівкримінальними, кримінальними угрупуваннями, одіозними мерами, олігархами,  намагатися заручитися широкою підтримкою суспільства. 

Перед Україною стоїть насправді величезне глобальне питання,  в який спосіб втримати економіку не просто від рецесії, а від падіння? Траншу  від Міжнародного валютного фонду буде недостатньо для стабілізації економіки. Якщо економіка йде на глуху заморозку на пару місяців, наслідки можуть бути незворотніми. І вже лунає інформація, що в нас в другому півріччі недобір по бюджету буде мінус п’ятдесят відсотків. 

У нас абсолютно відсутній контроль, який дозволяв би зважено аналізувати ініціативи, у цьому випадку, виконавчої влади. От наприклад, виступає прем’єр-міністр Італії і каже: “Люди добрі, Італія – перше місце в Європі, Іспанія - друге місце. Ми зараз не знаємо, що точно буде”. Але тут же паралельно, міністр внутрішніх справ, міністр охорони здоров’я будуть у парламенті, перед італійськими парламентарями відповідати за кожен крок, що вони там роблять. І цей контроль парламентський за тим, як уряд виконує, що він робить, як оцінити ризики – він дозволяє хоч якось отримувати 3-Dкартинку. В наших умовах, продовжуючи те, про що ви кажете, ми бачимо – новий міністр охорони здоров’я, щось там вони прохлопали якусь категорію працівників екстреної допомоги не врахували, понеслася буря. Вже сьогодні міністр говорить, що “ой, так, помилка, ми це внесемо”. Але мова йде про те, що пообіцяли вже трикратне збільшення зарплат для медичних працівників, а у виступі голови Незалежної спілки медичних працівників, пролунало, що вони не отримують 200 відсотків надбавки. Ми створюємо певні фонди, зокрема, і по боротьбі з коронавірусом, які незрозуміло як і ким будуть управлятися. В нас немає оцього балансування гілок влади і постійного контролю, а постійний контроль може здійснювати тільки Верховна Рада. А у Верховній Раді знову – “разброд і шатаніє”, як ми з вами бачимо, то це – найгірша, можливо, комбінація для будь-якої ефективної стратегії уряду і для того, щоб уряд міг отримати певну підтримку і розуміння суспільства.

Можливо Зеленський буде змушений оголосити про, не знаю, формування уряду національного порятунку. Жарти жартами, тому що я знаю, як реагують люди, які вже порахували всі гроші, які вони недоотримали, в них закінчуються так звані заначки. І відповідно – ще два тижні повного карантину, повної заморозки економіки, і оті от люди з троєщин, з райцентрів опиняться перед індивідуальною економічною катастрофою.

Усі ці заходи могли б бути виправдані і могла б бути відповідальність за порушення, якби президент наважився і взяв на себе відповідальність. Президент. Не Аваков, не Кабінет міністрів, не Рада національної безпеки і оборони, а саме президент – мав би виписати умови надзвичайного стану. Верховна Рада мала би їх прискіпливо проаналізувати, бо це ж – представники наших з вами інтересів, і тоді б ми розуміли, що ми беремо відповідальність, за порушення якої у нас передбачено невідворотність покарання. Зараз усі ці речі нелегітимні. Знову таки, є Європейський суд з прав людини. Питання часу – коли посипляться скарги. Ми бачимо,  Зеленський зараз намагався грати м’якого молодого Лукашенка, голів райадміністрацій пісочити, якість доріг перевіряти. Але ця модель просто на наших з вами очах розвалювалась. Якщо ми говоримо про уряд національної єдності, мені здається, що це просто питання часу, коли це станеться, бо зрозуміло, що потрібно міксувати відповідальність. І це було дуже яскраво видно на прикладі того, які політичні сили підтримували відкриття ринку землі. Бо я розумію, що заборона українцям мати землю у власність – це порушення їхніх базових конституційних прав, тому, коли я чую, що хтось подасть там в Конституційний Суд, для мене це малозрозуміло. Але закляті опоненти, такі як “Європейська Солідарність”, яка підтримала… 

І “Голос”.

“Голос”. Вони мали принципові зауваження, ці зауваження врахували, і був прийнятий компромісний закон. І для мене зрозуміло, що іншого шляху для пошуку більш-менш виважених рішень немає в Україні. 

А в чому так звана сила Єрмака? Якась магічна сила, яка його вберегла від безпосередніх кадрових рішень щодо нього, і якої нема в того самого Сивохо, якого вичистили з Ради національної безпеки і оборони. Наскільки я розумію, ні один, ні другий не є українськими ані Бжезінськими, чи якимись кудесниками, від яких залежить існування Української держави. Ну, поставили людину на посаду, стався той чи інший скандал – людину поміняли. 

Слід  розуміти, Зеленський про це говорив, що він довіряє людям і йому дуже важко розчаруватися. Тобто, як людину його можна зрозуміти. В нього є певна історія. Це як, наприклад, у Ющенка була з Третьяковим. Ющенко, коли він був в страшно складному стані, жив просто в будинку Третьякова, і потім, коли почали вибухати  корупційні скандали, я був свідком того, як важко брати людину, яка тобі особисто як людині в скрутний час помогла, але, як посадовець, попадає в корупційний скандал і створює тобі негативний політичний фон, як важко приймати рішення. Але тут у Зеленського просто насправді виходу немає. По-перше, в нього не залишилось людей, яким би він міг делегувати оце управління коліщатками державної машини. Богдан був таким першим. Єрмак з трохи іншою моделлю, але у Єрмака теж був цей досвід роботи з різними інституціями влади. Мало того, він ще зробив декілька успішних випадків переговорів із тими ж росіянами, дав Зеленському швидкий результат. Але в даному випадку у Зеленського немає іншого виходу, і він це вже демонстрував. Ніхто ж не очікував, що він через півроку звільнить Богдана, поміняє уряд. Зараз міністри через декілька тижнів міняються. Тому він це може зробити. Але я розумію, що для нього – не питання звільнити Єрмака…

А кого поставити замість Єрмака.

Так. І з якими повноваженнями, і як вибудовувати подальші стосунки. Тобто, якщо ми говоримо, що зараз шанс Зеленського – це мати умовно певне порозуміння з політичними опозиційними силами і шукати уряду національної єдності, то відповідно і роль Офісу президента має бути принципово іншою. Цей Офіс мав би допомагати президенту проводити успішні консультації, уникати певних конфліктів, узгоджувати інтереси з ключовими зацікавленими сторонами. А в першу чергу такими сторонами є суспільство. І тому кожен публічний виступ Зеленського мав би готуватися не з метою показати, що ось який у нас сильний, розумний, безкомпромісний президент, який розганяє якихось недбайливих чиновників, а показати, що у нас президент вміє розуміти, враховувати інтереси і переконувати суспільство. 

новини партнерів

5 червня, 2020 п'ятниця

5 червня, 2020 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати