Віталій Портников: Маркарова не врятує Зеленського

Це ніяка не ротація, щоб про це не розповідав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.  Ротацій не буває через кілька місяців після призначення нового посла у Сполучених Штатах.  Насправді, така ротація мала б відбутися після зміни влади у Білому домі.  Але тоді, якщо керуватися міркуваннями політичної доцільності і дипломатичної логіки, Володимир Єльченко взагалі не мав би ставати послом у Сполучених Штатах.  А на цій посаді мав би до президентських виборів у США залишатися Валерій Чалий, який працював з адміністрацією Дональда Трампа.  І вже після того як стало б зрозумілим, що у Сполучених Штатах новий президент, можна було б задуматися про кандидата, який зможе встановити діалог з його адміністрацією.

Але у Зеленського з його уявленнями про особисту відданість - тобто про особисту невідданість  - зовсім інша логіка.  Якщо Валерій Чалий був призначений Петром Порошенком, так його потрібно негайно вигнати, не замислюючись про наслідки.  А так як свого кандидата на посаду посла у США у Зеленського не було, довелося у терміновому порядку переводити на посаду посла постійного представника України при ООН.  А тепер, за кілька місяців, відправляти його у відставку зовсім не тому, що прийшов час ротації.  І не тому, що з'явилася ідея про необхідність призначення в Вашингтон дипломата, який зможе встановити контакт з новою адміністрацією - тому що у цьому випадку можна було б хоча б дочекатися інавгурації Джозефа Байдена.  Просто з поваги до нового президента і нового державного секретаря.  Хоча про що це я?  Слово «повага» явно не те слово, про існування якого підозрюють президент України і ті, хто підказує йому кадрові рішення.

 Оксану Маркарову відправляють до Вашингтону з однієї причини: МВФ не дає Україні грошей.  А без цих грошей і без того скрутне економічне становище країни, доведеної до ручки некомпетентним управлінням Зеленського, його офісу та уряду буде ще гіршим. Скоро останні запаси закінчаться і все стане ясно навіть тим, хто не хоче нічого розуміти.  І навіть тим, хто не може.

 Але проблема в тому, що система так не працює.  Зв'язки Маркарової у Вашингтоні і її навички парламентера не допоможуть Зеленському.  Якщо у МВФ є вимоги, пов'язані з незалежністю Національного банку, судів та антикорупційних інституцій, то ці вимоги потрібно виконувати.  І все.  Ніякий посол не зможе пояснити керівництву фонду, що біле це чорне, а чорне це біле. Це можна тільки українським виборцям пояснити у відеозверненнях, але біда в тому що українські виборці долари не друкують.  Вони на них живуть.

 При цьому Маркарова прекрасно розуміє, для чого її посилають до Вашингтону. І зосередиться вона саме на цьому своєму головному і нездійсненному - у разі відсутності конструктивності з боку української влади - завданні.  А завдання посла України у Сполучених Штатах сьогодні - це перш за все налагодження конструктивних контактів з новою американською адміністрацією.  І не тільки заради грошей, а й заради всеосяжної підтримки України у її протистоянні російській агресії

Втім, якщо згадати, як ставився український президент до проблеми Байдена і що він думає про рішення ситуації на Донбасі, то і це завдання навряд чи може виконати будь-який, навіть найпрофесійніший дипломат.  Так що нехай Маркарова поки просто займеться пошуком грошей.